Рішення № 33264052, 03.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Подліпенець Є.О.

Категорія 27 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

3 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Попової С.А., Гаврилової Г.Л.

при секретарі Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції, треті особи ОСОБА_5, приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання договору іпотеки недійсним за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Володарського районного суду Донецької області від 10 січня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції (далі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») про визнання іпотечного договору недійсним. Вказувала на те, що між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і її сином ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, за яким ОСОБА_5 отримав кредит в розмірі 75000 грн. 16 вересня 2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та нею був укладений іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є належний їй на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1. При підписанні договору іпотеки вона вважала, що банк надасть і їй кредит, оскільки вартість її будинку становила на той час 152631 грн.; у п. 2.1 договору іпотеки вказано, що іпотекою забезпечується виконання грошових зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором № 014/07-148/578 від 15 вересня 2008 року, але меж нею та банком не укладався кредитний договір, зазначений кредитний договір укладений з ОСОБА_5; у договорі іпотеки не зазначено зміст і розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання; крім того, при посвідченні договору нотаріусом зазначено іпотекодавцем ОСОБА_5 і його паспортні дані. Просила визнати недійсним іпотечний договір № 014/07-148/578-1 від 16 вересня 2008 року, укладений між нею та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з уточненою позовною заявою, в якій, посилаючись на те, що іпотечний договір вона не підписувала; у договорі зазначено прізвище її сина і, що він забезпечує кредитний договір, укладений з ОСОБА_5; зобов'язання за кредитним договором забезпечені договором поруки і тому не можуть бути забезпечені ще і договором іпотеки; дія кредитного договору з ОСОБА_5 припинена, оскільки рішенням суду від 6 липня 2012 року заборгованість за кредитним договором стягнута з позичальника і поручителя; у договорі іпотеки не вказані суттєві умови кредитного договору, просила визнати договір іпотеки від 16 вересня 2008 року, укладений між нею та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», недійсним.

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 10 січня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір №014/07-148/578-1 від 16 вересня 2008 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Володарського районного нотаріального округу ОСОБА_6 16 вересня 2008 року і зареєстрований в реєстрі за № 667. Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції на користь ОСОБА_3 відшкодування витрат на сплату судового збору у розмірі 107,30 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позову, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування того, що нотаріусом виправлена допущена в договорі іпотеки помилка щодо прізвища, ім'я та по батькові іпотекодавця, заборгованість за кредитним договором не погашена, позивачкою пропущено строк позовної давності.

У судове засідання позивачка ОСОБА_3, представник відповідача, треті особи ОСОБА_5 і приватний нотаріус ОСОБА_6 не з'явилися, про розгляд справи повідомлені судовими повістками. Від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивачки ОСОБА_7, який заперечував проти скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено, що 15 вересня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Володарського відділення Донецької обласної дирекції банку і ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 014/07-148/578, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 75000 грн. зі сплатою 21,45% річних за користування кредитом з кінцевим строком повернення 15 вересня 2018 року.

У забезпечення виконання умов кредитного договору у той же день між банком та ОСОБА_8 було укладено договір поруки №014/07-148/578-1, за умовами якого ОСОБА_8 зобов'язалась відповідати перед банком у тому ж обсязі, що і ОСОБА_5

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором рішенням Володарського районного суду Донецької області від 6 липня 2012 року з ОСОБА_5 і ОСОБА_8 стягнуто на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» солідарно заборгованість за кредитним договором № 014/07-148/578 в розмірі 122362,25 грн.

Згідно іпотечному договору № 014/07-148/578-1 від 16 вересня 2008 року, укладеному між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5, останній передав в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 у забезпечення виконання грошових зобов'язань, що випливають та/або виникають у майбутньому з кредитного договору № 014/07-148/578 від 15 вересня 2008 року.

У ст. 10 зазначеного договору вказано прізвище, ім'я та по батькові ОСОБА_5, як іпотекодавця, номер та серія його паспорту і ідентифікаційний номер.

Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Володарського нотаріального округу ОСОБА_6 16 вересня 2008 року і зареєстровано в реєстрі під № 667.

В договорі зазначено, що нотаріусом встановлено особи громадян, які підписали договір, встановлено, їх дієздатність, перевірено належність ОСОБА_3 до переданого в іпотеку домоволодіння і накладено заборону відчуження на зазначене домоволодіння, що зареєстровано в реєстрі під № 668.

