Рішення № 33278463, 02.09.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/8423/13

Справа № 522/12321/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2013 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Бойченко С.М., представника третьої особи - Беспалько А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Філії Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», за участю третьої особи: Головного управління Міндоходів в Одеській області, про стягнення незаконно списаних сум, нарахованих відсотків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення незаконно списаних сум, нарахованих відсотків та моральної шкоди з Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» (далі - АТ «ІМЕКСБАНК»), вказуючи на те, що Філіалом АТ «ІМЕКСБАНК» м. Одеса на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1, договір № 990255123 від 16 липня 2008 року.

29.01.2010 року на вказаний вище рахунок надійшла сума 35 372,76 грн., призначення платежу - заробітна плата.

Проте, 04.02.2010 року з поточного рахунку позивача, АТ «ІМЕКСБАНК» в м. Одесі безпідставно було списано 4078,28 грн., підстава - листа ДПА в Одеській області, як помилково перераховані.

Не погодившись з цим, позивач просить суд стягнути з АТ «ІМЕКСБАНК» незаконно списану суму, нараховані відсотки та відшкодувати моральну шкоду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги викладені в позові та просив суд їх задовольнити, представник відповідача заперечував проти задоволення позову, представник третьої особи залишив розгляд справи на розсуд суду.

З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників цивільного процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як випливає з матеріалів справи, 17.07.2003 року між Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСБАНК», правонаступником якого по всіх правах та зобов'язаннях є Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» та Державною податковою адміністрацією в Одеській області, правонаступником якої є - Головне управління Міндоходів в Одеській області, був укладений договір № 73/17-07-09 на перерахування заробітної плати та інших виплат працівникам підприємства.

Філіалом АТ «ІМЕКСБАНК» м. Одеса на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1

29.01.2010 року на рахунок позивача надійшла сума 35372,76 гривень, призначення платежу - заробітна плата (виписка з особового рахунку від 25.07.2013 року). Однак, 04.02.2010 року до банку надійшов лист №26/10/05-0009 від ДПА з вимогою повернути помилково перераховану суму заробітної плати у розмірі 4 078,28 гривень працівника ДПА ОСОБА_1

На підставі п.4.2. Договору № 73/17-07-09, відповідач 04.02.2010 року повернув в ДПА помилково перераховану суму 4078,28 гривень.

Судом встановлено, що в даному випадку банк діяв у відповідності до Договору №73/17-07-03 про перерахування заробітної плати від 17.07.2003 року з повним додержанням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

У грошових відносинах між ОСОБА_1 та ДПА банк виступає лише допоміжною ланкою по перерахуванню заробітної плати між роботодавцем та працівником.

У судовому засіданні позивач стверджував, що АТ «ІМЕКСБАНК» не повідомив його про помилково перераховані кошти та не надіслав йому негайно або не надав під розпис повідомлення про здійснення помилкового переказу, проте, сума 4078,28 гривень була помилково перерахована не з вини банку, а по вині ДПА, крім того, згідно п.2.4 Договору №73/17-07-03 саме ДПА мала повідомити позивача про факт нарахування коштів та наступного їх списання.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 р. (далі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Крім того, пункт 4 Постанови передбачає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно Позивачам, з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

У відповідності до п. 9 Постанови, розмір відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачам моральних і фізичних страждань, з урахуванням їх характеру і тривалості, стану здоров'я потерпілого, тяжкості завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.

Позивачем у судовому засіданні не було доведено які саме моральні та фізичні страждання йому було спричинено діями відповідача.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення незаконно списаних сум, нарахованих відсотків та моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 3-4, 10-11, 15, 60, 109, 118, 208-209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Філії Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», за участю третьої особи: Головного управління Міндоходів в Одеській області, про стягнення незаконно списаних сум, нарахованих відсотків та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С.Турецький

02 вересня 2013 року