Рішення № 33266481, 04.09.2013, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/520/13-ц

№ 2/688/176/13

РІШЕННЯ

Іменем України

04 вересня 2013 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Стаднічук Н.Л.,

секретаря Березюк Н.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2,

ОСОБА_3.

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Орган опіки і піклування Шепетівської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» , третя особа Орган опіки та піклування Шепетівського міськвиконкому,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на квартиру загальною площею 58,50 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, виселення відповідачів з вказаної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в Хмельницькій області. 11.04.2013 року позовні вимоги уточнили шляхом подання уточненої позовної заяви.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № НМС0GA0000000007 від 25.07.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 40466,16 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.07.2018 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати з 25 по 30 число кожного місяця Позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) в розмірі 688,69 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. У порушення зазначених умов договору відповідач зобов?язання за вказаним договором належним чином не виконала (починаючи з 02.02.2009 року платежі вносяться в меншому розмірі, з 12.04.2011 році платежі по договору взагалі не здійснюються), що призвело до збитків позивача. У зв?язку з зазначеними порушеннями зобов?язань за кредитним договором відповідач станом на 21.06.2012 року має заборгованість 55836,57 доларів США та 181451,53 грн., яка складається з наступного: 36165,34 доларів США - заборгованість за кредитом, 16114,57 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3556,66 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 151328,44 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором, 30123,09 грн. - штраф ( 250 грн. фіксована частина + 29873,09 грн. (5% ціни позову)). В забезпечення виконання зобов?язань за кредитним договором відповідачі 25.07.2008 року уклали договір іпотеки , відповідно до якого надали в іпотеку квартиру загальною площею 58,50 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Обумовлена сторонами ціна предмету іпотеки становить 251825,60 грн. Відповідачі повідомлені про порушення основного зобов'язання та іпотечного договору та про вимогу добровільно звільнити житлове приміщення.

Відповідачами за первісним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 подано зустрічний позов до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним договору іпотеки від 25.07.2007 року та припинення дії договорів поруки і скасування обтяження з майна.

Позовні вимоги за зустрічним позовом відповідачі обґрунтовують тим, що договір іпотеки є недійсним, оскільки він не був погоджений у встановленому порядку з органом опіки та піклування. В силу ст.224 ЦК України укладена угода без дозволу органів опіки та піклування є нікчемною. Суми кредиту згідно поданого банком позову збільшують обсяг відповідальності поручителя, що відповідно з ч.1 ст.559 ЦК України, є підставою для припинення поруки.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги за первісним позовом підтримав, зазначив, що відповідач ОСОБА_2 заборгованість за рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 10.02.2010 року про стягнення заборгованості за кредитним договором не погасила, в зв'язку з чим банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на іпотечне майно.

Відповідач ОСОБА_2, що є також законним представником ОСОБА_7, первісний позов не визнала, зазначила, що дійсно отримала в касі банку 35 тис. дол. США.

Відповідач ОСОБА_3, що є також законним представником ОСОБА_7, первісний позов не визнав, зазначив, що сім'я перебуває у скрутному матеріальному становищі, в зв?язку з чим не може погасити борг за кредитним договором.

Представник відповідача ОСОБА_4 проти первісного позову заперечував, зазначив, що звернення стягнення за кредитним договором може бути лише після закінчення строку дії договору або після його розірвання, оскільки кредитний договір до теперішнього часу не розірваний, то відсутні підстави для звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки. Вважає, що кредит видавався не фізичній особі, а підприємцю. Крім того, банк відмовився від прийняття виконання за рішенням суду від 10.02.2010 року під час виконавчого провадження. Відповідачка здійснювала платежі за кредитним договором, які йшли на рахунки посадових осіб банку. Крім того, зазначив, що відсутня згода чоловіка і сина ОСОБА_2 при укладанні кредитного договору, а також відсутній видатковий касовий ордер про видачу готівки з каси банку на отримання кредиту. В подальшому заперечення проти позову доповнив тим, що відповідачка не брала кредиту в банку, а здійснювала операцію з обміну валют на сумму 35 000 дол.США.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_6 в судове засідання не з?явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи ОСОБА_5 проти позову заперечував, оскільки виселення малолітнього ОСОБА_7 з житлового приміщення призведе до порушення прав дитини.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2, що є також законним представником малолітного ОСОБА_7, та її представник ОСОБА_4 зустрічний позов підтримали, зазначили, що під час укладання кредитного договору Банку було відомо про наявність малолітньої дитини ОСОБА_7, яка проживала в квартирі, що є предметом іпотеки. Стосовно договорів поруки зазначили, що їм такі не відомі, але вони вказані в кредитному договорі.

Представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 проти зустрічного позову заперечував, зазначив, що 25.07.2008 року між позивачами за відповідачем укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 надали відповідачеві в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, та належала їм на праві власності. Перед посвідченням договору іпотеки нотаріусу була надана інформація про коло осіб, зареєстрованих у предметі іпотеки, яка підтверджувала відсутність зареєстрованих у ньому неповнолітніх осіб. З огляду на це, нотаріус правильно дійшов висновку про відсутність майнових прав неповнолітніх дітей на предмет іпотеки на момент вчинення оспорюваного правочину. Тому, укладення договору іпотеки не потребувало попереднього дозволу органу опіки та піклування, а договір не зачіпав майнових прав дитини, оскільки вона таких прав не мала, що підтверджувалось відповідними документами. Вважає, що вимоги ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» вимагають отримання згоди органу опіки та піклування попередньо, тобто до вчинення правочину, підставою ж недійсності правочину згідно ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання встановлених ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України вимог в момент вчинення правочину, а отже відсутні підстави для визнання договору іпотеки недійсним в зв?язку з неотриманням дозволу опіки і піклування перед укладанням вказаного договору. Надав суду заяву про застосування позовної давності до позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним, вважає, що на момент подання позовної заяви минув строк позовної давності щодо зазначеної вимоги.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 25.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № НМС0GA0000000007, згідно п.8.1 якого Банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти на строк з 25.07.2008 року по 25.07.2018 року у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 40466,17 дол.США на наступні цілі: у розмірі 36451,47 дол.США на споживчі цілі, з них 35000 дол.США на споживчі цілі шляхом: видачі готівки через касу, а також у розмірі 1050,00 дол.США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 218,03 дол.США - для сплати страхового платежу страхування майна за договором страхування майна на перший рік дії кредиту, 183,44 дол.США - для сплати особистого страхування за договором особистого страхування на перший рік дії кредиту, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08% річних від суми зарезервованих ресурсів.

Згідно п. 8.4. кредитного договору при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні.

Згідно п.5.3 кредитного договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Відповідачка належним чином умов кредитного договору не виконала, в зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед Банком.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.02.2010 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ Комерційного банку «ПриватБанк» стягнуто заборгованості за даним кредитним договором в сумі 43849,52 доларів США.

Рішення суду не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашена.

Згідно розрахунку позивача станом на 21.06.2012 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 55836,57 дол.США та 181451,53 грн., яка складається з наступного: 36165,34 дол.США - заборгованість за кредитом, 16114,57 дол.США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3556,66 дол.США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 151328,44 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 30123,09 грн. (250 грн. + 29873,09 грн.) - штраф.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачі за первісним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 уклали договір іпотеки квартири від 25.07.2013 року, відповідно до якого надали в іпотеку нерухоме майно: квартиру загальною площею 58,50 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Обумовлена сторонами договору ціна предмету іпотеки дорівнює 251825,60 грн.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в зв'язку з не невиконанням ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заперечення представника відповідача ОСОБА_4 про те, що звернення стягнення за кредитним договором може бути лише після закінчення строку дії договору або після його розірвання, оскільки кредитний договір до теперішнього часу не розірваний, то відсутні підстави для звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, судом не беруться до уваги, оскільки такі висновки суперечать ст.1054 ЦК України, ст.33 Закону «Про іпотеку», п.8.1 кредитного договору, відповідно до яких іпотекодержателя має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого з зобов'язань, визначених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Заперечення представника відповідача ОСОБА_4 про те, що кредит видавався не фізичній особі, а підприємцю, спростовуються матеріалами справи. Відповідно до кредитного договору № НМС0GA0000000007 від 25.07.2008 року позичальником за даним договором є фізична особа ОСОБА_2.

