Рішення № 33272148, 29.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Справа № 910/10416/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр", Донецька обл., с. Гранітне до Фізичної особи-підприємця Боровика Віталія Григоровича, Київська обл., смт. Бучапро стягнення 113 173,70 грн.за участю представників:

позивача:не з'явився;відповідача:Боровик В.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2013 року до господарського суду Київської області надійшла за підсудністю позовна заява про стягнення Публічним акціонерним товариством «Тельманівський кар'єр» з Фізичної особи підприємця Боровика В.Г. 113 173,70 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором поставки № 03/01/11 від 03.01.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.07.2013 року.

У судовому засіданні 18.07.2013 року господарським судом Київської області було оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 29.08.2013 року.

Представник позивача в судове засідання 29.08.2013 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

3 січня 2011 року між ФОП Боровик В.Г та ПАТ «Тельманівський кар'єр» був укладений Договір поставки № 03/01/11 (далі за текстом - Договір) запасних частин до імпортної техніки, що відповідає нормативним вимогам та підтверджуються сертифікатом відповідності завода-виробника Sandvik SRP АВ (Швеція). 30 січня 2011 року між Покупцем та Постачальником була укладена Додаткова угода № 1 до договору поставки № 03/01/11 від 3 січня 2011 року, якою подовжено дію договору поставки до 31 грудня 2012 року.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти покупцю запасні частини до імпортної техніки (далі - Товар) на умовах даного Договору. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та загальна вартість якого встановлюється сторонами в специфікаціях, які є додатком до Договору та складають його невід'ємну частину.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування авансу у розмірі 60% від вартості товару, вказаної в специфікації та погодженої з покупцем, на розрахунковий рахунок Продавця, протягом 5-ти банківських днів з моменту погодження заяви Постачальником. Остання частина в розмірі 40% вартості Товару, перераховується на розрахунковий рахунок продавця протягом 5-ти банківських днів після приймання товару представниками покупця на складі Продавця.

Згідно п.5.1 Договору Продавець гарантує, що якість Товару відповідає нормативним вимогам та підтверджується сертифікатом відповідності заводу Sandvik SRP АВ (Швеція).

23 квітня 2012 року Покупець замовив у Постачальника шток 152-1646 до погрузчика САТ 988 вартістю 81 000,00 гривень та відповідно комерційної пропозицій № 45 від 19.04.2012 року. 23 квітня 2012 року Покупцем було перераховано 100% вартості Товару на поточний рахунок Постачальника у розмірі 84 512,65 гривень відповідно до рахунку-фактури № 57 від 20.04.2012 року, що підтверджується платіжним дорученням ПП № 338 від 23.04.2012 року та податковою накладною № 50 від 23.04.2012 року.

11 травня 2011 року Покупцем було замовлено у Постачальника запасні частини на погрузчик Камацу WА 470-6 відповідно комерційної пропозиції від 08.05.2012 року. 11 травня 2012 року Покупцем було перераховано 100% вартості Товару на поточний рахунок Постачальника у розмірі 33 171, 82 грн., що підтверджується платіжним дорученням ПП № 338 від 11.05.2012 року та податковою накладною № 63 від 11.05.2012року.

Відповідно до п.п. 4.4. та 3.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Товар протягом 21 дня з моменту оплати авансу в розмірі 60 % від вартості Товару. Таким чином, Товар мав був бути поставлений: шток 152-1646 до погрузчика САТ 988 вартістю 81 000,00 гривень - до 15 травня 2012 року, запасні частини на погрузчик Камацу XV А 470-6 - до 1 червня 2012 року.

Згідно наявної в матеріалах справи копії акту огляду запасних частин на погрузчик Камацу WА 470-6 від 07 червня 2012 року частина поставлених запасних частин на загальну суму 14 300,00 гривень були повернуті постачальнику, а частина запасних частин на суму 18 871,82 гривень була прийнята Покупцем, що підтверджується видатковою накладною № РН-63 від 25 червня 2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

01.06.2012 та 08.06.2012 року Покупцем було направлено Постачальнику вимогу про повернення грошових котів на розрахунковий рахунок Покупця, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Доказів повернення сплачених позивачем 95 300,00 грн. відповідачем суду не надано.

Таким чином, попередня оплата за товар у сумі 95 300,00 грн. знаходиться на рахунку відповідача.

Надані відповідачем, в якості доказу поставки товару на замовлення позивача, вантажна митна декларація № 100190000/2012/320075 від 22.05.2012 року та № 100190000/2012/325757 від 11.07.2012 року, прибуткова накладна № 13 від 22.05.2012 року та № 24 від 11.07.2012 року, не приймаються судом до уваги, оскільки не є належними доказами на підтвердження факту поставки товару відповідачем.

Доводи відповідача про направлення позивачу листів щодо можливості відвантаження товару на адресу позивача, оцінюються судом критично, оскільки як вбачається з матеріалів справи в суду відсутні будь-які докази передачі відповідачем позивачу вказаних документів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, заперечення відповідача проти позову судом відхиляються, товар на замовлення позивача не поставлений, акт прийому товару на заявлену до стягнення суму попередньої оплати суду не наданий.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача сплачених останнім грошових коштів як попередньої оплати є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 95300,00 грн.

Предметом розгляду справи є також вимога позивача про стягнення трьох відсотків річних в сумі 2 975,60 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з повернення попередньої оплати, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 2 975,60 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Крім суми боргу, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну поставку товару в розмірі 12 585,73 грн. (за період з 15.05.2012 року по 27.05.2013 року), 193,88 грн. (за період з 01.06.5012 року по 25.06.2012 року), 2 121,49 грн. (за період з 01.06.2013 року по 27.05.2013 року).

Згідно п. 6.3 договору, при несвоєчасній відгрузці товару Продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від вартості недопоставленого комплекта товару.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов'язань" від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені за несвоєчасну поставку товару в розмірі 12 585,73 грн. (за період з 15.05.2012 року по 27.05.2013 року), 193,88 грн. (за період з 01.06.5012 року по 25.06.2012 року), 2 121,49 грн. (за період з 01.06.2013 року по 27.05.2013 року) є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня з порушенням граничного терміну, встановленого законодавством України (п. 6 ст. 232 ГК України), а також в порушення статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у зв'язку з чим стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду та з урахуванням норм статті 232 Господарського кодексу України в розмірі 6 141,39 грн. (за період з 15.05.2012 року по 15.11.2012 року), 193,36 грн. (за період з 01.06.5012 року по 25.06.2012 року), 1078,36 грн. (за період з 01.06.2013 року по 01.12.2013 року).

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну поставку товару в позові слід відмовити.

Таким чином, судом встановлено обставини прострочення відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.01.2012 року у справі № 6/5005/8506/2011.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення трьох відсотків річних є обґрунтованою та підлягає стягненню в розмірі 2 975,60 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Судовий збір у розмірі 2 113,77 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Боровика Віталія Григоровича (08292, Київська обл., смт. Буча, вул. Стеклозаводська, буд. 5, кв. 24, код 2589511295) на користь Публічного акціонерного товариства „Тельманівський Кар'єр" (87123, Донецька обл., Тельманівський район, с. Гранітне, вул. Южна, буд. 21, код 046286805437) 95 300 (дев'яносто п'ять тисяч триста) грн. 00 коп. грошових коштів, 2 975 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 60 коп. трьох відсотків річних, 7 413 (сім тисяч чотириста тринадцять) грн. 11 коп., 2 113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 77 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 02.09.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак