ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29 серпня 2013 року Справа № 913/1662/13
Провадження №4/913/1662/13
За позовом
Приватного підприємства "Інвест пром", м. Алчевськ Луганської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал торг", м. Луганськ
про стягнення 551358 грн. 49 коп.
Суддя Старкова Г.М.
Секретар судового засідання Макаренко В.А.
У засіданні брали участь:
від позивача - Горняк Д.С., довіреність № б/н від 15.05.2013;
від відповідача - не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал торг" заборгованості за поставлену вугільну продукцію у розмірі 551358 грн. 49 коп. відповідно до договору купівлі - продажу вугільної продукції №25-2 від 26.06.2013.
Представник позивача у судовому засіданні 12.07.2013 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача 04.07.2013 подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти вимог позивача не заперечив та вказав, що вони є обґрунтованими та такими, що не порушують вимог закону, тому просить суд, відповідно до ст. 22 ГПК України, задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні 25.07.2013 подав заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів, відповідно до ст. 69 ГПК України, для надання часу на пред'явлення доказів відображення операції з купівлі - продажу вугільної продукції у податковому обліку позивача.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.07.2013 у справі №913/1662/13 заяву представника позивача задоволено та продовжено строк розгляду справи, який закінчується 17.08.2013, на 15 днів до 01.09.2013 включно.
На запит господарського суду Луганської області (ухвала господарського суду Луганської області від 25.07.2013 у справі № 913/ 1662/13) з Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганськ Головного управління міндоходів у Луганській області надійшов лист № 2416/9/12-33-10 від 27.08.2013 з повідомленням про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіал торг" (код ЄДРПОУ 38175357) видаткова накладна № РН-15 від 31.03.2013 до складу податкового кредиту за березень 2013 року не була включена. У податковій звітності за квітень 2013 року відсутні об'єми.
Приватне підприємство «Інвест пром» (код ЄДРПОУ 37156752) зареєстроване платником ПДВ з 01.09.2010. Остання податкова звітність подана 14.01.2013 за грудень 2012 року. З липня 2012 року Приватне підприємство «Інвест пром» подають декларації без обсягів.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , оцінивши надані позивачем докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, господарський суд,
в с т а н о в и в:
В обґрунтування позовних вимог заявник зазначив, що 26 червня 2012 року між Приватним Підприємством «Інвест пром» (надалі - Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперіал торг» (надалі-Покупець, відповідач), укладено договір купівлі- продажу вугільної промисловості №25-2 ( надалі - Договір), згідно якого Продавець зобов'язаний передати у власність Покупця вугільну продукцію, а Покупець приймає і оплачує її на умовах і в порядку, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 5.2. Договору Покупець зобов'язаний оплатити Продавцю поставлену вугільну продукцію на протязі 10 календарних днів з моменту поставки згідно накладної.
Позивач у позові зазначив, що здійснив постачання вугільної продукції в об'ємі 408,450 тон, згідно видаткової накладної № РН-15 від 31.03.2013 на загальну суму 551358,49 грн. з ПДВ, та виставив рахунок-фактуру № PH-15 від 31 березня 2013 року на суму 551358,49 грн. з ПДВ.
Позивач вказує на те, що порушивши умови Договору, відповідач пред'явлені йому на сплату рахунок рахунок-фактуру № PH-15 від 31 березня 2013 року на суму 551358,49 грн. з ПДВ та акт приймання - передачі вугільної продукції №15 від 31.03.2013, станом на 01.06.2013, не оплатив.
В підтвердження виконання сторонами вказаного договору своїх обов'язків по поставці та отриманню вугільної продукції до матеріалів справи позивачем надано: рахунок-фактуру № PH-15 від 31 березня 2013 року на суму 551358,49 грн. з ПДВ, видаткову накладну № РН-15 від 31.03.2013 на загальну суму 551358,49 грн. з ПДВ. і акт приймання-передачі вугільної продукції № 15 від 31.03.2013 про прийняття вугільної продукції у кількості 408,450 тонни на суму 551358,49 грн. з ПДВ.
Позивач вважає, що за відповідачем утворилася заборгованість за поставлену вугільну продукцію перед позивачем у розмірі 551 358 грн. 49 коп. з ПДВ.
Позивач зазначив, що відповідач не розрахувався з ним за поставлення вугілля, тому позивач звернувся до господарського суду Луганської області з даним позовом з вимогою до відповідача про стягнення суми боргу за поставлене вугілля в сумі 551358,49 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови договору купівлі- продажу вугільної промисловості № 25-2 від 26.06.2012 та положення ст.ст. 526,610,611,612,625 Цивільного кодексу України.
Відповідач відзивом на позовну вимогу позовні вимоги визнав.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є законність.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарсько, діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або конання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як було вказано вище за текстом рішення, підставою даного позову є невиконання відповідачем обов'язків за договором купівлі - продажу вугільної промисловості № 25-2 від 26.06.2012.
В підтвердження факту існування правовідносин сторін за договором поставки вугілля позивач надав до справи: рахунок-фактуру № PH-15 від 31 березня 2013 року на суму 551358,49 грн. з ПДВ, видаткову накладну № РН-15 від 31.03.2013 на загальну суму 551358,49 грн. з ПДВ. і акт приймання-передачі вугільної продукції № 15 від 31.03.2013 про прийняття вугільної продукції ( вугільна марка антрацит 13-100) у кількості 408,450 тонни на суму 551358,49 грн. з ПДВ (а.с.10-12).
Суд оцінив надані позивачем докази, в порядку приписів ст.43 ГПК України, та з урахуванням умов договору купівлі - продажу вугільної промисловості № 25-2 від 26.06.2012 дійшов висновку, що надані позивачем документи не в повній мірі підтверджують факт поставки вугільної продукції у кількості 408,450 тонни від Продавця Покупцю у відповідності до умов укладеного Договору.
Сторонами спору не підтверджено належним чином існування факту правовідносин в сфері договору купівлі - продажу вугільної промисловості № 25-2 від 26.06.2012.
Сторонами не надано до справи документальних підтверджень отримання відповідачем видаткової накладної № РН - 15 від 31.03.2013; доказів виконання п. 10.1 Договору щодо обов'язкової передачі визначених у вказаному пункті договору документів продавцем покупцю при кожному відправленні вугільної продукції, доказів виконання п. 3.5 Договору та специфікацій до нього щодо строку поставки, доказів виконання продавцем п. 1.3 Договору (документальне підтвердження права власності на вугільну продукцію, що ним продається, а також щодо того, що ця продукція не знаходиться під забороною відчуження, арештом і т.п.), доказів виконання п. 3.1 Договору щодо здійснення доставки та розвантаження вугільної продукції покупцем (товаро - транспортна накладна), доказів виконання п. 3.2 Договору щодо приймання та розвантаження транспортних засобів покупцем у присутності представника продавця у відповідності до вимог Інструкції Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П6, доказів приймання вугільної продукції за якістю, результатів аналізів щодо якості вугільної продукції, проведених лабораторією покупця (п. 4.1 договору), документальних підтверджень якості вугільної продукції, документальних підтверджень повноважень представника продавця - належним чином оформлене доручення (п. 6.3 Договору), доказів повної або часткової сплати відповідачем суми позовних вимог (у разі сплати). (Суд ухвалами господарського суду Луганської області від 12.07.2013 та 25.07.2013 зобов'язовував сторін надати вказані документи в підтвердження факту поставки вугілля).
Не надано також фінансових документів з відображенням фактично здійсненої господарської операції на суму 551358,49 грн. в обліку підприємств - сторін за договором купівлі - продажу вугільної промисловості № 25-2 від 26.06.2012, адже умовами Договору встановлено, що поставка вугільної продукції супроводжується не тільки актом приймання-передачі і рахунком - фактурою, а те, що при кожному відвантаженні вугільної продукції обов'язкова передача Продавцем (позивач) Покупцю наступних документів: рахунок - фактура, накладна або акт прийомки - передачі продукції, податкова накладна (згідно умов п.10.1 Договору), та докази виконання п. 3.1 Договору щодо здійснення доставки та розвантаження вугільної продукції Покупцем (товаро - транспортна накладна), докази виконання п. 3.2 Договору щодо приймання та розвантаження транспортних засобів покупцем у присутності представника продавця у відповідності до вимог Інструкції Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П 6, а також докази приймання вугільної продукції за якістю, результати аналізів щодо якості вугільної продукції, проведених лабораторією покупця (п. 4.1 Договору), документальні підтвердження якості вугільної продукції.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази дотримання сторонами спору встановленого законодавчо та договором купівлі - продажу вугільної промисловості № 25-2 від 26.06.2012 порядку оформлення господарської операції з постачання вугільної продукції, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для висновку про сам факт існування між сторонами у справі правовідносин з постачання вугілля марки антрацит 13-100.
За таких підстав, господарський суд не приймає визнання позовних вимог відповідачем, оскільки такі дії суперечать законодавству (ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити і відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати у справі покласти на позивача.
Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка повинна відповідати ст. 201.1 Податкового кодексу України.
Надати податкову накладну покупцю є обов'язком, який передбачений податковим законодавством України. Крім того, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Але, позивач не надав належно оформлені податкові накладні, та відповідач не відобразив їх в податкових зобов'язаннях, та податкової декларації.
На ухвалу господарського суду Луганської області від 25.07.2013 у справі №913/1662/13 від Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганськ Головного управління міндоходів у Луганській області надійшов лист № 2416/9/12-33-10 від 27.08.2013 з повідомленням про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіал торг"( код ЄДРПОУ 38175357) видаткова накладна № РН-15 від 31.03.2013 до складу податкового кредиту за березень 2013 року не була включена. У податковій звітності за квітень 2013 року відсутні об'єми.
Приватне підприємство «Інвест пром» (код ЄДРПОУ 37156752) зареєстроване платником ПДВ з 01.09.2010. Остання податкова звітність подана 14.01.2013 за грудень 2012 року. З липня 2012 року Приватне підприємство « Інвест пром» подають декларації без обсягів (а.с. 77-78).
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги відповідь Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганськ Головного управління міндоходів у Луганській області № 2416/9/12-33-10 від 27.08.2013, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
Суд вважає, що позивачем не надано суду належних доказів поставки відповідачу вугільної продукції марки антрацит 13-100 у кількості 408,450 тонн на загальну суму 551358,49 грн. з ПДВ відповідно до умов договору купівлі - продажу вугільної промисловості № 25-2 від 26.06.2012, тому вимоги позову про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал торг" заборгованості за поставлену вугільну продукцію у розмірі 551358 грн. 49 коп., слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити.
У судовому засіданні 29.08.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 11027 грн. 17 коп. покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Приватного підприємства "Інвест пром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал торг" про стягнення 551358 грн. 49 коп. відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Повне рішення складено і підписано - 03.09.2013.
Суддя Г.М. Старкова
Судове рішення № 33268121, Господарський суд Луганської області було прийнято 29.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 913/1662/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: