Рішення № 33264402, 03.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Подліпенець Є.О.

Категорія 53 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

3 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Попової С.А., Гаврилової Г.Л.

при секретарі Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр» про стягнення недоплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов'язання надати довідку про середній заробіток та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Володарського районного суду Донецької області від 1 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.

Вказував на те, що з 16 вересня 2010 р. він працював у відповідача майстром гірничого цеху з окладом 2500 грн., але з 1 січня 2011 року без його згоди оклад був зменшений на 1000 грн. З 1 листопада 2012 року він звільнений з роботи за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату з 1 січня 2011 року по 1 листопада 2012 року, виходячи з місячного окладу 2500 грн., в загальній сумі 15294,43 грн., середній заробіток за затримку розрахунку в сумі 3750 грн. і відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

В остаточній редакції позовної заяви ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача заробітну плату в сумі 16386,98 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 8750 грн., відшкодування моральної шкоди 5000 грн., зобов'язати відповідача сплатити податок та обов'язкові страхові платежі та видати довідку про середній заробіток.

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 1 березня 2013 року стягнуто з ПрАТ «Кальчицький кар'єр» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 518,40 грн. В решті частини позову відмовлено. Стягнуто з ПрАТ «Кальчицький кар'єр» на користь держави судовий збір в розмірі 5 грн. Вказано про компенсацію судового збору в розмірі 361,06 грн. за рахунок держави. Рішення в частині стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку допущено до негайного виконання.

Не погодившись з рішенням, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, ухвалити рішення про задоволення його позову в повному обсязі, посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не врахування його доводів про обґрунтованість позову.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_3 і його відповідача ОСОБА_4, які підтримали доводи скарги, пояснення представників відповідача ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які просили відхилити скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 наказом № 167-к від 16 вересня 2010 року був переведений на посаду майстра гірничого цеху з місячним окладом 2500 грн.

Наказом ВАТ «Кальчицький кар'єр» № 195-к від 26 жовтня 2010 року у зв'язку з відсутністю достатніх фінансових ресурсів та неможливістю підприємства сплачувати працівникам заробітну плату у колишньому розмірі за погодженням з профспілковим органом було внесено зміни у штатний розклад з 1 січня 2011 року в частині розміру тарифних ставок (окладів) та посадових окладів (а.с.39).

Згідно штатного розкладу з 1 січня 2011 року розмір окладу майстра гірничого цеху становив 1500 грн. (а.с. 40-41).

З 1 листопада 2012 року ОСОБА_3 звільнений з роботи за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Розрахунок з ним проведено 7 листопада 2012 року.

Відмовляючи у позові, суд виходив з того, що заробітна плата позивачеві нараховувалась з 1 січня 2011 року в меншому розмірі на підставі наказу голови правління товариства та штатного розкладу, з чим позивач погодився і продовжував працювати. Цей висновок підтверджується матеріалами справи.

Так, з пояснень позивача вбачається, що у січні 2011 року він був повідомлений про зменшення розміру окладу у зв'язку з фінансовими труднощами на підприємстві, розмір його окладу був зазначений і у щомісячних розрахункових листках; зменшення окладу він не оскаржив в установленому законом порядку і не звільнився з роботи, оскільки бажав працювати на підприємстві.

Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Належною до виплати заробітною платою, у розумінні цієї норми, є заробітна плата, яка нарахована працівнику, але не виплачена в установлені ст. ст. 115, 116 КЗпП України строки.

Оскільки позивач після того, як у січні 2011 року йому стало відомо про зменшення посадового окладу, свідомо не оскаржив в установлені законом строки та порядку зазначений наказ або зменшення розміру окладу, продовжував працювати на підприємстві і звернувся з даним позовом лише у грудні 2012 року після звільнення з роботи, відсутні підстави для скасування рішення суду та задоволення позову про стягнення не нарахованої заробітної плати і у зв'язку з цим середнього заробітку за час затримки розрахунку в заявленому позивачем розмірі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду в зазначеній частині рішення, оскільки позивач посилається на обставини, які судом перевірялись.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відмовляючи у позові про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що цей позов пов'язаний з позовом про стягнення не нарахованої заробітної плати.

Між тим, в позовній заяві позивач посилався на те, що моральна шкода йому завдана і несвоєчасним розрахунком при звільненні.

Оскільки встановлено порушення трудових прав ОСОБА_3 внаслідок несвоєчасного проведення розрахунку, що призвело до його моральних страждань, рішення суду в частині відмови у позові про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню. Зазначений позов з урахуванням наведеного позивачем обґрунтування, нетривалого періоду порушення його права на своєчасний розрахунок підлягає задоволенню частково із стягненням з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 200 грн.

Підлягає зміні рішення суду і в частині вирішення питання про судовий збір.

У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України з ПрАТ «Кальчицький кар'єр» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 344 грн. 10 коп. ( 229,40 + 114,70).

В решті частини рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Володарського районного суду Донецької області від 1 березня 2013 року в частині відмови у позові про відшкодування моральної шкоди скасувати і змінити в частині вирішення питання про судовий збір.

Позов ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр» на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 грн. і на користь держави, розрахунковий рахунок - 31214206700004, код бюджетної класифікації доходів - 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України»), МФО - 834016, Банк : ГУ ДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ - 34686537, отримувач - державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, судовий збір в розмірі 344 грн. 10 коп. Виключити вказівку суду про компенсацію судового збору в розмірі 361,06 коп. за рахунок держави.

В решті частини рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді