Рішення № 33272209, 02.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 вересня 2013 року Справа № 913/2077/13

Провадження №5/913/2077/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепличний комбінат «Дніпровський», с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Східхімпромбуд», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 123 924 грн. 82 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Артикова Ф.Б., представник за довіреністю № б/н від 16.08.2013;

від відповідача - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 05.07.2012 № 05/07 основний борг в сумі 108 000 грн. 00 коп., відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 3% річних від суми не поверненої суми боргу в сумі 2609 грн. 75 коп. та штрафні санкції в сумі 13315 грн. 07 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення передплати у зв'язку із непоставленням товару в належний строк у сумі 108000 грн. 00 коп. відповідно до договору від 05.07.2012 № 05/07. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2609 грн. 75 коп. та пеня в сумі 13315 грн. 07 коп

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Східхімпромбуд», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тепличний комбінат «Дніпровський», як покупцем, 05.07.2012 укладено договір № 05/07.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом вказаного договору є правовідносини, за якими продавець (відповідач у справі) зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець (позивач у справі) - прийняти товар та оплатити продавцю його вартість відповідно до умов цього договору.

До вказаного договору складено специфікацію № 1 від 05.07.2013, відповідно до якої поставляється селітра вартістю 108000 грн. 00 коп..

Згідно із п. 3.1 договору оплата товару здійснюється, як правило, на умовах 100% передплати.

Відповідачем було виставлено рахунок від 05.07.2012 № 54 на суму

108000 грн. 00 коп.

Позивач платіжним дорученням від 07.07.2012 № 904 перерахував грошові кошти в сумі 108000 грн. 00 коп. (призначення платежу у платіжному дорученні вказано «За калієву селітру згідно рахунку № 54 від 05.07.2012»).

Відповідач у встановлений специфікацією строк поставки не поставив позивачу товар, вказаний у договорі, що підтверджується ним у листах від 08.08.2012 № 37 та від 06.09.2012 № 37 (а.с. 22,23).

У зв'язку з невиконанням зобов'язання з поставки продукції позивач направив відповідачу вимогу від 12.09.2012 № 227 про повернення сплачених ним коштів у сумі 108000 грн. 00 коп.

Кошти також не були повернуті відповідачем позивачу.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання з поставки продукції, позивач направив відповідачу вимогу від 12.09.2012 № 227 про повернення сплачених ним коштів у сумі 108000 грн. 00 коп.

Кошти не були повернуті відповідачем позивачу станом на день подачі позову до суду та на день прийняття даного судового рішення.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 108000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаних статей позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у сумі 2609 грн. 75 коп. за період з 18.09.2012 по 09.07.2013.

Перевіривши розрахунок 3% річних виходячи з приписів чинного законодавства, суд дійшов наступного висновку.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги по стягненню 3% річних за період з 28.09.2012 (приймаючи до уваги лист відповідача від 06.09.2012 № 37, відповідно до якого він зобов'язався поставити продукцію до 27.09.2012) по 09.07.2013 підлягають задоволенню частково в сумі 2527 грн. 56 коп.

Позивачем нараховано пеню в сумі 13315 грн. 07 коп. на підставі п. 4.2 договору, відповідно до якого у разі порушення продавцем зобов'язань, передбачених у п. 2.2 договору, він зобов'язується сплатити пеню в сумі у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем до стягнення заявлена пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором з урахуванням положень чинного законодавства щодо її максимального розміру.

Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем до стягнення заявлена пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період, що перевищує 6 місяців.

Умовами договору передбачено тільки порядок нарахування пені - за кожний день прострочки, включаючи день сплати заборгованості, та відсутнє застереження щодо незастосування приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України при нарахуванні пені

Позивачем неправильно нарахована пеня за період, що перевищує 6 місяців з огляду на положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дана норма підлягає застосуванню, оскільки умови п. 4.2 договору передбачають саме порядок нарахування пені, а не визначають іншого строку протягом якого нараховується пеня (Вказана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.05.2010 по справі № 2/115).

Так, суд визнає обґрунтованою пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але розраховану за 6 місяців від дня, коли грошове зобов'язання мало бути виконано, у сумі 8066 грн. 29 коп. за період з 28.09.2012 (з підстав, викладених при розгляді вимоги щодо стягнення 3% річних) по 28.03.2013.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути передплату за договором у сумі 108000 грн. 00 коп., 3% річних у сумі

2527 грн. 56 коп. та пені в сумі 8066 грн. 29 коп. (Всього - 118593 грн. 85 коп.) У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2371 грн. 88 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепличний комбінат «Дніпровський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східхімпромбуд» про стягнення 123 924 грн. 82 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східхімпромбуд», м. Сєвєродонецьк Луганської області, шосе Будівельників, б. 11 «Б», кв. 47, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 37564048, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепличний комбінат «Дніпровський», с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області, вул. Теплична, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30420987, передплату за договором у сумі 108000 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 2527 грн. 56 коп., пені в сумі 8066 грн. 29 коп. та судовий збір у сумі 2371 грн. 88 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 02.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 04.09.2013.

Суддя С.В. Вінніков

Згідно з оригіналом

помічник судді К.С.Гуленко

04.09.2013