Рішення № 33267412, 31.07.2013, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/896/13-ц

провадження № 2/732/263/13

РІШЕННЯ

іменем України

"31" липня 2013 р. м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді - Лиманської М.В.,

секретаря Бруй І.В.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

відповідачки - ОСОБА_2,

представника відповідачки - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодуванням моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

24.05.2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої відповідачкою порушенням його батьківських прав відносно дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З позову виходить, що в період з 1998 року і до 2008 року сторони проживали у цивільному шлюбі. В результаті цих стосунків народилися діти: ІНФОРМАЦІЯ_1 двійнята ОСОБА_5 і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7. З 2004 року за рішенням суду позивач сплачує аліменти на утримання дітей. З 2008 року сторони стали проживати окремо. Діти залишились проживати разом з матір'ю. Відповідачка протягом всього часу окремого проживання з позивачем налаштовує дітей проти батька, порочить його в очах дітей, позбавила його можливості спілкуватися з дітьми та приймати участь у їх вихованні, не зважаючи на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 10.11.2009 року про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей. Такі дії відповідачки призвели до псування його відносин з дітьми, що викликає душевні переживання. Враховуючи те, що відповідачка свідомо створює перешкоди для спілкування позивача з дітьми, ухиляється від виконання рішення суду та рішень органу опіки та піклування, позивач просить зобов'язати відповідачку відшкодувади йому завдану її діями моральну шкоду, розмір якої позивач оцінив в 60 000 грн.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлений позов та підтвердили викладені в позовній заяві обставини. Наполягали на тому, що рішенням Городнянського районного суду від 29 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про передання дітей на проживання з батьком встановлений факт порушенням батьківських прав позивача відносно його дітей, тому ці обставини не підлягають доказуванню. Моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що він довгий час не має можливості брати участь у вихованні дочок, внаслідок негативного впливу відповідачки на дітей останні пишуть на нього пасквілі у різні державні органи, заявляють, що їхній батько помер, а його подарунки викидають. Все це викликає дуже тяжкі душевні страждання та переживання, які призвели до погіршення його стану здоров'я та захворювання серця.

Відповідачка та її представник у судовому засіданні заявлений позов не визнали та пояснили, що батько сам не цікавиться життям дітей, не приходить до них, а коли відвідує дітей, то вони самі не бажають з ним спілкуватись.

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в фактичних шлюбних відносинах, від яких мають дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після припинення фактичних шлюбних відносин діти залишилися проживати з відповідачкою.

Судом встановлено, що між сторонами тривалий час існують конфліктні відносини, в тому числі з приводу участі батька у вихованні та спілкуванні з їхніми спільними дітьми.

У звязку з цим позивач звертався до Служби у справах дітей Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області з проханням визначити час та місце зустрічей з дітьми. Рішенням комісії з захисту прав дитини Городнянської РДА від 19.05.2009 р. позивачу був встановлений режим зустрічей із дітьми та позивачку було зобов'язано не перешкоджати цим зустрічам.

У зв'язку з невиконанням відповідачкою рішення органу опіки та піклування позивач у 2009 році звернувся до суду за захистом своїх батьківських прав. Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 10.11.2009 року у справі про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей позивачу встановлено час спілкування з дочками кожної суботи та неділі з 09 до 20 години без будь-яких обмежень. /а.с.7/

Письмовими доказами справи, в тому числі актами від 24.12.2011 р., від 01.09.2012 р., від 02.09.2012 р., від 15.09.2012 р., від 07.01.2012 р., від 05.03.2013 підтверджується, що відповідачка не виконує рішення Городнянського районного суду від 10.11.2009 року, продовжує всупереч вказаному рішенню суду створювати перешкоди у спілкуванні позивача з дітьми. /а.с.8-13/

З наданих суду протоколів засідань комісії з питань захисту прав дитини при Городнянській райдержадміністрації від 06.02.2009 року, від 19.05.2009 року, 13.02.2009 року, від 16.07.2012 року встановлено, що питання створення відповідачкою перешкод у спілкуванні позивача з дітьми неодноразово було предметом розгляду вказаної комісії , яка неодноразово вирішувала рекомендувати відповідачці не чинити перешкод у спілкуванні позивача з дітьми. /а.с.14-17/

Факт систематичного перешкоджання відповідачки у законному та обгрунтованому прагненні позивача спілкуватися з дітьми та виховувати їх встановлений рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про передання дітей на проживання з батьком, яке набрало чинності.

В ході судового засідання було встановлено, що позивач веде звичайний спосіб життя, є військовослужбовцем, працює начальником служби цивільного захисту в Городнянському районі Територіального управління МНС у Чернігівській області, позитивно характеризується за місцем служби, має подяки по службі, аліменти виплачує регулярно, заборгованості по аліментах не має, любить своїх дітей, бажає брати активну участь в їх вихованні, спілкуватися з ними.

Згідно ч. 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст. 157 ч.3 СК України, той із батьків з ким проживає дитина, не має право перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі ст. 159 ч.1 СК України, якщо той із батьків з ким проживає дитина, перешкоджає тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Судом з'ясовано, що батько належним чином виконує свої обовязки по утриманню дітей, однак крім обов'язків батько має ще і право на спілкування з дітьми та їх виховання. Позивач висуває вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 60 000 гривень, посилаючись на те, що відповідачка перешкоджає йому у спілкуванні з дітьми та дуже негативно впливає на них, оскільки дуже тривалий час порочить його в їх очах, що призвело до фактичної руйнації відносин між ним та дочками. Крім того відповідачка змушує дітей писати на нього пасквілі у різні державні установи, що підтверджено документально та в матеріалах справи містяться копії дитячих листів, державних органів. Це спричиняє йому моральні страждання, бо він любить своїх дочок та бажає жити з ними, брати активну участь у їх вихованні, а відповідач фактично позбавила його цієї можливості, налаштувавши дітей проти нього. Нервові переживання, які тривають вже декілька років, призвели до появи серцевого захворювання.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 23 ЦК України, ст.ст. 158, 159 СК України, відповідно до яких особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Суд приймає до уваги доводи позивача про заподіяння йому моральної шкоди, оскільки заподіяння позивачу моральних страждань, порушення його звичного способу життя в зв'язку з неправомірними діями відповідачки, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Отже, у звязку з викладеним, з урахуванням тривалості та глибини переживань, суд вважає за необхідне вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити, стягнувши з відповідачки на користь позивача суму у розмірі 5000,00 грн., вважаючи, що відшкодування шкоди в такому розмірі відповідає суті позовних вимог, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) позивача та характеру діяння відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.141, ч.1 ст. 150, ст.ст.153, 157, 158, 159 СК України, 1167 ЦК України,ст.10, 11, 61, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 5 000 грн. /п'ять тисяч грн. 00 коп./ на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням батьківських прав відносно дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в повернення судових витрат 50,0 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя М. В. Лиманська