Заперечення представника відповідача ОСОБА_4 про те, що позивач відмовився від прийняття виконання за рішенням суду від 10.02.2010 року під час виконавчого провадження та що відповідачка здійснювала платежі за кредитним договором, які йшли на рахунки посадових осіб банку, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Посилання представника відповідача ОСОБА_4 на те, що відсутня згода чоловіка і сина ОСОБА_2 при укладанні кредитного договору, судом не беруться до уваги, оскільки в силу ст.65 СК України при укладанні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, необхідність згоди повнолітньої дитини на укладання договорів законодавством не передбачена.

Посилання представника відповідача ОСОБА_4 на те, що відсутній видатковий касовий ордер про видачу готівки з каси банку на отримання кредит, що відповідачка не брала кредиту в банку, а здійснювала операцію з обміну валют на сумму 35 000 дол.США, спростовуються матеріалами справи, зокрема, заявою на видачу готівки № 1 від 25.07.2008 р., поясненнями позивачки ОСОБА_2 в судовому засідання про те, що нею отримано в касі Банку кредит в сумі 35 000 дол.США, та рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.02.2010 року, яким встановлено, що ОСОБА_2 отримала від позивача кредит у розмірі 40466,16 дол.США.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення всіх мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем або іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Таким чином, в зв'язку з зверненням стягнення на предмет іпотеки відповідачі підлягають виселенню з квартири АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки.

Заперечення представника третьої особи ОСОБА_5 проти виселення малолітнього ОСОБА_7, судом не беруться до уваги з огляду на те, що законодавством не встановлено заборони виселення неповнолітніх дітей з житлових приміщень в разі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

З виписки домової книги вбачається, що відповідач ОСОБА_7 не зареєстрований в житловому приміщенні, що є предметом іпотеки, з довідки Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Світанок» № 19 від 11.07.2008 року вбачається, що на час укладання договору іпотеки ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, не проживав та не був прописаний.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Враховуючи відсутність відповідних рішень суду, які б набрали законної сили, суд вважає, що вимога позивача про зняття відповідачів з реєстраційного обліку в органі МВС України, до повноважень якого входить питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в Хмельницькій області, задоволенню не підлягає.

Суд вважає зустрічний позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Згідно ст.224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування, є нікчемним.

Судом встановлено, що спірний договір іпотеки від 25.07.2008 року був укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та позивачем без згоди органу опіки та піклування. Разом з тим, судом встановлено, що під час укладання вказаного договору іпотеки відповідачка приховала факт проживання в квартирі, що є предметом іпотеки, неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в іншій формі.

З огляду на те, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 при укладенні договору іпотеки діяли неправомірно, приховавши від іншої сторони договору та нотаріуса проживання у квартирі неповнолітньої дитини, чим порушили її права, суд вважає, що позовні вимоги відповідачів про визнання договору іпотеки від 25.07.2008 року недійсним задоволенню не підлягають.

Під час судового розгляду судом не встановлено наявності між сторонами договорів поруки, в зв'язку з чим позовні вимоги відповідачів про припинення дії договорів поруки та скасування обтяження з майна задоволенню не підлягають.

Судові витрати, сплачені позивачем, суд вважає необхідним відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідачів на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 38, 39,40 Закону України «Про іпотеку», ст.109 ЖК України, 13, 526, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НМС0GA0000000007 від 25.07.2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 58,50 кв.м, житловою площею 41,4 кв.м, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на праві власності на підставі договору міни, посвідченого Шепетівської державною нотаріальною конторою 09.02.1996 року за реєстровим № 479, зареєстрованого в БТІ за № 5969, реєстраційний номер 240065507, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх дій, необхідних для продажу предмета іпотеки, з початковою ціною предмета іпотеки, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

З вартості предмета іпотеки Публічному акціонерному товариству Комерційному банку «ПриватБанк» підлягає сплаті заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № НМС0GA0000000007 від 25.07.2008 року станом на 21.06.2012 року в розмірі 55836,57 дол.США та 181451,53 грн., що складається з наступного: 36165,34 дол.США - заборгованість за кредитом, 16114,57 дол.США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3556,66 дол.США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 151328,44 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 30123,09 грн. - штраф.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 64993919400001, МФО 305299) судовий збір в сумі 1090,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 64993919400001, МФО 305299) судовий збір в сумі 1090,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 64993919400001, МФО 305299) судовий збір в сумі1090,88 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Л.Стаднічук