Рішення № 33276933, 27.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.13р. Справа № 904/3812/13

За позовом Комунального підприємства "Теплові мережі м. Вільногірськ", м. Вільногірськ Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче об'єднання житлово-комунального господарства Верхньодніпровської районної ради", м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за векселем у сумі 1 633, 18 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Корінь Я.Ю., дов. № 2094 від 03.06.2013р.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача заборгованості за векселем № 65305040016833 від 11.06.2000 у сумі 1 633, 18 грн.

У зв'язку з призначенням судді Коваль Л.А. на посаду судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду, автоматизованою системою документообігу суду справу №904/3812/13 передано на розгляд судді Ліпинському О.В.

Ухвалою суду від 11.07.2013р. справу прийнято до розгляду.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, витребуваних доказів не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.61).

Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи Позивач - Комунальне підприємство "Теплові мережі м. Вільногірськ" є правонаступником Обласного комунального підприємства "Вільногірськтепломережа".

Рішенням Дніпропетровської обласної ради 24 скликання VII сесії від 17.01.2003р. передано до спільної власності територіальних громад Верхньодніпровського району цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче об'єднання житлово-комунального господарства", як майно, що належить до спільної власності територіальних громад області.

Рішенням Верхньодніпровської районної ради від 26.06.2003р. № 70-8ХХІV прийнято до спільної власності територіальних громад району (районної комунальної власності) цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче об'єднання житлово-комунального господарства".

Комунальне підприємство "Верхньодніпровське виробниче об'єднання житлово-комунального господарства Верхньодніпровської районної ради" засноване на спільній власності територіальних громад, сіл, селищ міст Верхньодніпровського району, засновником підприємства є Верхньодніпровська районна рада.

Таким чином, правонаступником ОКП "Дніпротеплоенерго" є Комунальне підприємство "Верхньодніпровське виробниче об'єднання житлово-комунального господарства Верхньодніпровської районної ради.

Позивач є держателем простого векселя № 65305040016833, емітованого Відповідачем, номінальною вартістю 1 633 грн. 18 коп., який складено 11.09.2000 року. На зворотному боці векселя №65305040016833 зроблено індосамент "платити наказу ОКП "Вільногірськтепломережа".

Факт передачі векселя №65305040016833 підтверджується актом приймання-передачі від 16.05.2002р. (а.с.7).

Порядок обороту векселів визначено законодавчо, зокрема, Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі і Законом України „Про обіг векселів в Україні", якими встановлені правила, як видачі векселів, так і їх передачі чи відчуження.

До простого векселя застосовуються, оскільки вони не є несумісними з природою цього документа, положення, які стосуються переказного векселя i які стосуються індосаменту (статті 11-20), терміну платежу (статті 33-37); платежу (статті 38-42); позову у разі неакцепту або неплатежу (статті 43-50, 52-54), позовної давності (статті 70-71), відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону.

Згідно зі ст. 11 Уніфікованого закону, будь-який переказний вексель (як і простий) може бути переданий шляхом індосаменту. За ч. 1 ст. 12 Уніфікованого закону, індосамент повинен бути безумовним. Будь-яка обмежуюча його умова вважається ненаписаною. За ч. 2 ст. 13 Уніфікованого закону, індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент).

За приписами статті 77 зазначеного Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, щодо строку платежу, права регресу у разі неплатежу.

Згідно зі статтею 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати. Відповідно до абзацу 1 статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Вексель №65305040016833 складено 11.09.2000 року, а отже, він повинен бути пред'явлений для платежу в строк до 12.09.2001р.

Відповідно до статті 78 Уніфікованого закону аналогічно вирішуються спори за участю векселедавця простого векселя. Перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі. Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" від 8 червня 2007 року № 5 встановлені статтею 70 Уніфікованого закону строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Суд застосовує ці строки незалежно від заяви сторони. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов'язаних за векселем осіб.

Позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу (ст. 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі).

Позивач звернувся до суду з позовом лише в травні 2013 року, тоді як перебіг строку давності для пред'явлення позову про стягнення боргу за векселями на підставі вексельного законодавства закінчився 12.09.2004р.

Таким чином, для регулювання спірних відносин мають застосовуватись норми спеціального законодавства, яким в даному випадку є, зокрема, Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, а не загального. В даному випадку норми спеціального законодавства не містять положень щодо переривання перебігу строку позовної давності, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись Уніфікованим законом про переказний i простий вексель, ст.ст. 1, 2, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя О.В. Ліпинський

Повне рішення складено 02.09.2013