Даний договір містить завірене печаткою виправлення, вчинене приватним нотаріусом ОСОБА_6, що «закресленому «ОСОБА_5» не вірити, дописаному «ОСОБА_3» вірити; «дата 16.09.2008 рік». У вступній частині даного договору також мається виправлення, а саме: закреслене прізвище іпотекодавця «ОСОБА_5» та дописано «ОСОБА_3».

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що договір іпотеки був укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_3, але в ньому відсутні, передбачені ст. 18 Закону України «Про іпотеку» відомості про іпотекодателя ОСОБА_3, крім того, іпотека не забезпечує грошових зобов'язань іпотекодавця ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/07-148/578, як передбачено ст. 2 договору іпотеки. Проте з висновком суду погодитись не можна.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно ст. 18 Закону «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 16 вересня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_3 у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/07-148/578 від 15 вересня 2008 року був укладений іпотечний договір. Не оспорює цей висновок суду і позивачка ОСОБА_3

В іпотечному договорі нотаріусом ОСОБА_6 внесені виправлення: замість іпотекодавця «ОСОБА_5» зазначено «ОСОБА_3», у договорі зазначено місце проживання останньої (а.с.5-9).

Згідно витягу з Державного реєстру іпотек, 16 вересня 2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 зареєстрована іпотека, іпотекодавцем якої є ОСОБА_3, зазначено її ідентифікаційний номер, місце поживання; іпотекодержателем - Володарське відділення ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», об'єктом обтяження - житловий будинок АДРЕСА_1; розмір зобов'язання 75000 грн. (а.с.119).

У п. 1.1 іпотечного договору вказано, що відповідно до умов цього договору іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку домоволодіння, загальною площею 89,1 кв. м, яке розташоване по АДРЕСА_1 і належить на праві власності іпотекодавцю.

Згідно даним комунального підприємства «Володарське БТІ» житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3

У п. 2.1 іпотечного договору зазначено, що іпотека відповідно до цього договору забезпечує повне виконання грошових зобов'язань іпотекодавця (позичальника), що випливають та/або виникнуть у майбутньому з кредитного договору № 014/07-148/578 від 15 вересня 2008 року (а.с.5 зв.).

Таким чином, встановлено, що іпотечним договором, укладеним 16 вересня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_3, забезпечені зобов'язання позичальника ОСОБА_5 за кредитним договором № 014/07-148/578 від 15 вересня 2008 рок, іпотечний договір зареєстрований у Державному реєстрі іпотек із зазначенням необхідних відомостей про іпотекодателя.

Тому висновок суду про недійсність іпотечного договору є необґрунтованим.

Тому рішення суду, як таке, що не відповідає вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України та положенням ст. ст. 1, 3, 4, 18 Закону України «Про іпотеку» , ст. ст. 572, 574, 575, 577, 583 ЦК України, підлягає скасуванню.

У відповідності з вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У позовній заяві від 9 лютого 2012 року ОСОБА_3 зазначала, що 16 вересня 2008 року між нею та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений і підписаний іпотечний договір, при нотаріальному посвідченні якого приватний нотаріус ОСОБА_6 помилково вказав у договорі прізвище її сина ОСОБА_5 та дані його паспорту (а.с. 2-3). Пославшись у заяві від 2 листопада 2012 року, що не підписувала іпотечний договір, доказів цьому позивачка не надала.

Посилання ОСОБА_3 на те, що при підписанні іпотечного договору вона вважала, що кредит буде надано і їй, оскільки вартість належного їй будинку більше суми кредиту, який отримав ОСОБА_5 за кредитним договором № 014/07-148/578 від 15 вересня 2008 року; що виконання зобов'язань за цим кредитним договором забезпечене порукою і не може бути забезпечене ще і іпотекою; що дія кредитного договору № 014/07-148/578 від 15 вересня 2008 року припинена, оскільки рішенням суду стягнута з боржника і поручителя заборгованість, не є підставами для визнання іпотечного договору недійсним.

Істотні умови іпотечного договору визначені ст. 18 Закону України "Про іпотеку", яка передбачає, що істотною умовою договору іпотеки є зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; опис предмета іпотеки достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані.

В спірному іпотечному договорі зазначені істотні умови договору іпотеки, що передбачені чинним законодавством України.

За таких обставин підстав для задоволення позову про визнання іпотечного договору недійсним немає.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Володарського районного суду Донецької області від 10 січня 2013 року задовольнити.

Рішення Володарського районного суду Донецької області від 10 січня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору іпотеки недійсним відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді