Ухвала суду № 33267863, 27.05.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 19 Головуючий 1 інстанції Ікорська Є.С.

Доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі :

головуючого Сорока Г.П.

суддів Гаврилової Г.Л. Кочегарової Л.М.

при секретарі Макаровій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2013 року у справі за його позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі ПАТ "Укртелеком"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Купер Прайс" (далі ТОВ "Купер Прайс") про визнання дій з передачі боргів неправомірними, визнання недійсним договору факторингу,

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом та просив визнати дії ПАТ "Укртелеком" з передачі ТОВ "Купер Прайс" незаконних боргів неправомірними, визнати недійсним договір факторингу, який укладений 14 червня 2012 року між ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Купер Прайс" та стягнути з ПАТ "Укртелеком" на його користь у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. та судові витрати у справі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19 квітня 2013 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляційну скаргу, заперечення представника відповідача ОСОБА_2, яка просила відхилити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору № НОМЕР_1 від 25 березня 2011 року між ПАТ "Укртелеком" і ОСОБА_1 останньому було надано послуги рухомого (мобільного) зв'язку. Пунктом 5.7 зазначеного договору визначено, що у разі непогашення або несвоєчасного погашення клієнтом заборгованості за надані послуги, ПАТ "Укртелеком" має право передавати свої права і обов'язки за договором без згоди абонента третій особі (а.с.16).

14 червня 2012 року між ПАТ "Укртелеком" і ТОВ "Купер Прайс" укладено договір факторингу № 805210-136-136 згідно з яким клієнт (первісний кредитор) зобов'язався відступити за плату, а фактор (новий кредитор) зобов'язався прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає кредитором за договорами про надання телекомунікаційних послуг, укладеними між клієнтом і боржником (а.с.4).

Згідно з актом приймання-передачі, на підставі договору факторингу № 805210-136-136 від 14 червня 2012 року, ПАТ "Укртелеком" передав ТОВ "Купер Прайс" документи, в тому числі щодо заборгованості ОСОБА_1 за наданими телекомунікаційними послугами на суму 490,74 грн.(а.с.24-26).

30 липня 2012 року ПАТ "Укртелеком", а 15 січня 2013 року ТОВ "Купер Прайс" повідомили позивача про те, що на підставі договору факторингу ТОВ "Купер Прайс" було відступлене право вимоги заборгованості ОСОБА_1 за наданими телекомунікаційними послугами за рахунком № НОМЕР_1 від 25 березня 2011 року, а саме, заборгованості ОСОБА_1 за наданими телекомунікаційними послугами, яка на дату відступлення склала 790,74 грн.(а.с.5-6)

Відмовляючи ОСОБА_1 у позові, суд першої інстанції виходив з того, що незаконність дій з боку ПАТ "Укртелеком" щодо нарахування позивачу заборгованості та незаконність дій щодо передачі цієї заборгованості ТОВ "Купер Прайс" за договором факторингу не підтверджена і правових підстав для визнання цього договору недійсним не встановлено.

Висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з положеннями ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину, згідно з положеннями ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні договору про надання послуг мобільного зв'язку (мобільний Інтернет) ОСОБА_1 надав відомості про фактичну та юридичну адресу надання послуг - Херсонська обл., Нововоронцовський район, с.Миролюбівка, вул.Українська,6 (а.с.16).

28 жовтня 2011 року Новотроїцьким районним судом Херсонської області за заявою ПАТ "Укртелеком" було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за телекомунікаційні послуги в сумі 492,42 грн. Зазначений судовий наказ ухвалою Новотроїцьким районним судом Херсонської області від 28 грудня 2011 року скасовано за заявою ОСОБА_1 (а.с. 3).

Рішенням Жовтневого райсуду м.Маріуполя від 13 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Укртелеком", ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. Рішенням Жовтневого райсуду м.Маріуполя від 6 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Укртелеком" про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з незаконністю передачі його боргу з боку ПАТ "Укртелеком" до ТОВ "Купер Прайс" у задоволенні позову було відмовлено за недоведеністю протиправності дій відповідача (а.с.27-29).

Колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням сторін, наданим доказам дав належну оцінку, правильно застосував норми матеріального закону і дійшов обґрунтованого висновку, що при укладенні договору факторингу сторони договору - ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Купер Прайс" діяли в межах закону, що дії ПАТ "Укртелеком" по передачі інформації про заборгованість позивача по оплаті послуг до ТОВ "Купер Прайс" не є неправомірними, а тому, підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання договору факторингу недійсним немає.

Апеляційний суд вважає також обґрунтованим висновок суду про відмову у позові ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ "Укртелеком" у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., оскільки зі справи вбачається, що між позивачем та ПАТ "Укртелеком" склалися договірні відносини, а тому, підстави для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, виходячи з положень ст.1167 ЦК України, відсутні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду не може залишатися без змін, оскільки на час укладення договору факторингу був скасований судовий наказ, відповідно до якого з позивача підлягала стягненню заборгованість за надані послуги ПАТ "Укртелеком", а тому, за наявності таких обставин, ПАТ "Укртелеком" не мало права переуступати його незаконні борги ТОВ "Купер Прайс".

Колегія суддів вважає ці доводи безпідставними, оскільки факт незаконності боргів позивача перед ПАТ "Укртелеком" не встановлений, а за договором факторингу до ТОВ "Купер Прайс" перейшло тільки право вимоги до боржників ПАТ "Укртелеком" .

При цьому, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що після скасування судового наказу, будь-яких вимог до нього з боку ТОВ "Купер Прайс" про стягнення заборгованості за послуги не пред'являлося.

Доводи позивача про неодноразові телефонні дзвінки та спричинення моральної шкоди не підтверджені.

Колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_1 не був стороною договору факторингу і укладеним договором питання щодо його прав та обов'язків не вирішувалося, доводи скарги про неправильне вирішення судом спору є неспроможними.

Згідно ст. 3 ЦПК України захисту в судовому порядку підлягає порушене право.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції не встановлено фактів порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 при вчиненні дій ПАТ "Укртелеком" по укладенню договору факторингу з ТОВ "Купер Прайс" та передачі права вимоги, при відсутності реальної вимоги ТОВ "Купер Прайс" до позивача, підстав для скасування рішення суду апеляційний суд не вбачає.

Інші доводи ОСОБА_1, викладені в скарзі, не спростовують правильності висновків, зроблених судом першої інстанції, зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості та не містять правових підстав для скасування судового рішення, оскільки воно ухвалене з дотримання вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Сорока Г.П.

судді Гаврилова Г.Л.

Кочегарова Л.М.