Рішення № 33265971, 02.09.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року справа № 919/808/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн компані"

(99002, м.Севастополь, вул. Н.Краєвої,15

99014, м.Севастополь, Камишове шосе,15

ідентифікаційний код: 36951480)

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

(АДРЕСА_2

Ідентифікаційний код: НОМЕР_1)

Привантго підприємства "Еллада-Дринк"

( 99016,м.Севастополь, вул. Н.Краєвої,15

ідентифікаційний код:30195093)

про стягнення 11235,22 грн

за участю представників:

позивач (ТОВ "Дистриб'юшн компані") - явку уповноваженого представника не забезпечив;

відповідач (ФОП ОСОБА_1) - не з'явилася, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила.

відповідач (ПП "Еллада-Дринк") - явку уповноваженого представника не забезпечив.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн компані" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) та Привантго підприємства "Еллада-Дринк" (далі - відповідач-2)про стягнення заборгованості у розмірі 11235,22 грн

Ухвалою суду від 15.07.2013 порушено провадження по справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 08.08.2013 розгляд спарвми в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу Українивідкладено на 02.09.2013.

У судове засідання сторонни явку уповноважених представників не забезпечили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені своечасно та належним чином. Від відповідача-1 до початку судового засідання подано суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№9811/13 від 02.09.2013).Причини неявки інших учасників судового процессу суду невідомі.

Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ураховуючи викладене, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними в ній матеріалами та в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 02.09.2013 суд на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов договорів поставки товарів № Дк000329722 від 28.11.2012, № Дк000329733 від 28.11.2012 та № Дк000352256 від 26.12.2012, укладених між позивачем та відповідачем-1, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу-1 на загальну суму 22749,48 грн, що підтверджується видатковими накладними № Дк000329722 від 28.11.2012 на суму 9846,00 грн, № Дк000329733 від 28.11.2012 на суму 3759,24 грн та № Дк000352256 від 26.12.2012 на суму 9144,24 грн (арк. с 21-23).

Пунктами 4 зазначених договорів передбачено, що Покупець (відповідач-1) оплачує отриманий товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше 5 банківських днів з моменту одержання товару. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (позивач).

28.11.2012 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поручительства, відповідно до умов якого відповідач-2 приймає на себе зобов'язання відповідати в межах суми, а саме 100 грн, перед позивачем по зобов'язанню відповідача-1 щодо оплати отриманого від позивача товару. Поручитель відповідає перед позивачем частково, лише за оплату основного боргу за отриманий відповідачем-1 товар (далі - Договір) (арк. с. 24-25).

Відповідно до пункту 12 Договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до закінчення строку виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань.

Відповідачем-1 обов'язок щодо своєчасної та у повному обсязі оплати отриманого товару виконувався неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 05.07.2013 за ним утворилась заборгованість у розмірі 10750,41 грн.

Посилаючись на невиконання відповідачем-1 у повному обсязі свого обов'язку щодо оплати отриманого товару за зазначеними вище накладними, позивачем на адресу відповідача-2 було направлено претензію від 29.04.2013 про стягнення з відповідача-2 100 грн (арк. с 26). Зазначену претензію отримано відповідачем-2 29.04.3013, але залишено без відповіді.

Невиконання відповідачем -1 свого обов'язку щодо оплати отриманого товару у повному обсязі стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача-1 боргу за отриманий товар у розмірі 11135,22 грн та з відповідача-2 - 100 грн відповідно до договору поручительства за невиконання відповідачем-1 свого обов'язку по сплаті отриманого товару.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

За своєю правовою природою укладені між позивачем та відповідачем-1 договори є договорами поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів оплати отриманого за Договорами товару у розмірі 10750,41 грн відповідачем-1 суду не надано.

Враховуючи те, що оплата продавцеві отриманого товару є основним обов'язком відповідача-1, належне виконання якого вимагається законом та Договорами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача-1 суми основного боргу за поставлений та отриманий товар у розмірі 10750,41 грн.

Поряд з основною сумою заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 63,62 грн, 10,75 грн інфляційного відшкодування та 310,44 грн пені від простроченої суми платежу.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунки Позивача відносно нарахування 3% річних у розмірі 63,62 грн та суми інфляційного відшкодування у розмірі 10,75 грн (арк. с 9) та визнав його вірним, а зазначені суми такими, що підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України та відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями частини шостої статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5 Договорів передбачено, що за недотримання строків оплати товару Покупець сплачує Постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми несвоєчасного платежу.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунку пені (арк.с. 9), суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та є вірним, а тому вимога щодо стягнення з відповідача-1 пені у розмірі 310,44 грн підлягає задоволенню.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки. Пунктом 12 Договору поруки визначено, що він діє до закінчення строку виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань перед позивачем.

Враховуючи, що судом встановлена наявність основного боргу відповідача-1 перед позивачем у розмірі 10750,41 грн за отриманий товар, який відповідачем-1 не погашено, то й вимога про стягнення з відповідача-2 на користь позивача 100 грн за Договором поруки є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи положення статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду, як зі сторін, внаслідок неправильних дій яких виник спор.

Керуючись статтями 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2., ідентифікаційний код: НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн компані" (99002, м.Севастополь, вул. Н.Краєвої,15, ідентифікаційний код: 36951480) заборгованість за отриманий за видатковими накладними № Дк000329722 від 28.11.2012, № Дк000329733 від 28.11.2012 та № Дк000352256 від 26.12.2012 товар у розмірі 11135,22 грн, з яких : 10750,41 грн - основна заборгованість за поставлений та отриманий товар, 310,44 грн - пеня, 10,75 грн - розмір інфляційного відшкодування та 63,62 грн - 3% річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Еллада Дринк" (99016, м.Севастополь, вул.Н.Краєвої,15, ідентифікаційний код:30195093, з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн компані" (99002, м.Севастополь, вул. Н.Краєвої,15, ідентифікаційний код: 36951480) за Договором поручительства від 28.11.2012 заборгованість у розмірі 100,00 грн.

4. Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2., ідентифікаційний код: НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) та Приватного підприємства "Еллада Дринк" (99016, м.Севастополь, вул.Н.Краєвої,15, ідентифікаційний код:30195093, з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юшн компані" (99002, м.Севастополь, вул. Н.Краєвої,15, ідентифікаційний код: 36951480) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2013

Суддя /підпис/ І.А. Харченко