Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 116/4688/13-ц
Провадження № 2-о/116/318/13
28.08.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:головуючого судді Паніної П.Є., при секретарі Комар В.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, посилаючись на те, що у травні 2003 року він познайомився з ОСОБА_2 і вони з 2004 року стали проживати однією сім'єю у фактичних шлюбних відносинах, вести домашнє господарство, сімейний бюджет. 17.12.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. За час знаходження у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сумісно було придбано нерухоме майно, яке оформлено було на позивача. На теперішній час сторони бажають юридично оформити право ОСОБА_2 на належну їй частку нерухомого майна, однак нотаріус відмовив в засвідченні права ОСОБА_2 на частку сумісно придбаного ними нерухомого майна у зв'язку з відсутністю встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
В судовому засіданні заявник та її представник підтримали заявлені вимоги з наведених у заяві підстав.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 заявлені вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
За змістом ст.256 ЦПК України в порядку окремого провадження встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 5 ч. 1 ст.256 ЦПК України передбачено встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. З аналізу зазначеної норми закону слідує, що встановлення цього факту судом можливе у випадку, коли потрібно вирішити питання про розподіл спільно набутого майна (ст. 74 СК України)
Відповідно до вимог ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
З роз'яснень, які викладені в пункті в пункті 1 постанови ПВСУ від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судами розглядаються справи за вимогою осіб про встановлення фактів що мають юридичне значення, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, зокрема, які можуть вплинути на вирішення питань про поділ сумісного майна подружжя, майнові права обов'язки особи, яка звернулася до суду, або інших осіб.
Необхідність встановлення такого факту заявник пов'язує з виникненням права ОСОБА_2 на частку у нерухомому майні, яке було придбано сторонами у період проживання однією сум'єю без шлюбу.
Судом встановлено, що з червня 2004 року до 17 грудня 2010 року сторони проживали спільно, в іншому шлюбі не перебували, були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет, піклувалися один про одного, придбали нерухоме майно і мали взаємні права та обов'язки.
Вказане було підтверджено у судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 Підстав не довіряти вказаним свідкам, які є незаінтересованими особами у справі, суд не має, їх пояснення не були спростовані матеріалами справи, тому відповідно до положень ст.ст. 57 та 63 ЦПК України вказані пояснення свідків свідчать про доведеність факту проживання сторін однією сім'єю, є належними доказами по справі і підтверджують посилання заявника.
Крім того, надані по справі письмові доказі - договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 покупцем якої виступає ОСОБА_1, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 покупцем якої виступає ОСОБА_1, фотоматеріали на яких зображені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом та інші, - також підтверджують факт проживання сторін однією сім'єю.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
У відповідності до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходить з того, що досліджені докази у сукупності підтверджують обставини спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з червня 2004 року по 17 грудня 2010 року, як чоловіка і жінки однією сім'єю без шлюбу.
На підставі ст. 63, 74 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 218,256-259 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з червня 2004 року по 17 грудня 2010 року.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Судове рішення № 33272530, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 28.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 116/4688/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: