Постанова № 33268123, 03.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р. Справа№ 910/9670/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Кондес Л.О.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Дзюбайло О.О

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" на рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2013 року (суддя - Наріжний С.Ю.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" про стягнення 253846,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" (далі - відповідач) про стягнення 253846,41 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2013 року по справі № 910/ 9670/13 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 236508,93 грн. - основного боргу, 6114,56 грн. - пені, 1222,92 грн. - 3% річних та 5078,00 грн. - судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 29.06.2013 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 03.09.2013 року.

02 вересня 2013 року, від представника позивача, через відділ документального забезпечення суду, надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання 03.09.2013 року з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник відповідача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 138), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2013 року. Проти розгляду справи у відсутність представника відповідача не заперечував

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

15 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено Генеральну угоду №02.1.1-14/23.30-78 про комерційне виконання послуг з забезпечення спецтранспортом та засобами механізації (далі - Угода).

Відповідно до умов Угоди встановлюється порядок надання відповідачем послуг Перевізникам з комплексу заходів з виконання наземних транспортних послуг, необхідних для авіаційної діяльності, а саме з забезпечення спецтранспортом та засобами механізації при обслуговуванні на пероні та місцях стоянки Аеропорту (далі - Послуги), перелік яких передбачено в Додатку № 1 до Угоди.

01 квітня 2012 року, між позивачем та відповідачем підписано Додаткову угоду №3.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №3 п. 5.1. Угоди викладено в наступній редакції: «За користування інфраструктурою Аеропорту відповідач сплачує на користь позивача плату у розмірі 7% (без ПДВ) від квартального чистого доходу, отриманого від своєї діяльності в Аеропорту відповідно до Додатку №1 до Угоди. Інформацію про розмір чистого доходу Агент офіційно надає у вигляді Звіту про фінансові результати ф.2СКО та Довідки про розмір чистого доходу, отриманого від своєї діяльності в Аеропорту згідно з Угодою. Довідка має бути підписана Керівником Агента та Головним бухгалтером. Нарахування податку на додану вартість здійснюється у відповідності до чинного законодавства України».

17 грудня 2012 року, між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 4, яка набрала чинності з 01.01.2013 року.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди №3 розмір плати за користування інфраструктурою Аеропорту збільшено до 10% (без ПДВ) від квартального чистого доходу, отриманого від своєї діяльності в Аеропорту відповідно до Додатку №1 до Угоди

Відповідно до п. 2.2.5 Угоди, агент зобов'язаний сплачувати рахунки Аеропорту, підписувати Акти приймання-здачі виконаних послуг та Акти про забруднення перонів.

Пунктом 2.2.26 Угоди, передбачено, що агент зобов'язаний у строки, визначені п. 5.2 Угоди, надавати до бухгалтерії Аеропорту копію Звіту про фінансові результати або інший документ для виписки рахунків.

Відповідно до п. 2.3.5 Угоди, Аеропорт зобов'язаний виписувати рахунки за надані послуги, що передбачені Угодою та Акти приймання-здачі виконаних послуг (надалі - Акти).

Відповідно до п. 5.7 Угоди, разом з рахунками Агент отримує Акти. Підписані Акти Агент зобов'язаний повернути в бухгалтерію Аеропорту протягом 5-ти банківських днів з дати їх отримання. Акти підписуються керівниками Сторін, або призначеними ними повноважними особами. У разі підписання Актів не керівниками, Сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують Акти. Якщо протягом 5-ти днів з дня одержання Акт не буде повернено Аеропорту, він вважається підписаним Сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Угоди позивач надав відповідачу послуги в 4 кварталі 2012 року та 1 кварталі 2013 року на загальну суму 246508,93 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач розрахувався за отримані послуги частково, на суму 10000,00 грн., внаслідок чого в нього виникла заборгованість в розмірі 236508,93 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача 236508,93 грн. - основного боргу.

Обґрунтовуючи підстави стягнення пені та 3% річних, місцевий господарський суд вважав розрахунки позивача арифметично вірними та відхилив доводи відповідача щодо безпідставності нарахування пені та 3% річних по рахунку №171/139 з 19.05.2013 року

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.8 Угоди, у випадку несвоєчасної оплати рахунків Агент виплачує Аеропорту за кожний день простроченого платежу пеню від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 5.2 Угоди, підрахунок щоквартальної суми плати здійснюється відповідачем та з усіма необхідними документами (звіт про фінансові результати) передається до бухгалтерії позивача не пізніше, ніж за 7 календарних днів перед датою сплати, яка визначена в пункті 5.3 Угоди. Аеропорт зобов'язаний протягом 5 календарних днів після отримання цих документів виписати Агенту відповідний рахунок.

Пунктом 5.3 Угоди передбачено, що плата повинна сплачуватись поквартально, до 30 квітня, 30 липня, 30 жовтня, 30 січня, кожного року. Стягнення плати здійснюється з дати вступу в дію цієї Угоди та у вищевказані строки.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання-здачі виконаних послуг від 26.04.2013 року та рахунок-фактуру №171/139 від 26.04.2013 року відповідач отримав лише 18.05.2013 року, тобто з порушенням умов Угоди.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги що плата за користування інфраструктурою позивача повинна здійснюватись на підставі рахунків-фактури наданих позивачем, колегія суддів прийшла до висновку, що нараховані позивачем пеня та 3% річних в період з 01.05.2013 року по 18.05.2013 року є безпідставними.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2013 року по справі № 910/9670/13 - зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" задовольнити частково.

Змінити рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2013 року по справі №910/9670/13

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; код ЄДРПОУ 37027321) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; код ЄДРПОУ 20572069) 236508 (двісті тридцять шість тисяч п'ятсот вісім) грн. 93 коп. - основного боргу, 5149 (п'ять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 28 коп. - пені, 1029 (одна тисяча двадцять дев'ять) грн. 86 коп. - 3% річних та 4853 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят три) грн. 76 коп. - судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити».

Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; код ЄДРПОУ 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; код ЄДРПОУ 37027321) суму 11 (одинадцять) грн. 58 коп. - за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів, на виконання постанови, доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали справи №910/9670/13 направити до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Баранець О.М.

Кондес Л.О.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.09.2013 року