Рішення № 33272354, 29.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Справа № 21/071-11

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д., суддів Лопатіна А.В., Черногуза А.Ф. розглянувши справу

заявуПриватного підприємства «Еркер», м. Біла Церквапроперегляд рішення господарського суду Київської області від 21.02.2012 року за нововиявленими обставинами у справігосподарського суду Київської області № 21/071-11за позовом Приватного підприємства «Еркер», м. Біла Церквадо1) Білоцерківської районної державної адміністрації, м. Біла Церква 2) Приватного підприємства «Транспортне агентство «Ікарус», м. Біла Церквапровизнання договору недійснимза участю представників:

позивача (заявника):Косяк О.В., довіреність № б/н від 02.01.2013 року;відповідача-1:Маценко О.Д., довіреність № 06-23/8 від 09.01.2013 року;відповідача-2Мицкан Д.П., довіреність № 4 від 11.01.2012 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Еркер» (далі-ПП «Еркер»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської районної державної адміністрації (далі - відповідач 1) та Приватного підприємства «Транспортне агентство «Ікарус» (далі - ПП "Транспортне агентство «Ікарус» /відповідач 2) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 54 від 20.07.2009 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.06.2011 року позовні вимоги Приватного підприємства «Еркер» задоволено повністю, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 54 від 20.07.2009 року, укладений між Білоцерківською районною державною адміністрацією (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03710009) та Приватним підприємством «Транспортне агентство «Ікарус» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25303032).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року рішення господарського суду Київської області від 22.06.2011 року у справі № 21/071-11 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.12.2011 року касаційну скаргу ПП «ТП «Ікарус» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року повернуто заявнику без розгляду.

04.01.2012 року Приватне підприємство «Транспортне агентство «Ікарус» звернулось до господарського суду Київської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 22.06.2011р. у справі № 21/071-11 за позовом Приватного підприємства «Еркер» до Білоцерківської районної державної адміністрації та Приватного підприємства «Транспортне агентство «Ікарус» про визнання договору недійсним з підстав скасування судового рішення, яке стало підставою ухвалення рішення, що підлягає перегляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.01.2012 року (суддя Подоляк Ю.В.) прийнята до розгляду заява Приватного підприємства «Транспортне агентство «Ікарус» про перегляд рішення господарського суду Київської області від 22.06.2011р. у справі № 21/071-11 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.02.2012 року задоволено заяву Приватного підприємства «Транспортне агентство «Ікарус» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 22.06.2011р. у справі № 21/071-11. Скасовано рішення господарського суду Київської області від 22.06.2011р. у справі № 21/071-11, а в позові відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 року повернуто без розгляду Приватному підприємству «Еркер» апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 21.02.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 21.02.2012 року у справі № 21/071-11 повернуто скаржнику.

30.05.2012 року через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява Приватного підприємства „Еркер" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.02.2012 року у справі № 26/071-11 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року у справі № 2а-6140/11/1070, якою визнано протиправним та скасовано розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 17.07.2009 року № 430 «Про передачу в оренду земельної ділянки».

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями заяву про перегляд рішення господарського суду Київської області № 21/071-11 від 21.02.2009 року за нововиявленими обставинами було передано для розгляду судді Лилаку Т.Д.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2012 року зупинено розгляд заяви Приватного підприємства «Еркер» про перегляд рішення у справі № 21/071-11 від 21.02.2012 року за нововиявленими обставинами до перегляду рішення господарського суду Київської області 21.02.2012 року у справі № 21/071-11 Київським апеляційним господарським судом та повернення матеріалів справи до господарського суду Київської області.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.07.2012 року касаційну скаргу ПП «Еркер» на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року повернуто без розгляду.

24.07.2012 року до господарського суду Київської області разом із супровідним листом Вищого господарського суду України від 16.07.2012 року № 03.09-18/250 надійшла справа № 21/071-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2012 року прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства «Еркер» про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.02.2012 року у справі № 21/071-11 за нововиявленими обставинами, розгляд заяви призначено на 16.08.2012 року.

Через канцелярію суду 16.08.2012 року відповідач-1 надав письмові пояснення у справі.

16.08.2012 року через канцелярію суду відповідач-2 подав письмі пояснення у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2012 року розгляд справи відкладено на 30.08.2012 року.

30.08.2012 року через канцелярію суду відповідач-1 надав письмові пояснення у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.08.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.09.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2012 року зупинено розгляд заяви Приватного підприємства «Еркер» про перегляд рішення господарського суду Київської області від 21.02.2012 року у справі № 21/071-11 за нововиявленими обставинами до перегляду постанови від 23.04.2012 року Київського окружного адміністративного суду по справі № 2а-6240/11/1070 Київським апеляційним адміністративним судом.

08.07.2013 року до канцелярії господарського суду Київської області надійшло клопотання Приватного підприємства «Еркер» про поновлення провадження у справі № 21/071-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 21/071-11.

Розпорядженням Голови господарського суду Київської області від 31.07.2013 № 193-АР призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі колегії: суддя Лилак Т.Д. (головуючий), судді - Горбасенко П.В., Лопатін А.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.2013 року прийнято справу № 21/071-11 до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Лилака Т.Д, суддів - Горбасенка П.В., Лопатіна А.В., поновлено провадження у справі № 21/071-11 та призначено розгляд справи на 29.08.2013 року.

Однак, до початку розгляду справи в судовому засіданні 29.08.2013 року суддею Лилаком Т.Д. заявлено заяву про зміну складу колегії суддів по розгляду справи № 21/071-11, в зв'язку з перебуванням судді Горбасенка П.В. у відпустці.

Розпорядженням голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. № 220-АР від 28.08.2013 року здійснено заміну у складі колегії суддів, яка розглядає справу № 21/071-11, замінено суддю Горбасенка П.В. на суддю Черногуза А.Ф.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2013 року прийнято справу № 21/071-11 до провадження у складі колегії суддів: Лилак Т.Д. головуючий суддя, судді Лопатін А.В., Чорногуз А.Ф.

29.08.2013 року через канцелярію суду відповідач-2 надав письмові пояснення у справі.

Через канцелярію суду 29.08.2013 року відповідач-1 надав відзив на заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в якому просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Розглянувши заяву про перегляд рішення господарського суду Київської за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Згідно із ст. 114 Господарського процесуального кодексу України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

За результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.06.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року позовні вимоги Приватного підприємства «Еркер» задоволено повністю, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки №54 від 20.07.2009 року, укладений між Білоцерківською районною державною адміністрацією (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03710009) та Приватним підприємством «Транспортне агентство «Ікарус» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25303032).

Рішення господарського суду Київської області від 22.06.2011 року у даній справі ґрунтувалося на судовому рішенні винесеному в адміністративній справі № 2а-6180/10/1070, яким скасовано розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 17.07.2009р. № 430 «Про передачу в оренду земельної ділянки».

04.01.2012 року Приватне підприємство «Транспортне агентство «Ікарус» звернулось до господарського суду Київської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 22.06.2011р. у справі № 21/071-11 за позовом Приватного підприємства «Еркер» до Білоцерківської районної державної адміністрації та Приватного підприємства «Транспортне агентство «Ікарус» про визнання договору недійсним з підстав скасування судового рішення, яке стало підставою ухвалення рішення, що підлягає перегляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.02.2012 року задоволено заяву Приватного підприємства «Транспортне агентство «Ікарус» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 22.06.2011р. у справі № 21/071-11. Скасовано рішення господарського суду Київської області від 22.06.2011р. у справі № 21/071-11, а в позові відмовлено повністю.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.02.2012 року у даній справі ґрунтується на чинності розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 17.07.2009 року № 430 «Про передачу в оренду земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Приватному підприємству «Транспортне агентство «Ікарус» під розміщення зупинки приміських автобусів маршруту «Біла Церква - Узин» за рахунок земель запасу (відкриті землі без рослинного покрову) в межах Шкарівської сільської ради та передано в оренду ПП «Транспортне агентство «Ікарус» терміном на 20 років земельну ділянку загальною площею 0,1614 га.

На підставі зазначеного розпорядження, 20.07.2009 року між Білоцерківської районною державною адміністрацією (далі-орендодавець) та ПП «Транспортне агентство «Ікарус» (далі-орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння земельну ділянку, загальною площею 0,1614 га, за рахунок земель запасу (відкриті землі рослинного покриву), яка перебуває у державній власності і розміщена на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (далі-Договір).

Однак, постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року у справі № 2а-6140/11/1070 за адміністративним позовом ПП «Еркер» до Білоцерківської районної державної адміністрації, треті особи: Управління Держкомзему у м. Біла Церква, ПП «Транспортне агентство «Ікарус», залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2013 року, розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 430 від 17.07.2009 року визнано протиправним та скасовано.

Посилаючись на те, що розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 430 від 17.07.2009р., на підставі якого було укладено договір, визнано протиправним та скасовано, позивач (заявник) просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 21.02.2012 року у справі № 21/071-11 та визнати договір недійсним.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Частиною другою статті 21 ГПК України позивачами визначено ті підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Таким чином, умовою подання позову до господарського суду повинно бути наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес» що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Частиною 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Порушення своїх прав і охоронюваних законом інтересів позивач обумовлює непогодженням ПП «Транспортне агентство «Ікарус» із ПП «Еркер», як суміжним землекористувачем, меж орендованої земельної ділянки за Договором, що призвело до зміни межі земельної ділянки ПП «Еркер».

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи кадастрового плану, виготовленого на замовлення відповідача -2, земельна ділянка, яка виділена розпорядженням № 430, межує із земельною ділянкою ПП «Еркер»в осях В-Г.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил

Межування земель - комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка.

Приписами статей 183, 198 Земельного кодексу України встановлено, що основним завданням землеустрою є, зокрема, встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Визначення та відновлення меж земельних ділянок відбувається шляхом проведення кадастрових зйомок, до комплексу робіт яких входить також погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Водночас, як слідує зі змісту Акту встановлення і погодження меж орендованої за Договором земельної ділянки ПП «Транспортне агентство «Ікарус», у ньому відсутні підписи суміжних користувачів (в тому числі позивача), окрім ВПТУ № 9, територія якого не межує зі спірною земельною ділянкою. Копія зазначеного акту міститься в матеріалах справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань позивача на порушення Договором його прав та охоронюваних законом інтересів, як суміжного землекористувача.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, визнання правочину недійсним.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №16/191 від 12.04.2010р.

Приписами статей ст. 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Пунктом 6 цієї статті визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статей 123, 124 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Аналогічні положення містяться у ст. 16 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Зі змісту зазначених вимог Закону слідує, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211, оспорюваний правочин стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі.

Враховуючи, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року у справі № 2а-6140/11/1070, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2013 року, розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 430 від 17.07.2009 року визнано протиправним та скасовано, а визнання акта владного органу протиправним є вираженням одного і того самого способу захисту порушеного права, як визнання акта незаконним (недійсним, неправомірним), розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 430 від 17.07.2009 року є протиправним з моменту його вчинення (інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010 року № 1145/11/13-10).

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань позивача на безпідставність укладання Договору, оскільки скасування Київським окружним адміністративним судом розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 430 від 17.07.2009 року, на підставі якого було укладено Договір, не породжує жодних прав та обов'язків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу і характеру правовідносин, оцінюючи обґрунтування зазначеної заяви, зважаючи на доведеність позивачем порушення спірним Договором прав та охоронюваних законом інтересів останнього, як суміжного землекористувача, а також доведеність позивачем невідповідність Договору вимогам ст.ст. 123, 124 ЗУ України та ст. 16 ЗК «Про оренду землі», суд дійшов висновку, що подана заява Приватного підприємства «Еркер» підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначене, суд скасовує рішення господарського суду Київської області від 21.02.2012 року у справі № 21/071-11 та визнає недійсним договір оренди земельної ділянки № 54 від 20.07.2009 року.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідачів.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 77, 82-85, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити заяву Приватного підприємства «Еркер» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 21.02.2012 року у справі № 21/071-11.

2. Скасувати рішення господарського суду Київської області від 21.02.2012 року у справі № 21/071-11.

3. Позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №54 від 20.07.2009 року, укладений між Білоцерківською районною державною адміністрацією (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03710009) та Приватним підприємством «Транспортне агентство «Ікарус»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25303032).

5. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Транспортне агентство «Ікарус» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 22-А, код 25303032) та Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2, код 03710009) на користь Приватного підприємства «Еркер» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Толстого, 36, ідентифікаційний код 24881850) 536 (п'ятост тридцять шість) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 03.09.2013 р.

Головуючий суддя Т.Д. Лилак

Судді А.В. Лопатін

А.Ф. Черногуз