Рішення № 33266853, 03.09.2013, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2469/13-ц

Номер провадження 2/623/711/2013

РІШЕННЯ

іменем України

03 вересня 2013 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді: Вергун І. В.

при секретарі: Ардашева Я. В.

за участю судового розпорядника: Ісаєвій О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом ОСОБА_2 до Ізюмсько - Борівського об'єднаного міського військового комісаріату, третя особа: Харківський обласний військовий комісаріат про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ізюмсько - Борівського об'єднаного міського військового комісаріату про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, третя особа Харківській військовий комісаріат.

Зазначив, що з липня 2006 року працював на посаді головного спеціаліста Ізюмсько - Борівського об'єднаного військового комісаріату.

Наказом військового комісара Ізюмсько - Борівського об'єднаного міського військового комісаріату (по стройовій частині) від 20 травня 2013 року № 116 був звільнений із займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв'язку з реорганізацією військового комісаріату.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, проведеним із порушенням вимог трудового законодавства, та таким, що порушує його трудові права, а тому просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду. Крім того відповідачем не було враховане його переважне право на залишення на роботі перед іншими працівниками, іншу роботу не запропоновували.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги, вказавши в позовній заяві другим відповідачем Харківський обласний військовий комісаріат.

Відповідач Ізюмсько - Борівський об'єднаний міський військовий комісаріат позов не визнав, посилаючись на те, що позивач є найбільш соціально захищеним працівником, керівництвом враховано необхідність забезпечення у новому штаті належного функціонування комісаріату, як військової установи.

Представник Харківського обласного військового комісаріату позов не визнав вважає, що звільнення ОСОБА_2 проведено згідно з чинним законодавством. Позивач не надав суду докази спричинення йому моральної шкоди.

Судовим розглядом встановлено, не заперечується сторонами і підтверджується наявними у справі доказами, що позивач в період з 18 липня 2006 року працював на посаді головного спеціаліста Ізюмсько - Борівського об'єднаного військового комісаріату ( а.с.10).

Наказом військового комісара Ізюмсько - Борівського об'єднаного міського військового комісаріату № 116 від 20.05.2013 року позивач був звільнений з роботи з 30 травня 2013 року, в зв'язку зі скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.8).

Наказаом № 50 військового комісара Ізюмсько - Борівського об'єднаного міського військового комісаріату від 13.03.2013 року позивач був попереджений про майбутнє скорочення посад та можливості звільнення з 30 травня 2013 року ( а.с.30-31).

Харківський обласний військовий комісаріат в довідці № 187-ю від 25.07.2013 року інформував суд, що ОСОБА_2 у зв'язку з проведеним реформуванням військового комісаріату, посади в Ізюмсько - Борівському ОМВК, військових комісаріатах області не пропонувались, у зв'язку з їх відсутністю.

Таким чином судом встановлено, що посада головного спеціаліста, на якій працював позивач не скорочувалась після реформування Ізюмського - Борівського ОМВК і будь - яка інша посада ОСОБА_2 не пропонувалась.

Із довідки Ізюмсько - Борівського ОМВК від 30.07.2013 року № 760 вбачається, що штат № 3/107 який діяв до 30.05.2013 року складав головний спеціаліст -1; провідний спеціаліст -1; спеціаліст І категорії-3; спеціаліст -1.

Після скорочення штату, яке відбулося 31.05.2013 року згідно штату № 03/406 кількість посад державних службовців складала: головний спеціаліст -1; провідні спеціалісти - 2.

Наказом № 176 військового комісара Харківського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) від 15.08.2013 року ОСОБА_2 з 31 травня 2013 року поновлено на посаді головного спеціаліста Ізюмсько - Борівського ОМВК.

Згідно із ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення на підставах, зазначених у пунктах 1,2,6 цієї статті допускається якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що позивачу не пропонувались інші посади, в зв'язку зі скороченням штату працівників, хоча і був попереджений про можливе звільнення.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року « Про практику розгляду судами трудових спорів при реорганізації підприємства або його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності штату працівників, змінами в їх складі за посадами,спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Відповідно до ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір.

Крім цього суд вважає за можливе поновити позивачу строки звернення до суду, оскільки він перед звільненням знаходився на лікуванні, так як є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС.

В подальшому ОСОБА_2 відмовився від позовних вимог в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Просить стягнути з Харківського обласного військового комісаріату моральну шкоду в сумі 10.000,00 гривень.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівникові у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням моральних страждань, пов'язаних з незаконним звільненням, суд вважає за можливе зменшити суми відшкодування моральної шкоди до 5.000, 00 гривень

Керуючись статтями 10, 11, 209, 214-215 ЦПК України, статтями 40, 42, 44, 235, 227-1 КзПП України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату код 08166355 на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, 5000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату судовий збір на користь держави в сумі 229,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду І. В. Вергун