Рішення № 33272881, 22.08.2013, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

4

Кіровський районний суд міста Макіївки

Донецької області

Провадження №2/268/267/13 Справа №0526/4631/2012

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2013 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючий суддя Перевєрзєв М.М.

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

при секретарі Бабкевич В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя і його поділ, припинення права відповідача на частку у спільному майні та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ,

у с т а н о в и в:

08 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернулась з неодноразово уточненим позовом до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя і його поділ, припинення права відповідача на частку у спільному майні - квартирі, відшкодування судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем належного їй права власності на сумісне майно подружжя і неможливістю поділити спільне майно добровільно.

02 квітня 2013 року ОСОБА_3 звернувся з уточненим зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання спірної квартири спільною сумісною власністю подружжя, визнання за ним право власності на ідеальну долю у виді однієї другої частки, відшкодування судових витрат, мотивуючи свої вимоги оспорюванням позивачем його права власності на квартиру.

Ухвалою суду від 22 серпня 2013 року позовні вимоги сторін за первісним і зустрічним позовами про відшкодування понесених судових витрат за заявами ОСОБА_1 і ОСОБА_3 залишені без розгляду.

При розгляді справи позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалися на факти і обставини, викладені в заяві, та визнали зустрічний позов відповідача про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що з 28 серпня 1982 року по 25 жовтня 2012 року перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі. З травня 2012 року сімейні відносини між ними фактично були припинені. За час спільного проживання з відповідачем вони придбали квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано на неї, та інше майно побутового призначення на загальну суму 37531.00 грн. Після розлучення вона з відповідачем не можуть дійти згоди і у добровільному порядку поділити спільне майно. Вони продовжують спільно проживати у однокімнатній квартирі, яка є неподільною, а спільне володіння житлом неможливо внаслідок конфліктних взаємовідносин між ними.

Враховуючи наведені обставини, позивач просить суд визнати спільною сумісною власністю подружжя та поділити майно наступним чином: виділити їй в натурі: кондиціонер «Eupofan EF 09CH» придбаний в 2011 році, вартістю 2958 грн.; стіновий гарнітур у залу придбаний в 2003 році, вартістю 2000 грн.; газову плита «Ariston» придбану в 2007 році, вартістю 1412 грн.; пральну машинку «Ariston» придбану в 2008 році, вартістю 3500 грн.; меблевий гарнітур у передпокій придбаний в 2008 році, вартістю 2800 грн.; холодильник «Indesit» придбаний в 2001 році, вартістю 2000 грн., телевізор «Samsung 20E 3WR» придбаний в 2001 році, вартістю 2500 грн., а усього майна на загальну суму 17170.00 грн., визнавши на нього право власності. Виділити відповідачу в натурі: телевізор «Samsung» вартістю 5000 грн.; телевізор «LG» вартістю 3038 грн.; диван вартістю 1050 грн.; автомобіль «Lada» реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 7276,50 грн.; автомобіль «Жигулі», реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 500 доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України становить 3996,50 грн., а усього майна на загальну суму 20362,00 грн., визнавши за ним право власності. Стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за перевищення його долі в спільному майні подружжя у розмірі 3191,00 грн.

Припинити право власності ОСОБА_3 на одну другу частку в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, визнавши за нею право власності на дану частку майна, виплативши відповідачу грошову компенсацію вартості його долі в квартирі в сумі 48720 грн., внесені нею на депозитний рахунок суду.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав у повному обсязі, пояснивши, що протягом періоду спільного проживання у шлюбі він дійсно з позивачкою придбали зазначене у позовній заяві майно: предмети меблі, телевізори, холодильник, автомобілі тощо, а також однокімнатну квартиру, де вони зараз спільно проживають. Він повністю погоджується з представленим позивачем варіантом поділу майна в натурі, з вказаною ціною кожного найменування майна, не заперечує про надання йому у власність при поділі вказаних автомобілів, телевізорів, дивана. Він згодний сплатити на користь позивача грошову компенсацію за перевищення його долі у спільному майні у сумі 3191 грн. У зв'язку з неможливістю спільного проживання з колишньою дружиною в однокімнатній квартирі, він погоджується на припинення його частки власності у квартирі та отримання ним від ОСОБА_1 грошової компенсації її вартості у сумі 48720,00 грн.

Вислухавши пояснення позивача, її представника та відповідача, дослідивши надані докази і вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя визначені в частині 3 статті 368 Цивільного кодексу України та в частинах 1 та 2 статті 60 Сімейного кодексу України. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Зі змісту закону випливає презумпція права спільної сумісної власності подружжя: визначальною підставою набуття ними права спільної сумісної власності за нормами сімейного законодавства є юридично визначений факт шлюбних відносин, тобто придбання майна на час шлюбу, крім випадків, встановлених законом або договором. У зв'язку з чим ні дружина, ні чоловік не повинні доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі.

Представленими в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 серпня 1982 року по 25 жовтня 2012 року, який був розірвано на підставі судового рішення. Судове рішення набрало законної сили.

За договором купівлі-продажу від 06 березня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області, ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1. Відчужувана квартира складається з однієї жилої кімнати, площею 17,40 кв.м.

Право власності ОСОБА_1 на квартиру відповідно до зазначеного правочину 10 квітня 2003 року зареєстровано в комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» за реєстраційним номером 658865, номер запису 39619, в книзі 198.

Згідно даним незалежної оцінки вартості квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, від 26 березня 2013 року, проведеної оцінювачем товариства з обмеженою відповідальністю «КФ Центр ділових комунікацій» (сертифікат № 133871/12 суб'єкта оціночної діяльності від 04 травня 2012 року Фонду державного майна України) її риночка вартість становить 97440,00 грн.

У судовому засіданні сторони погодились, що речі побутового призначення: кондиціонер «Eupofan EF 09CH» придбаний в 2011 році, вартістю 2958 грн., стіновий гарнітур у залу придбаний в 2003 році, вартістю 2000 грн., газова плита «Ariston» придбана в 2007 році, вартістю 1412 грн., пральна машинка «Ariston» придбана в 2008 році, вартістю 3500 грн., меблевий гарнітур у передпокій придбаний в 2008 році, вартістю 2800 грн., холодильник «Indesit» придбаний в 2001 році, вартістю 2000 грн., телевізор «Samsung 20E 3WR» придбаний в 2001 році, вартістю 2500 грн., телевізор «Samsung» вартістю 5000 грн., телевізор «LG» вартістю 3038 грн., диван вартістю 1050 грн., автомобіль «Lada» реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 7276,50 грн., автомобіль «Жигулі», реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 500 доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України становить 3996,50 грн., а також спірна квартира, належать їм на праві спільною сумісною власністю подружжя.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 погодили між собою найменування спільно нажитого майна та вказану вартість по кожній речі, поділ його за варіантом вказаним позивачем. Відповідач ОСОБА_3 не заперечує щодо сплати ним грошової компенсації за перевищення його долі.

Відповідно до частини 1 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, вищенаведеними доказами встановлено, що вказане майно та квартиру подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 придбали під час перебування у шлюбі, тому воно належить їм на праві спільної сумісної власності.

Приписами частини 1 статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Частиною 1 статті 70 цього Кодексу визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Шлюбний договір між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не укладався, домовленості щодо зміни часток у праві власності на майно не було.

З огляду на наведене суд визнає, що кожна сторона має право власності на одну другу частку майна у спільній сумісній власності.

У разі визнання відповідачем позову, як визначено в частині 4 статті 174 ЦПК України, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Нормою статті 71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Пленум Верховного Суду України у пункту 25 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна» роз'яснив, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

За приписами статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, яку отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває прав власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У судовому засіданні відповідач погодився на отримання ним грошової компенсації за належну йому частку права власності в квартирі. Сторони дійшли згоди щодо встановленої незалежною оцінкою вартості спірної квартири у сумі 97440,00 грн., поділ однокімнатної квартири в натурі технічно не можливий.

Вартість частки відповідача у власності на квартиру в розмірі 48720,00 грн. внесена ОСОБА_1 08 серпня 2013 року за квитанцією № 16291.122.2 приватного акціонерного товариства «ПриватБанк» на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані в силу вимог статті 60 ЦПК України суд дійшов висновку про можливість припинення права власності ОСОБА_3 в квартирі за його згодою, що не завдасть істотної шкоди інтересам сторін.

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вимоги суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позивачі ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_3 не наполягають на відшкодуванні понесених судових витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 60, 61, 69-70, 71 Сімейного кодексу України, статтею Цивільного кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати наступне майно: кондиціонер «Eupofan EF 09CH» вартістю 2958 грн., стіновий гарнітур у залу вартістю 2000 грн., газову плиту «Ariston» вартістю 1412 грн., пральну машинку «Ariston» вартістю 3500 грн., меблевий гарнітур у передпокій вартістю 2800 грн., холодильник «Indesit» вартістю 2000 грн., телевізор «Samsung 20E 3WR» вартістю 2500 грн., телевізор «Samsung» вартістю 5000 грн., телевізор «LG» вартістю 3038 грн., диван вартістю 1050 грн., автомобіль марки «ВАЗ-21063» реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 7276,50 грн., автомобіль марки «ВАЗ-2103», реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 3996,50 грн., на загальну суму 37532,00 грн. спільною сумісною власністю ОСОБА_3 і ОСОБА_1.

Виділити ОСОБА_1 із спільної сумісної власності в натурі наступне майно: кондиціонер «Eupofan EF 09CH» вартістю 2958 грн., стіновий гарнітур у залу вартістю 2000 грн., газову плиту «Ariston» вартістю 1412 грн., пральну машинку «Ariston» вартістю 3500 грн., меблевий гарнітур у передпокій вартістю 2800 грн., холодильник «Indesit» вартістю 2000 грн., телевізор «Samsung 20E 3WR» вартістю 2500 грн. на загальну суму 17170,00 (сімнадцять тисяч сто сімдесят) грн., визнавши за нею право власності, визнавши за ним право власності.

Виділити ОСОБА_3 із спільної сумісної власності в натурі наступне майно: телевізор «Samsung» вартістю 5000 грн., телевізор «LG» вартістю 3038 грн., диван вартістю 1050 грн., автомобіль марки «ВАЗ-21063» реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 7276,50 грн., автомобіль марки «ВАЗ-2103», реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 3996,50 грн. на загальну суму 20362,00 (двадцять тисяч триста шістдесят дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за перевищення вартості його долі у спільному майні подружжя у сумі 3191 (три тисячі сто дев'яносто одна) грн. 00 кор.

Визнати квартиру АДРЕСА_1, що складається з однієї жилої кімнати, площею 17,40 кв.м., спільною сумісною власністю ОСОБА_3 і ОСОБА_1.

Присудити ОСОБА_1 неподільну річ - квартиру АДРЕСА_1.

Присудити на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості належної йому однієї другої частки у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1, у сумі 48720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп., які виплатити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з депозитного рахунку територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області.

Припинити право ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на належну йому одну другу частку у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на належну ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у спільному майні одну другу частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М. М. Перевєрзєв