Рішення № 33277066, 28.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/391 28.08.13

За позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України та Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

про стягнення 322 983, 78 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від прокуратури: не з'явилися;

від позивача-1: не з'явилися;

від позивача: Іващенко О.В. - довіреність б/н від 04.12.2012 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України та Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" про стягнення 322 983, 78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії згідно умов Договору № 21-0003 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2005 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 49 495,78 грн. - основного боргу (боргу за спожиту теплову енергію).

Ухвалою суду від 06.06.2005 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.06.2005 року.

Ухвалою суду від 06.06.2005 року відкладено розгляд справи на 08.08.2005 року.

Ухвалою суду від 08.08.2005 року відкладено розгляд справи на 18.08.2005 року.

Ухвалою суду від 18.08.2005 року відкладено розгляд справи на 31.08.2005 року.

В судовому засіданні 31.08.2005 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 31.08.2005 року оголошено перерву на 22.09.2005 року.

Ухвалою суду від 22.09.2005 року відкладено розгляд справи на 10.10.2005 року.

Ухвалою суду м. Києва від 10.10.2005 року було зупинено провадження у справі № 7/391 до закінчення проведення судово-технічної експертизи.

16.01.2006 року КНІДСЕ повернуло справу № 7/378 без виконання, оскільки питання поставлені в ухвалі суду від 10.10.2005 року про проведення судово-технічної експертизи, виходять за межі компетенції КНІДСЕ.

Ухвалою суду 19.01.2006 року поновлено провадження у справі, та призначено її розгляд на 09.02.2006 року.

Ухвалою суду від 09.02.2006 року відкладено розгляд справи на 23.02.2006 року.

Ухвалою суду від 23.02.2006 року відкладено розгляд справи на 20.03.2006 року.

Ухвалою суду від 20.03.2006 року розгляд справи було відкладено дна 20.04.2006 року на 10:00 год. та зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали від 23.02.2006 року.

20.04.2006 року розгляд справи не відбувся, оскільки позивач 20.04.2006 року о 09:20 год. звернувся з клопотанням про призначення колегіального розгляду справи.

Листом № 06-37.1/63 від 27.04.2006 року Заступником Голови господарського суду м. Києва відмовлено в задоволенні даного клопотання.

Ухвалою суду від 28.09.2006 року призначено по справі судово-технічну експертизу, проведення судово-технічної експертизи доручено ПП "Бюро судових експертиз".

22.05.2007 року ПП "Бюро судових експертиз" повернуто справу № 7/391 без проведення експертизи, оскільки на даний момент в штаті компанії відсутній експерт такої кваліфікації, щоб надати відповіді на питання поставлені в ухвалі.

Ухвалою суду від 23.05.1007 року розгляд справи призначено на 04.06.2007 року.

04.06.2007 року в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про призначення по справі судово-технічної експертизи, проведення якої доручено експертам ТОВ "Максіма Капітал", що знаходиться за адресою: 01134, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 2о-А.

Ухвалою суду від 04.06.2007 року призначено по справі судово-технічну експертизу та зупинено провадження у справі № 7/391 до закінчення проведення судово-технічної експертизи.

22.05.2013 року ТОВ "Максіма Капітал" повернуло справу № 7/391 без проведення експертизи, оскільки між ТОВ "Максіма Капітал" та фахівцем з теплотехніки, який міг визначити фактичні обсяги теплової енергії закінчилися трудові відносини.

Ухвалою від 30.05.2013 року поновлено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.06.2013 року.

10.06.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача-2 надійшла заява про зміну найменування.

11.06.2013 року через відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

11.06.2013 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про зобов'язання вчинити перевірку.

11.06.2013 року представник позивача-2 не заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, про проведення перевірки.

11.06.2013 року представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

11.06.2013 року представник позивача-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача-1 у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, судом відкладено розгляд справи на 16.07.2013 року.

16.07.2013 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи по справі.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 16.07.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Якименко М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Пукшин Л.Г.) від 16.07.2013 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 28.08.2013 року.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року у зв'язку з виходом судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 12.08.2013 року справу прийнято до провадження.

В судове засідання 28.08.2013 року представник прокуратури, позивача-1, відповідача не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача-2 в судовому засіданні 28.08.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі по тексту - позивач-2, енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (далі по тексту - відповідач, абонент) було укладено Договір № 21-0003 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року (п. 8.1. Договору).

Згідно з п. 8.4. Договору Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін.

Суд не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Згідно з п. 2.3.1. Договору абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Згідно з п. 5 Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію» (далі по тексту - Додаток № 4) абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі тепло збуту № 3, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої теплової енергії відповідно до умов Договору у останнього за період з 01.03.2002 року по 01.01.2005 року (спірний період) перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 322 983,78 грн. за спожиту теплову енергію.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач-2 надав суду копії облікових карток (табуляграм) за спірний період (копії табуляграм містяться в матеріалах справи), за спожиту теплову енергію за Договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача-2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до Акту звіряння розрахунків станом на 01.06.2013 року, заборгованість відповідача перед позивачем-2 становить 93 343,87 грн.

З наданих позивачем-2 доказів вбачається, що позивач-2 взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв відповідачу теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з 01.03.2002 року по 01.01.2005 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, та підлягають частковому задоволенню (з врахуванням Акту звіряння розрахунків) в розмірі 93 343,87 грн.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Згідно з п. 2.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м. Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 34, код ЄДРПОУ 31454734) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 93 343 (дев'яносто три тисячі триста сорок три) грн. 87 коп. - основного боргу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м. Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 34, код ЄДРПОУ 31454734) на користь державного бюджету України 1 866 (одну тисячу вісімсот шістдесят шість) грн. 88 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 02.09.2013 року.