Постанова № 33265986, 28.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа №5023/4714/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився;

відповідач - Басарт Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2545Х/1-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 29 липня 2013 року у справі №5023/4714/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків

про стягнення 4 896 759,30 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2013 року по справі №5023/4714/12 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" 3409745,93 грн. основного боргу, пеню в розмірі 174989,71 грн., 7% штрафу у розмірі 151351,82 грн., три відсотки річних в розмірі 90880,25 грн. та 64380,00 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 року апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, апеляційну скаргу ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 24 грудня 2012 року по справі №5023/4714/12 змінено, викладено абзаци 1, 4, 8 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити. Зменшити розмір стягнення штрафних санкцій на 90%". Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" 3409745,93 грн. основного боргу, пеню в розмірі 34997,94 грн., 7% штрафу у розмірі 30270,36 грн., три відсотки річних в розмірі 90880,25 грн., та 64380,00 грн. судового збору. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 314981,48 грн. та штрафу у розмірі 272433,28 грн. - відмовити".

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 року господарським судом Харківської області 22.02.2013 року видано відповідний наказ.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з постановою апеляційного господарського суду не погодився, подав касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2013 року касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 року - без змін.

ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" звернулось до суду з клопотанням про надання відстрочки на стадії виконання рішення суду по справі №5023/4714/12 строком на 3 місяці.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2013 р. (суддя Ковальчук Л.В.) клопотання ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" щодо надання відстрочки виконання рішення суду у справі за №5023/4714/12 задоволено. Відстрочено виконання рішення суду на три місяці, починаючи з 12.08.2013 р. по 12.11.2013 р.

Позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 29.07.2013 р. скасувати та відмовити ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2012 р. по справі №5023/4714/12.

В обґрунтування апеляційної скарги стягувач посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Боржник у запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що у підприємства є обставини, які ускладнюють виконання рішення, просить залишити скаргу без задоволення, ухвалу місцевого суду - без змін.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали, викладені в апеляційній скарзі доводи, пояснення представника відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд виходив з того, що відповідач є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання бюджетної сфери в 9 районах Харківської області та частині лікарень та інших медичних установ в м. Харкові.

У складі споживачів теплової енергії підприємства ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" населення та бюджетні установи мають 92%. Заявник не має можливості виконувати своєчасно свої обов`язки за договором, оскільки тарифи для населення та бюджетних організацій на теплову енергію були затверджені на підставі ціни на газ в 2010-2011 році, а джерела фінансування різниці при підвищенні ціни на газ не було.

Фінансовий стан ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" є дуже важким. Заборгованість споживачів за теплову енергію складає станом на 01.07.2013 року 14 461,6 тис. грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою.

Але як вбачається з матеріалів справи, ТОВ " Котельні лікарняного комплексу" вживають заходи по погашенню суми основної заборгованості за наявності фінансової можливості.

Так, на момент винесення рішення судом першої інстанції відповідач поступово сплатив 1 600 000 грн. основного боргу по договору. Станом на 12.07.2013 року ступінь виконання зобов`язань по договору складає 89,65 %.

Однією з важливих причин несвоєчасного розрахунку за спожитий природний газ, заявник доводить невідповідність тарифів реальній собівартості послуг та несвоєчасне відшкодування збитків, завданих різницею в тарифах на послуги з теплопостачання.

Місцевим господарським судом в рішенні також зазначено, що заявник регулярно звертається з позовами до своїх боржників - юридичних осіб, втім, навіть примусове виконання рішень суду по бюджетним установам здійснюється тривалий час із-за недостатнього бюджетного фінансування.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, відстрочка або розстрочка виконання рішення допускаються у виняткових випадках, при цьому підставою для відстрочки, розстрочки можуть бути конкретні обставини, які є об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Згідно пунктів 7.1., 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Однак, вирішуючи питання про відстрочку і розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, наяву загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Станом на момент розгляду скарги в апеляційній інстанції ступінь виконання зобов'язань за договором складає 89,65% та заборгованість по основному боргу - 1 909 745,93 грн.

ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" зазначає, що цю суму воно планує сплатити при отриманні субвенцій із Держбюджету України.

Слід також звернути увагу на те, що в період наданого відстрочення товариство сплатило згідно рішення суду всі штрафні санкції та судовий збір в сумі 219 528,55 грн., тобто, відшкодувало позивачу всі витрати, понесені з розглядом справи та наслідки несвоєчасних розрахунків.

Отже, незважаючи на тяжкий фінансовий стан, завдяки наданій відстрочці, товариство вжило заходів для виконання рішення суду, залишок заборгованості по договору в розмірі 10,35%, по незалежним від боржника причинам, залишився несплаченим із-за різниці між ціною природного газу та існуючими тарифами, про що свідчить намір виділення субвенції на державному рівні.

Боржник є підприємством, яке надає послуги з теплопостачання бюджетної сфери і викладені обставини свідчать про те, що тяжкий матеріальний стан виник не внаслідок його власної господарської діяльності, а в силу об'єктивних обставин, що не залежать від нього.

З наведеного вбачається, що в даному випадку мають місце обставини, що не залежать від боржника, які ускладнюють виконання рішення, а розстрочка боргу надасть можливість виходу з кризового стану підприємства, здійснення розрахунку з кредитором при отриманні компенсації різниці в тарифах та собівартістю, сплати штрафів для попередження перешкод в функціонуванні підприємства та зупинки теплопостачання в опалювальний сезон.

У той час, як боржник є соціально значимим теплопостачальним підприємством і здійснює централізоване теплопостачання бюджетної сфери в 9 районах Харківської області та частині лікарень, інших медичних установ в м. Харкові.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання необхідно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Також, колегія суддів погоджується з твердженням боржника, що ненадання відстрочки у виконанні рішення суду призведе до того, що стягувач не отримає грошові кошти, а буде списувати більшу частину заборгованості в процесі банкрутства підприємства.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

На думку колегії суддів, місцевий суд встановив винятковість обставин, які виникли у боржника і ускладнять виконання рішення суду.

На підставі цих обставин суд попередньої інстанції дійшов висновку, що відстрочка виконання судового рішення надасть цілком реальну змогу підприємству розрахуватися з позивачем після отримання субвенції і продовжити свою подальшу господарську діяльність та задовольнив заяву відповідача, надавши відстрочку виконання рішення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування ухвали, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На цій підставі колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Харківської області від 29 липня 2013 року у справі №5023/4714/12 слід залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 29 липня 2013 року у справі №5023/4714/12 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 28.08.2013 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.