Дата документу 19.08.2013
Справа № 334/4414/13-ц
Провадження № 2/334/2041/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
19 серпня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шульженко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в обґрунтування якого вказав, що 30.04.2010р між ним та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого позивач надав, а відповідач отримав грошові кошти у розмірі 50000,00 грн. на строк до 30.05.2010р., про що складено письмову розписку.
У встановлений строк відповідач грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим він просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 50000,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 2950,00 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 4430,13 грн., понесені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, через оголошення в газеті. Причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Суд, за згодою представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст. 224 ЦПК України за відсутністю відповідача.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частина 2 ст. 1047 ЦК України допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.
Згідно ст. 1050 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась, на його банківський рахунок.
Судом встановлено, що 30.04.2010р. між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 50000,00 грн. на строк до 30.05.2010р., про що складено письмову розписку, оригінал якої надано позивачем. Як вбачається зі змісту розписки, вказану суму відповідач взяв у борг до 30.05.2010р.
Надання позивачем оригіналу розписки свідчить про те, що відповідач грошові кошти не повернув.
Зі спірних правовідносин випливає, що між сторонами був укладений договір позики у національній валюті. Враховуючи надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу у сумі 50000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, отже з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку, 3% річних від суми заборгованості за період прострочення зобов'язання з 01.06.2010р. по 10.04.2013р., тобто за 1045 днів, становить 4294,52 грн., а не 4430,13 грн., як зазначив позивач.
Оскільки сума боргу своєчасно повернута не була, вона підлягає індексації, при цьому до уваги береться лише індекс інфляції більш ніж 101%. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, становить 2950,00 грн.
З урахуванням викладено, з відповідача підлягають стягненню сума боргу за договором позики у розмірі 50000,00 грн., сума 3% річних від простроченої суми у розмірі 4294,52 грн., інфляційні витрати у розмірі 2950,00 грн., а всього 57244,52 грн.
З відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на оплату судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 57244,52 грн. (п'ятдесят сім тисяч двісті сорок чотири грн. 52 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору у розмірі 572,44 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Турбіна Т. Ф.
Судове рішення № 33265196, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 19.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 334/4414/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: