Рішення № 33270429, 30.08.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/3352/13-ц

2/119/1647/13

РІШЕННЯ

Іменем України

30 серпня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Блейз І.Г.

за участю секретаря Копосової Н.І.

позивача ОСОБА_1

представника - Зонтова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Феодосійський оптичний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

встановив:

Позивач звернувся із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він звільнився з Феодосійського казенного оптичного заводу 21 жовтня 2010 року. 21 січня 2013 року позивач отримав з каси підприємства заборгованість з заробітної плати у розмірі 533, 20 грн відповідно до рішення Апеляційного суду АРК від 29.02.2012 року. Крім того, позивачу не сплачено заробітну плату у розмірі 580, 57 грн відповідно рішення Апеляційного суду АРК від 20.10.2012 року. Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу отримання необхідних виплат, однак розрахунок здійснено не було. Вказані вище обставини стали підставою для звернення із відповідним позовом, відповідно до якого позивач, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на його користь 68 669, 85 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що він неодноразово звертався до представника відповідач із вимогами про виконання рішення суду у добровільному порядку, однак досі заробітну плату не сплачено у повному обсязі. Також позивач зазначив, що він звертався до виконавчої служби з приводу відкриття виконавчого провадження, йому у цьому було відмовлено, він оскаржив дані дії, рішення постановлено на його користь. Зараз ще знов до виконавчої служби він не звертався.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що заборгованість з заробітної плати перед позивачем на момент його звільнення була погашена у повному обсязі у тій сумі, яку відповідач вважав безспірною. За рішеннями суду заборгованість сплачено 21 січня 2013 року. Із будь-якими іншими належним чином оформленими документами про сплату заборгованості позивач не звертався. На підприємстві відсутнє завірене належним чином рішення про стягнення з відповідача 580, 57 грн. Позивач не надав дане рішення відповідачу, не звертався із виконавчим листом до виконавчої служби. Таким чином, відповідач просто не знав про наявність такого зобов'язання та до звернення позивача не має приводу для нарахування та сплати певних сум.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач наказом №6 від 02 лютого 2009 року був прийнятий на посаду начальника ділянки ЧПУ ФКОЗ з 03 лютого 2009 року та за звільнився за п.3 ст. 38 КЗпП України 21 жовтня 2010 року (а.с.38)

Рішенням Апеляційного суду АРК від 29 лютого 2012 року, яким частково скасовано рішення Феодосійського міського суду АРК від 28 грудня 2011 року, стягнуто з Феодосійського казенного оптичного заводу на користь позивача 597, 72 грн середній заробіток за період з 20

по 26 липня 2010 року з урахування індексу інфляції та 11 609,07 грн - середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (а.с.8-11) Вказані вище рішення залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 липня 2012 року (а.с.20-21)

Позивачем підтверджено, що за вказаним рішення розрахунок із ним проведено, у тому числі й сплачено заробітну плату у розмірі 533,20 грн, 21 січня 2013 року, що не заперечувалося представником відповідача та надано відповідні документи (а.с.51)

Судом встановлено, що 20 листопада 2012 року рішенням Апеляційного суду АРК, яким частково скасовано рішення Феодосійського міського суду АРК від 27 вересня 2012 року, стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену заробітну плату у розмірі 519, 83 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в сумі 60, 74 грн. (а.с.2)

З пояснень позивача дане рішення суду не виконане й на момент розгляду справи.

Позивач звертався до відповідача із вимогою про сплати грошових коштів (а.с.17), з пояснень позивача вбачається, що розрахунок не проведено.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що відповідач не отримував рішення суду від 20.11.2012 року, оформлене належним чином, або виконавчий лист, а тому не має підстав для сплати грошових коштів, оскільки, відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Ст. 223 ЦПК України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Статтею 319 ЦПК України встановлено, що рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Таким чином, рішення про стягнення 519, 83 грн та 60, 74 грн набрало законної сили 20 листопада 2012 року та є обов'язковим для виконання відповідачем незалежно від звернення його до примусового виконання.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що на момент проведення звірки із державним виконавцем про наявність кредиторів (а.с.53-63), відсутнє прізвище позивача, оскільки, дана звірка не підписана державним виконавцем, крім того, представник відповідача фактично не заперечував, що рішення Апеляційного суду АРК від 20.11.2012 року підприємством не виконано.

Таким чином, судом встановлено, що із позивачем не проведено остаточний розрахунок на момент звільнення.

Згідно ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівнику регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше за два рази на місяць.

Відповідно до ст.116 КЗпП, при звільненні робітника, сплата усіх сум, що йому повинно сплатити підприємство, установа, організація, здійснюється у день звільнення.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що у разі невиплати за виною підприємства належних звільненому робітнику сум в терміни, вказані в ст.116 КЗпП України, підприємство повинно виплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного звільнення. При цьому слід зазначити, що, згідно ч.2 ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в ч.1 ст. 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. При цьому враховуються істотність частки несплаченої заробітної плати відповідно до середнього заробітку.

Рішенням Апеляційного суду АРК встановлено, що середній заробіток позивача складає 2346 грн.

Судом встановлено, що несплачені суми заробітної плати позивача з 22 жовтня 2010 року по 20 січня 2013 року складає 1053, 03 грн (533,20 грн + 519, 83 грн), що складає 44, 89 % від середнього заробітку.

Таким чином, за вказаний період середній заробіток становить 28 538, 38 грн (2346 х 12 / 364 х 822 днів прострочення виплати х 44,89 %)

21 січня 2013 року сплачено 533,20, а тому розмір несплаченої заробітної плати за період з

21 січня 2013 року по день постановлення рішення (як заявлено позивачем) 519, 83, що складає 22,16 % від середнього заробітку. Розмір середнього заробітку до сплати становить 3804, 79 грн (2346 х 12 /364 х 222 (кількість днів прострочення з 21 січня 2013 року по 30 серпня 2013 року) х 22,16 %)

Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 32 343, 17 грн.

Судом встановлено, що частково середній заробіток стягнуто, розмір стягнення складає 11 609, 07 грн.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та стягненню підлягає 20 734, 10 грн (32 343, 17 грн - 11 609, 07 грн).

Вказані вище обставини свідчать про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат.

Повний текст рішення складено 02 вересня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Феодосійський оптичний завод», (м. Феодосія, вул. Московська, 11, ЄДРПОУ 14310649) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Феодосія, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 20 734, 10 грн (двадцять тисяч сімсот тридцять чотири грн. 10 коп)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Феодосійський оптичний завод», (м. Феодосія, вул. Московська, 11, ЄДРПОУ 14310649) на користь держави судовий збір у розмірі 229, 40 грн (реквізити для перерахування: отримувач коштів державний бюджет м. Феодосія, 22030001, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37986011, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, м. Сімферополь, код банку одержувача (МФО) 824026, рахунок отримувача 31216206700024, Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135)

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.Г.Блейз