Рішення № 33272263, 29.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Справа № 911/2390/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київська обл., м. Бориспільдо Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», Київська обл., с. Горапро стягнення 1 214 410,71 грн.,за участю представників:

позивача:Шпортило Я.І., довіреність № 35-30-21 від 08.08.2013 року;відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 1 190 035,20 грн. основного боргу, 19 816,42 грн. пені, 3 963,29 грн. 3% річних, 595,80 інфляційних втрат, а загалом 1 214 410,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуг з наземного обслуговування повітряних суден.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.07.2013 року.

Через канцелярію суду 05.07.2013 року позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 1 520 737,20 грн. основного боргу, 28 646,03 грн. пені, 509,16 грн. інфляційної складової боргу, 5 908,47 грн. 3% річних, а загалом 1 555 800,86 грн.

У судовому засіданні 18.07.2013 року представником позивача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2013 року суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 29.08.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання 29.08.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним міжнародним аеропортом «Бориспіль» (позивач, обслуговуюча компанія) та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт» (далі - відповідач, перевізник) укладено договір на наземне обслуговування від 01.05.2010 року у вигляді додатку № В1.1/02.1.1-14/23.9-62 до Стандартної Угоди ІАТА про наземне обслуговування від січня 2004 року (далі - Договір).

У преамбулі Додатку № В1.1/02.1.1-14/23.9-62 вказано, що він складений у відповідності до спрощеної процедури, де сторони погоджуються про те, що умови Основної угоди та Додатку А до Стандартної Угоди ІАТА про наземне обслуговування від січня 2004 року, опубліковані Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, застосовуються так, що ніби ці умови були повністю повторені в цьому документі. Підписавши цей Додаток В, сторони підтверджують, що вони ознайомлені з зазначеною вище Основною угодою та Додатком А.

Умовами Договору сторони, зокрема, погодили послуги, що надаються за Договором та їх ціни, а також те, що аеропортові збори: за посадку-зліт повітряного судна (далі, ПС), за обслуговування пасажирів в аеровокзалі, за забезпечення авіаційної безпеки, за наднормативні стоянки повітряного судна, не входять у вартість наземного обслуговування і встановлюються відповідним наказом уповноваженого органу державної виконавчої влади.

Наказом Мінтрансзв'язку України від 26.03.2008 № 337 «Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» передбачено, що аеропортові збори стягуються за аеропортове обслуговування повітряних суден і пасажирів, пов'язане із забезпеченням: посадки-зльоту ПС, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, наднормативні стоянки ПС, авіаційної безпеки, а також установлено розміри цих зборів у Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Пунктом 4.1. договору у редакції додаткової угоди № 25 від 01.12.2012 року визначено, що оплата послуг здійснюється відповідачем на підставі рахунків, які виставляються позивачем. Рахунки виставляються за періоди з 01-15 числа звітного місяця до 20 числа, та за період з 16 по останнє число звітного місяця до 5 числа місяця, що настає за звітним. Рахунки за надані послуги перевізник самостійно отримує у бухгалтерії обслуговуючої компанії в наступні строки: за період з 01-15 число звітного місяця - до 25 числа звітного місяця, та за період з 16 по останнє число звітного місяця - до 10 числа місяця, що настає за звітним.

Згідно з пунктом 4.2. договору у редакції додаткової угоди № 25 від 01.12.2012 року в будь-якому разі, незалежно від дати фактичного отримання рахунків, оплата за надані послуги здійснюється перевізником у наступні терміни:

- 70 % суми рахунку за період з 01-15 числа звітного місяця - до останнього дня звітного місяця;

- 30 % суми рахунку за період з 01-15 числа звітного місяця - до 10-го числа місяця, що настає за звітним.

- 70 % суми рахунку за період з 16 по останнє число звітного місяця - до 15 числа місяця, що настає за звітним;

- 30 % суми рахунку за період з 16 по останнє число звітного місяця - до 20 числа місяця, що настає за звітним.

Відповідно до пункту 4.4. договору у редакції додаткової угоди № 25 від 01.12.2012р. рахунки виставляться на основі складених по кожному рейсу карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС, підписаних представниками сторін (з боку перевізника - командиром повітряного судна або представником перевізника, який належним чином уповноважений на їх підписання, з боку обслуговуючої компанії - агентом з наземного обслуговування ПС/агентом з організації обслуговування рейсів авіації загального призначення або іншою належним чином уповноваженою особою) та звітів про кількість міжнародних трансферних пасажирів.

Разом з рахунком перевізник отримує складений обслуговуючою компанією акт приймання-здачі виконаних послуг (далі - акт). Підписаний акт перевізник зобов'язаний повернути в бухгалтерію обслуговуючої компанії протягом 5 робочих днів з дати його отримання. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ними повноважними особами. У разі підписання зазначених у цьому підпараграфі актів не керівниками, сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують акти. Якщо протягом 5 робочих днів акт не буде повернено до обслуговуючої компанії, він вважається підписаним сторонами (п. 4.8 договору у редакції додаткової угоди № 25 від 01.12.2012 р.).

Відповідно до умов зазначеного вище договору позивачем було надано відповідачеві послуги, з урахуванням збільшених позовних вимог, в період з березня по травень 2013 року на загальну суму 1 520 737,20 грн., що підтверджується актами приймання-здачі виконаних послуг, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1. договору у редакції додаткової угоди № 25 від 01.12.2012 року задля оплати відповідачем наданих позивачем послуг було направлено ПАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» відповідні рахунки.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, подані позивачем акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № В1.1/02.1.1-14/23.9-62 від 01.05.2010 року не підписані представником відповідача та не скріплені відтиском печатки останнього. Проте, відповідно до змісту п. 4.8 договору про наземне обслуговування від 01.05.2010 року вказані акти приймання-здачі виконаних послуг слід вважати підписаними.

Станом на дату судового засідання відповідачем належних та допустимих доказів сплати зазначеного боргу чи контррозрахунку ціни позову до суду не подано.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді, заборгованість ПАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» перед ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» становить 1 520 737,20 грн.

Згідно з частиною першою та частиною сьомою ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина друга ст. 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Приписами частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено той факт, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 520 737,20 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 1 520 737,20 грн. боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 5 908,47 грн. 3% річних та 509,16 грн. інфляційної складової боргу, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 5 908,47 грн. 3% річних та 509,16 грн. інфляційної складової боргу ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з п. 4.10. договору у редакції додаткової угоди № 25 від 01.12.2012 року при несвоєчасній сплаті рахунків за надані послуги обслуговуюча компанія нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим додатком.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати наданих послуг нараховано 28 646,03 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 28 646,03 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір у розмірі 31 116,02 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (08324, Київська обл., с. Гора, код 20048090) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 20572069) 1 520 737 (один мільйон п'ятсот двадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 20 коп. основного боргу, 28 646 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок шість) грн. 03 коп. пені, 509 (п'ятсот дев'ять) грн. 16 коп. інфляційної складової боргу, 5 908 (п'ять тисяч дев'ятсот вісім) грн. 47 коп. 3% річних, 31 116 (тридцять одну тисячу сто шістнадцять) грн. 02 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 30.08.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак