Рішення № 33264350, 17.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Лузан В.В.

Категорія 24 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Попової С.А., Ткаченко Т.Б.

при секретарі Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання дій незаконними, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом. Вказувала, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1. В цьому будинку не проживала, але оплачувала користування електричною енергією, при цьому округляла показники лічильника, оплачуючи послугу наперед. Останній раз при показниках електролічильника 8333 квт/ч вона оплатила за 8400 квт/ч. Виявивши, що показники споживання електричної енергії на лічильнику менші, ніж за якими вона оплатила користування електроенергією, відповідач нарахував їй заборгованість в розмірі 2606,80 грн. і не попередивши про заборгованості, припинив електропостачання.

Після доповнень та уточнень позивачка звернулася з позовом про визнання незаконним нарахування заборгованості в сумі 2606,80 грн., визнання відсутності у неї заборгованості перед відповідачем; про визнання незаконним припинення електропостачання, стягнення з відповідача на її користь відшкодування витрат на поновлення електропостачання в розмірі 498,76 грн., моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та зобов'язання відповідача надати інформацію про період, за який нарахована заборгованість.

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 березня 2013 року визнано незаконними дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» щодо нарахування ОСОБА_3 заборгованості в сумі 2606,80 грн. і визнано відсутність боргу останньої перед відповідачем. У задоволені решти позову відмовлено. Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» судовий збір на користь держави у розмірі 107,30 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову і ухвалити рішення про визнання незаконним припинення електропостачання, стягнення на її користь відшкодування витрат на поновлення електропостачання в розмірі 498,76 грн. і моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просить скасувати рішення суду в частині визнання незаконними дій енергопостачальника щодо нарахування ОСОБА_3 заборгованості в сумі 2606,80 грн. за користування електричною енергією і визнання відсутності у неї заборгованості та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позову, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, про розгляд справи повідомлена.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 і представника ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» Кабанової Л.О., які підтримали свої апеляційні скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_3 відхиленню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено, що позивачка з 1999 року є власником житлового будинку АДРЕСА_1, однак до виникнення даного спору договір на споживання електричної енергії з відповідачем не уклала, особовий рахунок відкрито на попереднього власника будинку ОСОБА_6 Згідно даним особового рахунку оплата за споживання електроенергії здійснювалась до липня 2008 року, 16 липня 2008 року у присутності споживача була проведена звірка розрахунків і встановлено, що на заявлені показники 8400 кВт.год. заборгованість відсутня. У зв'язку з тим, що останнє контрольне зняття показників електролічильника в зазначеному будинку було проведено у лютому 2007 року і з того часу представники енергопостачальника не мали доступу до приладу обліку, 14 квітня 2011 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» направило споживачу за даною адресою повідомлення про необхідність контрольного зняття показників лічильника і попередження про те, що у разі ненадання інформації щодо показників лічильника електропостачання в будинок буде припинено. 30 листопада 2011 року у зв'язку з відсутністю доступу до лічильника та інформації про його показники електропостачання в житловий будинок було припинено. 21 березня 2012 року за заявою позивачки проведено технічний огляд електролічильника і зафіксовано показник 8333 кВт.год. 22 березня 2012 року була проведена звірка і нарахована ОСОБА_3 заборгованість в сумі 2606,80 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання незаконними дій щодо припинення електропостачання, відшкодування витрат в розмірі 498,76 грн. та моральної шкоди, суд виходив з недоведеності цих вимог. З висновком суду не можна не погодитись.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Пунктом 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, передбачено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

Згідно п.11 Правил користування електричною енергією для населення споживач електричної енергії зобов'язується дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про користування електричною енергією; оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору; надавати розрахункову книжку на вимогу представників Енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у ній показанням приладу обліку; забезпечувати доступ представникам Енергопостачальника, які пред'явили свої службові посвідчення, до квартири або іншого об'єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки.

Згідно п. 30 зазначених Правил, якщо доступ до приладу обліку неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період, про що робиться відповідна позначка в особовому рахунку споживача.

Якщо протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав доступу до приладу обліку, він залишає споживачу в поштовій скриньці повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати показання приладу обліку енергопостачальнику. Якщо після цього споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через 30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії споживачу.

Оскільки встановлено, що ОСОБА_3, будучи з 1999 року власником житлового будинку АДРЕСА_1, не уклала з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» договір на постачання електричної енергії; не проживаючи у будинку, не повідомляла відповідача про показники електролічильника і не надавала доступ до приладу обліку, у тому числі, після попередження про припинення електропостачання у разі ненадання можливості контрольного зняття показників лічильника, суд законно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання незаконним тимчасового припинення електропостачання та відшкодування витрат в розмірі 498,76 грн. на його поновлення.

З пояснень представника відповідача вбачається, що лист з попередженням про відключення був повернутий поштою у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Як визнав представник позивачки, її місце проживання відповідачу не було відомо.

Доводи про порушення відповідачем положень п. 27 Правил користування електричною енергією для населення неспроможні, оскільки відключення проведено не у зв'язку із заборгованістю, а на підставі положень п. 30 Правил.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. ст. 22,711, 714, 1209, 1210 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами, які не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов'язання з постачання електричної енергії.

Що стосується положень Закону України «Про захист прав споживачів», то відповідно до п. 5 ст. 4 цього Закону споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи встановлені у справі обставини, відсутні підстави для застосування п. 5 ст. 4 указаного Закону до цього спору.

Таким чином, судове рішення в частині відмови ОСОБА_3 у задоволені позову про визнання незаконним припинення електропостачання, відшкодування витрат на його поновлення та моральної шкоди є законним та обґрунтованим. Підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 і скасування рішення суду в зазначеній частині немає.

З урахуванням положень ст. ст. 15, 16 ЦК України не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи пред'явлення позову про визнання незаконним нарахування заборгованості за електропостачання та про визнання відсутності такої заборгованості.

Нарахування ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованості ОСОБА_3 в розмірі 2606,80 грн. не встановлює для неї будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити заборгованість, та не обмежує будь-яке її право, тому оскарження цих дій не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав.

За таких обставин рішення суду в частині задоволення зазначених позовних вимог підлягає скасуванню, з ухваленням рішення про відмову у позові ОСОБА_3 про визнання незаконним нарахування заборгованості і визнання відсутності у неї заборгованості.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 березня 2013 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 скасувати.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання незаконним нарахування заборгованості в сумі 2606,80 грн. за користування електричною енергією і визнання відсутності заборгованості за користування електричною енергією.

В решті частини рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді