Постанова № 33272483, 29.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Справа № 5015/3049/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

«Шольц Утилізатор АГ» (надалі ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ») за вих.. № 29/5-1 від 29.05.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2013р.

у справі № 5015/3049/12

за позовом ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ», м. Львів

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю «Тисмениця»

(надалі ТзОВ «Тисмениця»), м. Львів

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс»

(надалі ТзОВ «Метінвест-Ресурс»), м. Донецьк

про стягнення 949 067,50грн.

за зустрічним позовом: ТзОВ «Метінвест-Ресурс», м. Донецьк

до відповідача: ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ», м. Львів

з участю третьої особи: Публічне акціонерне товариство «Металургійний

комбінат «Азовсталь» (надалі ПАТ «Металургійний

комбінат «Азовсталь»), м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 104 979,52грн.,

з участю представників:

від позивача за зустрічним позовом: Співак О.Є. - представник (довіреність від 24.12.2012р. за № 67);

від відповідача за зустрічним позовом: Максимів Р.Й. - представник (довіреність від 05.03.2013р.);

решта представників: не з'явились

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2012 року у справі № 5015/3049/12 (суддя Деркач Ю.Б.) первісний позов задоволено: з товариства з обмеженою відповідальністю "Тисмениця" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шольц Утилізатор АГ" стягнуто 2 000,00 грн.; з товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шольц Утилізатор АГ" стягнуто 927 212,73 грн. основного боргу, 6 508,16 грн. інфляційних втрат, 15 340,58 грн. 3% річних та відшкодовано судовий збір. В задоволенні зустрічного позову відмовлено (том ІІ - а.с. 30-36).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 року рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2012 р. у справі № 5015/3049/12 змінено, п. 3 резолютивної частини рішення викладено в такій редакції: "Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс", м. Донецьк, вул. Федора Зайцева, 46А (Код ЄДРПОУ 24819472) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шольц Утилізатор АГ", м. Львів, вул. Шевченка, 317 (код ЄДРПОУ 36992710) грошові кошти в сумі 949 019 грн. 56 коп., з яких: 927 212 грн. 73 коп. - основний борг, 6 508 грн. 16 коп. - інфляційні втрати, 15 298 грн. 67 коп. - 3% річних". В решті рішення залишено без змін (том ІІ - а.с. 79-86).

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2013 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 року у справі № 5015/3049/12 та рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2012 року скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, справу в цій частині направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду (том ІІ - а.с. 125-132).

За наслідками нового розгляду справи № 5015/3049/12 в частині зустрічного позову, господарським судом Львівської області 14.05.2013р. винесено рішення (суддя Кидисюк Р.А.), яким зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» на користь ТзОВ «Метінвест-Ресурс» - 104 979,52грн. штрафу за договором поставки № 596/10-А від 28.12.2010р. та 2 099,60грн. судового збору.

Задовільняючи зустрічний позов у цьому провадженні, суд першої інстанції виходив з наявності актів по якості як відповідних доказів, які підтверджують обставини неякісного товару (висновки про невідповідність по якості: акт про приймання продукції з якості №187 від 14.05.11р., комісійний акт про приймання продукції з якості №210 від 24.05.11 р., комісійний акт про приймання продукції з якості №225 від 30.05.11 р.).

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТзОВ "Шольц Утилізатор АГ" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, необґрунтованим, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, на думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно були взяті до уваги акти комісійного приймання продукції по якості № 225 від 30.05.2011р., № 210 від 24.05.2011р., № 187 від 14.05.2011р., оскільки в даних актах відсутні покликання на договір № 596/10-А, а зазначено договір на підставі якого було поставлено неякісний металобрухт № 411/10 від 24.12.2010р., відтак на думку скаржника, положення цього договору не встановлюють обов`язків для останнього. Також скаржник стверджує, що судом першої інстанції не вжито жодних заходів щодо з`ясування фактів повідомлення Покупцем Постачальника у встановлений п. 4.4. договору № 596/10-А строк про виявлення при прийманні металобрухту невідповідності його якості вимогам ДСТУ. Окрім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що судом в порушення ст. 233 ГПК України та ст. 551 ЦК України не взято до уваги, що розмір стягненої з відповідача неустойки (штрафу) значно перевищує розмір збитків кредитора (позивача за зустрічним позовом).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2013р. у складі колегії суддів: головуючий-суддя Кравчук Н.М., судді Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.06.2013р. Ухвалою суду від 27.06.2013р. розгляд справи відкладено на 11.07.2013р.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р., у склад колегії суддів для розгляду справи внесено зміни, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Якімець Г.Г. , в зв`язку з чим розгляд справи розпочато заново. Ухвалою суду від 11.07.2013р. розгляд справи відкладено на 15.08.2013р.

Розпорядженням голови суду від 14.08.2013р., у зв`язку із зайнятістю судді Якімець Г.Г. у іншій колегії суддів, у склад колегії суддів для розгляду справи введено замість судді Якімець Г.Г. - суддю Гнатюк Г.М. Ухвалою суду від 15.08.2013р. розгляд справи відкладено на 29.08.2013р.

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, оскаржуване рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим, в зв`язку з чим просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Окрім того, представником позивача подано додаткові пояснення щодо права господарського суду з власної ініціативи зменшити розмір неустойки, яка підлягає до сплати боржником за наявності підстав для зменшення розміру неустойки, які судом апеляційної інстанції долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційній скарзі, підтримав та наполягає на її задоволенні. Також, представником ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» подано письмові міркування з питань, що виникли у ході розгляду справи щодо права господарського суду зменшувати розмір штрафних санкцій незалежно від того чи заявлялись кредитором вимоги про стягнення збитків завданих порушенням зобов`язань за договором, які судом апеляційної інстанції долучено до матеріалів справи.

Представник третьої особи - ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» в судове засідання не з`явився, проте надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому з твердженнями скаржника, наведеними у апеляційній скарзі, не погоджується, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Окрім того, представником ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» подано клопотання, в якому останній просить розглянути справу без участі представника третьої особи.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу та, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як видно з матеріалів справи, між ТзОВ «Промислово-фінансова компанія «Прометей» (перейменовано на ТзОВ «Метінвест-Ресурс» (додаткова угода № 1 від 21.02.2011р. том І - а.с. 42)) (Покупець) та ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» (Постачальник) 28.12.2010р. було укладено договір поставки № 596/10-А, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити метали чорні вторинні (згідно ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови") та організувати його доставку на адресу Вантажоодержувача, а Покупець - прийняти та оплатити його вартість.

Згідно п. 3.1. цього договору Вантажоодержувачем металобрухту, що поставляється за цим договором є ВАТ "МК "Азовсталь»" (код ЄДРПОУ 00191158), у подальшому перейменоване у ПАТ "МК "Азовсталь".

Внаслідок вищезазначеного, у ТзОВ "Шульц Утилізатор АГ" виникли зобов'язання з поставки продукції належної якості в адресу ВАТ "МК "Азовсталь" перед ТОВ "Метінвест-ресурс" саме на підставі договору № 596/10-А від 28.12.10 р.

Разом з тим 24.12.2010р. між ТзОВ «Промислово-фінансова компанія «Прометей» (перейменовано на ТзОВ «Метінвест-Ресурс» (додаткова угода № 1 від 21.02.2011р. том І - а.с. 42)) (Постачальник) ВАТ "МК "Азовсталь" (ПАТ "МК "Азовсталь" (Покупець) було укладено договір поставки № 411/10 (том І - а.с. 119-127)

У відповідності до п. 4.1. вищезазначеного договору № 596/10-А від 28.12.2012 р., укладеного між сторонами, якість металобрухту, що постачається за цим договором, має відповідати ДСТУ 4121- 2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови", умовам цього договору та додаткам до нього.

Згідно з п. 4.2. цього договору, в свою чергу забороняється здійснювати постачання без письмового дозволу Покупця таких видів металобрухту, що не відповідають вимогам ДСТУ 4121-2002: скрапу; металобрухту із шлакових відвалів; конверсійного; немагнітного; габаритного та негабаритного в одній одиниці транспортного засобу; не допускається в металобрухті наявність брухту та відходів кольорових металів та їх сплавів; металобрухт не має бути таким, що проржавів, горілим, роз'їденим кислотами; у шихтовому металобрухті не допускається наявність проволоки, або виробів із неї; бітумної ізоляції/резини та інших органічних матеріалів, а також негабаритного брухту; не допускається змішування стального та чавунного брухту, а також вуглецевого і легованого брухту; інших видів металобрухту, неузгоджених цим договором та специфікаціями до нього, а також брухту, що заборонений до постачання ДСТУ 4121-2002.

При надходженні до Вантажоодержувача вищевказаних видів металобрухту Покупець/Вантажоодержувач має право повернути такий металобрухт Постачальнику. Постачальник повинен прийняти металобрухт, оформити документацію, необхідну для повернення, а також оплатити всі витрати Покупця/Вантажоодержувача, що пов'язані із постачанням та поверненням заборонених та/або неузгоджених видів металобрухту. Всі збитки з простою вагонів та переадресації несе Постачальник. У випадку виявлення цих видів металобрухту в момент розвантаження, ці види металобрухту не приймаються та не оплачуються, залишок не замовленого або забракованого металобрухту Постачальнику не повертається.

Зазначені норми договору № 596/10-А від 28.12.2012 р., укладеного між сторонами, кореспондуються із зобов'язанням ТОВ "Метінвест-ресурс" перед ПАТ "МК "Азовсталь", передбаченими положеннями п. 1.1., п.2.2. вищевказаного договору №411/10 від 24.12.2010 р., укладеного між ними щодо відповідності якості металобрухту, вимогам, зазначеним ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови", а також п. 5.3.3 цього договору.

Відповідно до п. 4.6.3. договору поставки № 596/10-А, у випадку поставки металобрухту, забороненого до постачання згідно п.4.2 договору, Постачальник зобов'язаний протягом 5 банківських днів з дня пред'явлення вимоги Покупцем сплатити Покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості металобрухту, що заявлений у товаросупровідних документах. Документом, що підтверджує факт поставки металобрухту, вказаного в п.4.2 даного договору, служить акт комісійного приймання з якості, підписаний представниками Вантажоодержувача та Покупця.

Згідно з п. 7.1 цього договору за невиконання, або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, включаючи неврегульовані цим договором питання, сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України та умовами цього договору.

Пунктом 7.9. договору № 596/10-А від 28.12.2010 р. сторони визначили, що строк позовної давності (загальний і спеціальний) становить три роки.

Як встановлено судом та як видно з матеріалів справи, 12.05.2011 р. за залізничною накладною № 35690353 у вагоні № 67849273 від Вантажовідправника ТзОВ "Шольц утилізатор АГ" (зі ст. Скнилів Львівської залізниці) до Вантажоодержувача ПАТ "МК "Азовсталь" надійшов металобрухт вагою 68 280,0 кг. (том І - а.с. 81).

Під час огляду металобрухту комісією встановлено наявність у вантажі газових балонів, що не відповідають умовам п. 5.4.6 ДСТУ 4121-2002, у зв'язку з чим, було складено комісійний акт про приймання продукції з якості №187 від 14.05.11р. комісією у складі представників Вантажоодержувача ПАТ "МК"Азовсталь" та представника ТОВ "Метінвест-ресурс" (том І - а.с. 82).

Згідно вимогам п. 5.4.6. ДСТУ 4121-2002 посудини усіх типів і розмірів (балони, бочки тощо), а також усі порожнисті предмети (циліндри двигунів тощо) повинні бути спорожнені від того, що в них містилось, від крижаних пробок та вологи, мати доступ для огляду внутрішньої поверхні; горловини балонів повинні бути відкриті, а на їхньому корпусі повинен бути прорізаний другий отвір, днища бочок та інших посудин повинні бути розкриті.

Згідно акту № 187 від 14.05.11 р. за висновками комісії виявлені у вагоні балони, що не відповідають п. 5.4.6 ДСТУ 4121-2002, в наслідок цього вищезазначений брухт було забраковано.

У зв'язку із встановленням наявності у вагоні № 67849273 металобрухту неналежної якості, який у наданому стані не підлягав використанню у виробництві, було прийняте рішення про його повернення.

ТзОВ "Шольу утилізатор АГ" листом №16/05/1 від 16.05.2011 р., скерованим на адресу ТОВ "Метінвест-ресурс» повідомило реквізити для переадресації цього вагона (том ІІІ - а.с. 21).

Згідно з залізничною квитанцією від 18.05.2011 р. вагон №67849273 із металобрухтом було відправлено зі станції Сартана Донецької залізниці на адресу нового Вантажоодержувача, вказаного ТзОВ "Шольу утилізатор АГ" (том ІІІ - а.с. 20).

24.05.2011 р. за залізничною накладною № 35759331 у вагоні 65299240 зі ст. Клепарів Львівської залізниці від Вантажовідправника ТзОВ "Шульц утилізатор АГ" до Вантажоодержувача ПАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" надійшов металобрухт (том І - а.с. 83).

Під час огляду металобрухту виявлено стружку із землею в пакетованому металобрухті, що не відповідає умовам ДСТУ 4121-2002 п. 4.10 табл. 1, у зв'язку з чим було складено комісійний акт про приймання продукції з якості №210 від 24.05.11 р. комісією у складі представників Вантажоодержувача ПАТ "МК"Азовсталь" та представника ТОВ «Метінвест-ресурс» (том І - а.с. 84). Згідно висновків зазначених в акті комісії вищезазначений брухт у вагоні № 65299240 було забраковано як такий, що не відповідає вимогам ДСТУ 4121-2002 п. 4.10 табл. 1.

У зв'язку із наявністю у вагоні № 65299240 металобрухту неналежної якості, який у наданому стані не підлягав використанню у виробництві, було прийняте рішення про його повернення.

ТзОВ "ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ" листом № 25/05/1 від 25.05.2011 р. скерованим на адресу ТОВ «Метінвест-ресурс» повідомило реквізити для переадресації цього вагону (том ІІІ - а.с. 28).

Згідно залізничної квитанції від 27.05.2011 р. вагон №65299240 із металобрухтом, було відправлено зі станції Сартана Донецької залізниці на адресу нового Вантажоодержувача, вказаного ТзОВ "Шульц утилізатор АГ" (том ІІІ - а.с. 25).

30.05.2011 р. за залізничною накладною №35759281 у вагоні № 65385684 від Вантажовідправника зі ст. Радивилів Львівської залізниці до Вантажоодержувача ПАТ "МК "Азовсталь" надійшов металобрухт, що заявлений у цій накладній виду № 17 у кількості 66 000,0 кг. (том І - а.с. 85).

Під час огляду металобрухту виявлено землю і скрап в пакетованому металобрухті, що не відповідає умовам ДСТУ 4121-2002 п. 4.10 табл. 1, у зв'язку з чим, було складено комісійний акт про приймання продукції з якості №225 від 30.05.11 р. комісією у складі представників Вантажоодержувача ПАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" та представника ТОВ "Метінвест ресурс" (том І - а.с. 86).

Висновками акта комісії вищезазначений брухт у вагоні № 65385684 було забраковано як такий, що не відповідає умовам ДСТУ 4121-2002 п. 4.10 табл. 1.

За наявним у вагоні № 65385684 металобрухтом неналежної якості, який у наданому стані не підлягав використанню у виробництві, було прийняте рішення про його повернення.

ТзОВ "Шольц утилізатор АГ" листом № 31/05/1 від 31.05.2011 р., скерованим на адресу ТзОВ "Метінвест ресурс" повідомило реквізити для переадресації цього вагону (том ІІІ - а.с. 35).

Згідно залізничної квитанції від 02.06.2011 р. вагон № 65385684 із металобрухтом, було відправлено зі станції Сартана Донецької залізниці на адресу нового Вантажоодержувача, вказаного ТзОВ ""Шольц утилізатор АГ» том ІІІ - (а.с. 34).

Як видно з матеріалів справи, ТзОВ «Метінвест-Ресурс» у відповідності до п.п. 4.2, 4.6.3. договору № 596/10-А від 28.12.2010р. звернулося до ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» з претензією (вимогою) від 03.08.2012р. № 3371/2 про оплату штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань щодо якості металобрухту у сумі 104 979,52грн. (том І - а.с. 87-89), однак дана вимога залишена останнім без задоволення.

Дані обставини стали підставою для звернення ТзОВ «Метінвест-Ресурс» із зустрічними позовними вимогами про стягнення з ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ" заборгованості із сплати штрафу за неналежне виконання зобов`язань із поставки металобрухту, яке полягає у поставці металобрухту неналежної якості у сумі 104 979,52грн.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (ч. 2 ст. 679 ЦК України).

Згідно з приписами п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як зазначалось вище, п.4.6.3 договору поставки №596/10-А від 28.12.2010 р. сторони передбачили, що у випадку поставки металобрухту, забороненого до постачання згідно п.4.2 договору, Постачальник зобов'язаний протягом 5 банківських днів з дня пред'явлення вимоги Покупцем сплатити Покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості металобрухту, що заявлений у товаросупровідних документах. Документом, що підтверджує факт поставки металобрухту, вказаного в п.4.2 даного договору, служить акт комісійного приймання з якості, підписаний представниками Вантажоодержувача та Покупця.

Згідно з п. 7.1 даного договору за невиконання, або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, включаючи неврегульовані цим договором питання, сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України та умовами цього договору.

В пункті 7.9. Договору № 596/10-А від 28.12.2010 р. сторони визначили, що строк позовної давності (загальний і спеціальний) становить три роки.

Згідно ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

З наведеного вбачається, що у відповідності до умов спірного договору поставки, сторони досягли згоди щодо розміру штрафу та строку позовної давності, який має застосовуватись сторонами. При цьому, як встановлено судом умови договору сторонами не оспорювались, договір не було визнано у судовому порядку недійсним.

Окрім того, в матеріалах справи, про що зазначалось вище містяться акти по якості, які підтверджують обставини неякісного товару, а саме: (висновки про невідповідність по якості: акт про приймання продукції з якості №187 від 14.05.11р., комісійний акт про приймання продукції з якості №210 від 24.05.11 р., комісійний акт про приймання продукції з якості №225 від 30.05.11 р.).

Таким чином, з огляду на фактичні обставини справи, умови договору поставки № 596/10-А від 28.12.2010 р. та вищенаведені норми права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що вимоги ТзОВ "Метінвест ресурс» про стягнення з ТзОВ "Шольц утилізатор АГ" заборгованості із сплати штрафу за неналежне виконання зобов`язань із поставки металобрухту, яке полягає у поставці металобрухту неналежної якості у сумі 104 979,52грн. є підставними.

Проте, в частині розміру нарахованого штрафу, колегія суддів вважає необхідним задоволити вимогу частково, зменшивши суму штрафу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, з урахуванням ступеня виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України також містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільняти повністю боржника від їх сплати.

Апеляційним господарським судом встановлено, що протягом розгляду даної справи в суді першої інстанції апелянт не звертався до суду з окремим клопотанням про зменшення господарським судом розміру штрафних санкцій.

Досліджуючи можливість реалізації господарським судом права на зменшення розміру штрафних санкцій за власною ініціативою на стадії перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів відзначає наступне.

Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, в розумінні роз'яснень відповідної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, право на зменшення розміру штрафних санкцій, встановлене приписами ст.83 ГПК України, господарський суд реалізовує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм права та враховуючи повноваження апеляційного господарського суду щодо розгляду справи, визначені ст.ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що правом на зменшення неустойки в порядку ст.83 ГПК України наділений не лише суд першої інстанції, а також і апеляційний господарський суд.

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 31.10.2012р. у справі №2/20/2012/5003.

За результатами розгляду питання чи вправі суд зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, за відсутності вини кредитора у порушенні зобов'язання боржником, Вищий господарський суд України у пункті 42 Інформаційного листа від 07.04.2008р. №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» роз'яснив, що відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

В матеріалах справи містять долучені позивачем розрахунки збитків, пов'язаних з невиробничим простоєм вагонів №67849273, №65299240 та №65385684, в яких поставлено металобрухт неналежної якості.

Як вбачається із розрахунку збитків, пов'язаних з невиробничим простоєм вагона №67849273, їх загальна сума склала 5 331,43 грн. (в тому числі: плата за користування вагонами «УЗ» - 1372,68 грн.; збір за зважування вантажу - 385,15 грн.; вартість перевезення вантажу по території ВАТ «МК «Азовсталь» - 927,60 грн.; маневрова робота локомотива - 2646,00 грн.) (том ІІІ - а.с. 15).

Із розрахунку збитків, пов'язаних з невиробничим простоєм вагона №65299240 вбачається, що їх розмір склав по 4 429,99 грн. (в тому числі: плата за користування вагонами «УЗ» - 471,24 грн.; збір за зважування вантажу - 385,15 грн.; вартість перевезення вантажу по території ВАТ «МК «Азовсталь» - 927,60 грн.; маневрова робота локомотива - 2646,00 грн.) (том ІІІ - а.с. 22, а збитки, пов'язані із невиробничим простоєм вагона №65385684 склали 4 561,32 грн. (в тому числі: плата за користування вагонами «УЗ» - 594,12 грн.; збір за зважування вантажу - 393,60 грн.; вартість перевезення вантажу по території ВАТ «МК «Азовсталь» - 927,60 грн.; маневрова робота локомотива - 2646,00 грн.) (том ІІІ - а.с. 29).

Загальний розмір збитків, пов'язаних з невиробничим простоєм вагонів №67849273, №65299240 та №65385684, за відповідними розрахунками склав 14 322,74 грн.

Підпунктом 4.6.7 пункту 4.6 Договору поставки №596/10-А від 28.12.2010 року сторони обумовили, що покриття видатків Покупця/Вантажоотримувача (позивача), обумовлених в розділі 4 договору поставки №596/10-А від 28.12.2010 року, здійснюється Постачальником (відповідачем) на підставі рахунків Покупця.

Судом встановлено, що 21.04.2011 року ТОВ «Метінвест-Ресурс» виставлено платникові (ТОВ «Шольц Утилізатор АГ») рахунок №26/А на суму 1 560,96 грн. за невиробничий простій вагонів по Договору №596/10-А від 28.12.2010 року; 24.05.2011 року виставлено платникові (ТОВ «Шольц Утилізатор АГ») рахунок №37/А на суму 34 136,78 грн. в якості відшкодування витрат з оплати залізничного тарифу за повернення вагонів по Договору №596/10-А від 28.12.2010 року; 30.05.2011 року виставлено платникові (ТОВ «Шольц Утилізатор АГ») рахунок №41/А на суму 61,08 грн. за невиробничий простій вагонів по Договору №596/10-А від 28.12.2010 року; 30.05.2011 року виставлено платникові (ТОВ «Шольц Утилізатор АГ») рахунок №42/А на суму 32 934, 00 грн. в якості відшкодування витрат з оплати залізничного тарифу за повернення вагонів по Договору №596/10-А від 28.12.2010 року; 08.06.2011 року виставлено платникові (ТОВ «Шольц Утилізатор АГ») рахунок №44/А на суму 5 761,63 грн. за невиробничий простій вагонів по Договору №596/10-А від 28.12.2010 року, а загалом ТОВ «Метінвест-Ресурс» виставлено платникові (ТОВ «Шольц Утилізатор АГ») протягом квітня-червня 2011 року рахунків за невиробничий простій вагонів та відшкодування витрат з оплати залізничного тарифу за повернення вагонів по Договору №596/10-А від 28.12.2010 року на суму 74 454,45 грн. (долучено до матеріалів апеляційного провадження)

За виставленими ТОВ «Метінвест-Ресурс» вищезазначеними рахунками ТзОВ «Шольц-Утилізатор АГ» проведено повну оплату, що підтверджується платіжним дорученням №1109 від 24.06.2011 року (долучено до матеріалів апеляційного провадження).

Окрім тоого, листом №2899/1 від 20.06.2011 року позивач повідомив відповідача про утримання суми у розмірі 27 644,00 грн., з яких 19 536,00 грн. утримано за 2 повернутих (переадресованих) вагони №65299240 та №65385684 (долучено до матеріалів апеляційного провадження).

Зазначені вище обставини звернення боржника (відповідача) з листами щодо переадресації вагонів, в яких було поставлено неякісний металобрухт; відшкодування боржником (відповідачем) витрат кредитора (позивача) пов'язаних з невиробничим простоєм цих вагонів та їх переадресацією, свідчать про вжиття відповідачем заходів, спрямованих на негайне добровільне усунення ним порушень та їх негативних наслідків для позивача, що в розумінні пп. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 має істотний вплив на вирішення господарським судом питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені).

В розрізі загальної суми збитків кредитора (позивача) у розмірі 14 322,74 грн., пов'язаних з невиробничим простоєм вагонів №67849273, №65299240 і №65385684, як негативних наслідків порушення зобов'язання боржником (відповідачем) та суми штрафу у розмірі 104 979,52 грн., стягненої з боржника (відповідача) оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду, колегія суддів відзначає невідповідність (неспіврозмірність) розміру стягуваного штрафу тим негативним наслідкам, які настали для кредитора (позивача) через порушення зобов'язання боржником.

Пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства відносить принципи справедливості, добросовісності та розумності.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Виходячи з вищенаведених норм права та фактичних обставин справи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку про зменшення суми штрафу за неналежне виконання зобов`язань ТзОВ «Шольц-Утилізатор АГ» із поставки металобрухту до 15 000, 00грн.

Проте, задовільняючи зустрічні позовні вимоги ТзОВ "Метінвест-ресурс» про стягнення з ТзОВ «Шольц-Утилізатор АГ» штрафу в розмірі 104 979,52 грн., місцевий господарський суд не врахував положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦКУ, відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість, а також не взяв до уваги приписи ч.3 ст. 551 ЦКУ, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому без належної уваги та оцінки з боку місцевого господарського суду залишилися такі обставини, як ступінь виконання зобов'язання боржником, розмір відсотків стягуваної неустойки у порівнянні з розміром можливих збитків кредитора, а відтак, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, в зв`язку з чим колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку про часткове скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись, ст.ст.99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» за вих.. № 29/5-1 від

29.05.2013р. - задоволити частково .

2. Рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2013р. року у

справі № 5015/3049/12 скасувати частково. Прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задоволити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ» (79069, м. Львів, вул.. Шевченка, 317; п/р 2600630518201 в ПАТ «Банк Кредит-Дніпро», МФО 305749, код ЄДРПОУ 36992710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» (83086, м. Донецьк, вул. Федора Зайцева, 46А; п/р 26005962485462 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 24819472) - 15 000,00грн. штрафу за договором поставки № 596/10-А від 28 грудня 2010р. та 1 720,50грн. судового збору.

4. В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ» (79069, м. Львів, вул.. Шевченка, 317; п/р 2600630518201 в ПАТ «Банк Кредит-Дніпро», МФО 305749, код ЄДРПОУ 36992710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» (83086, м. Донецьк, вул.. Федора Зайцева, 46А; п/р 26005962485462 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 24819472) - 89 979,52 грн. штрафу за договором поставки № 596/10-А від 28 грудня 2010р. - відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» (83086, м. Донецьк, вул.. Федора Зайцева, 46А; п/р 26005962485462 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 24819472) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ» (79069, м. Львів, вул.. Шевченка, 317; п/р 2600630518201 в ПАТ «Банк Кредит-Дніпро», МФО 305749, код ЄДРПОУ 36992710) - 860,25грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Місцевому господарському суду на виконання постанови видати відповідні

накази

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. може бути оскаржена в

касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

8. Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.