Рішення № 33278316, 12.04.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/6295/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"12" квітня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вернидубова Я.І.

при секретарі - Базюнь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ФОЛЬКСБАНК" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «ФОЛЬКСБАНК» звернувся до суду і просить в рахунок погашення заборгованості відповідача ОСОБА_1 у розмірі 72495,89 доларів США. звернути стягнення на предмет іпотеки, що йому належить на праві власності. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач уклавши з позивачем договір кредиту № KF52975 не виконав взяті на себе зобов'язання, що спричиняє позивачу шкоду. Відповідач порушив умови договору, оскільки не здійснив заходів і повернення суми коштів на рахунок позивача в добровільному порядку після отримання вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, своїх заперечень по суті пред'явленого позову не подав.

Представник позивача в судове засідання подав заяву в якій просить суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та постановити по справі заочне рішення.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вивчивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 525 ЦК Украни одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов»язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, що 09.10.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Фольксбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № KF 52975, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 70000,00 доларів США з кінцевим строком погашення не пізніше 06.10.2023 року (п.1.1.,1.2, 1.3 Кредитного договору), під 13,5% річних.

Позивач умови кредитного договору виконав та надав відповідачу кредитні кошти на умовах та в строкі визначені кредитним договором, що підтверджується заявою на видачу готівки № 1725-8 від 10.10.2008 року.

В свою чергу відповідач ОСОБА_1 згідно кредитного договору взяв на себе зобов'язання щомісячно повертати позивачу кошти по отриманому кредиту та процент за користування кредитом, однак відповідач свої зобов'язання, передбачені кредитним договором, не виконав та порушив умови кредитного договору, щодо належного та своєчасного повернення коштів та відсотків за їх користування в порядку визначеному Кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 09.10.2008 року укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 2111, згідно якого відповідач надав в заставу позивачу ПАТ «Фольксбанк» нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 33,2 кв.м., житловою площею 16,10 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1

Оскільки позивач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання по сплаті боргу за кредитним договором щодо своєчасного повернення коштів та відсотків за їх користування в порядку визначеному Кредитним договором, відповідач ПАТ «Фольксбанк» надіслав відповідачу лист - вимогу, іпотечне повідомлення № 10-3\26871/2 від 06.02.2011 року з вимогою повного виконання зобов'язань за кредитним договором та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» вимога про виконання зобов'язань за кредитним договором повинна бути виконана позичальником протягом 30 днів.

Відповідач ОСОБА_1 вимогу не виконав та на момент подачі позову до суду заборгованість за кредитним договором не виконав.

Заборгованість по кредиту станом на дату подання позову до суду становить 72495,89 доларів США та 6859,00 грн. з яких 66109,57 доларів США - заборгованість по тілу кредиту; 6386,32 доларів США заборгованість по несплачених відсотках; 6859,00 грн.- заборгованість по пені. Під час судового розгляду не було надано документів або розрахунків які б ставили під сумнів визначений позивачем розмір заборгованість.

Згідно із умовами Договору Іпотеки на Іпотекодавця покладено обов'язок достроково виконати основне зобов'язання у встановлений іпотекодержателем -позивачем строк, у разі порушення Боржником, свої зобов'язань.

Відповідно до Іпотечного договору позивач у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами боржника та\або іпотекодавця-майнового поручителя, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із умовами Іпотечного договору право звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у Іпотекодержателя з підстав: у разі не виконання або неналежного виконання Боржником основного зобов'язання, зокрема випадку порушення боржником -Відповідачем, графіка часткового погашення кредиту встановленого у відповідності до умов договору кредиту.

Відповідно до договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки можливе на підставі рішення суду шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем - позивачем від свого імені будь якій особі згідно договору купівлі-продажу.

Договором іпотеки, визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для виселення всіх мешканців (користувачів), зареєстрованих в установленому порядку в нерухомому майні, що предметом іпотеки по даному договору. Після прийняття Іпотекодержателем -позивачем , рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки всі мешканці (користувачі) зобов»язані на письмову вимогу Іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити предмет іпотеки протягом одного календарного місяця з дня отримання повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» зверненн стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 ЖК УСРСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в poзмipi і на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит i сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положения параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає iз cyтi кредитного договору. На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій cyмi або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право зажадати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині , встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов»язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов»язаних з пред»явленням вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням вище викладеного суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині звернення стягнення на предмет іпотеки і в частині виселення, оскільки відповідач неналежним чином виконував умови та зобов'язання кредитного договору, що підтверджується наявними доказами у справі, при цьому відповідач до суду не з'явився та пояснень чи заперечень по суті пред'явленого позову не надав.

Таким чином, необхідно звернути стягнення на майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 16,10 кв.м., житловою площею 16,10 кв.м., що належить ОСОБА_1 шляхом визначеним ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та п.п.14-18 Іпотечного договору, а саме шляхом продажу майна Публічним акціонерним товариством "ФОЛЬКСБАНК" від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі-продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право Публічного акціонерного товариства "ФОЛЬКСБАНК" щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключено : отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно з органів БТІ, ЖЕУ, нотаріату, а також вільного доступу уповноважених представників банку до Предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, а кошти від реалізації скерувати на погашення заборгованості та витрат понесених позивачем за кредитним договором №КF 52975 від 09.10.2009р. укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "ФОЛЬКСБАНК".

Враховуючи задоволення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та у відповідності з ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд вважає необхідним виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 з усіма залежними від нього особами.

Відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 12.04.2013 року, 72495,89 США дорівнює 579459,65 грн.

Згідно із ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3219 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 526, 529, 610, 611, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст7,11,33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "ФОЛЬКСБАНК" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 16,10 кв.м., житловою площею 16,10 кв.м., що належить ОСОБА_1 шляхом визначеним ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та п.п.14-18 Іпотечного договору, а саме шляхом продажу майна Публічним акціонерним товариством "ФОЛЬКСБАНК" від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі-продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу,для чого забезпечити право Публічного акціонерного товариства "ФОЛЬКСБАНК" щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключено : отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно з органів БТІ, ЖЕУ, нотаріату, а також вільного доступу уповноважених представників ПАТ «Фольксбанк» до Предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, а кошти від реалізації скерувати на погашення заборгованості та витрат понесених позивачем за кредитним договором №КF52975 від 09.10.2009 р.укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "ФОЛЬКСБАНК" в розмірі 579459,65 грн.

Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 з усіма залежними від нього особами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ФОЛЬКСБАНК" судовий 3219 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: