Ухвала суду № 33263284, 10.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий 1-ої інстанції: Вайновський А.М.

Категорія: ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ч.1 ст.357 КК України Доповідач:Преснякова А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого судді Преснякової А.А.

суддів Кір`якова П.І., Меленчука В.С.

за участю прокурора Дойнова М.С.

захисників ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Маріуполі кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого адвоката ОСОБА_3 на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17.04.2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1. 15.11.2010р. Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 1000грн.;

2. 05.09.2011р. тим же судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

3. 03.10.2011р. Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч. 4 ст. 70, ч. 2 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки,

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 187 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить засудженому на праві приватної власності, за ч. 1 ст. 357 КК України до 1 року обмеження волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено засудженому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить засудженому на праві приватної власності. Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 03.10.2011 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 70, ч. 2 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитом на 2 роки - виконувати самостійно, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду, 02 травня 2011 року, приблизно о 23.00 годині ОСОБА_4, з метою нападу, поєднаного із загрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я та із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, з метою заволодіння майном ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за попередньою змовою групою осіб - з особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, а також з невстановленою досудовим слідством особою, відносно якої матеріали кримінальної справи також виділені в окреме провадження, діючи узгоджено, скориставшись тим, що ОСОБА_4 знаходиться у дружніх стосунках з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, проникли у квартиру АДРЕСА_2, де ОСОБА_4, застосовуючи до ОСОБА_5 насильство, небезпечне для життя та здоров`я, виявлене у нанесені останньому двох ударів дерев`яною дубинкою в область голови, внаслідок чого ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді численних інфікованих ран, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я на строк більш ніж шість, але не більше двадцять одного дня, а невстановлена у ході слідства особа, демонструючи ОСОБА_6 травматичний пістолет, чим створила реальну погрозу застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілих - подавили їх волю до опору, а також зв'язали, чим обмежили вільне пересування та заволоділи майном потерпілих на загальну суму 58835 гривень, після чого, з метою стримати можливий опір, застосовуючи невстановлений в ході досудового слідства предмет, нанесли потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 декілька ударів в область голови, внаслідок чого останнім були спричинені тілесні ушкодження у вигляді численних інфікованих ран, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я на строк більш ніж шість, але не більше двадцяти одного дня, з місця злочину зникли.

02 травня 2011 року ОСОБА_4, приблизно після 23 години, у ході скоєння вищевказаних злочинних дій, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров`я та з погрозою застосування такого насильства до особи, що зазнала нападу, діючи сумісно з особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, а також з невстановленою у ході досудового слідства особою, відносно якої матеріали кримінальної справи також виділені в окреме провадження, викрали офіційні документи - банківські пластикові картки ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ПАТ КБ «ПриватБанк» з паролями доступу до них (пін-код) на ім`я ОСОБА_6

03 травня 2011 року, приблизно о 04.53 години ОСОБА_4, знаходячись у стані наркотичного сп`яніння, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, а також з невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої також виділені в окреме провадження, за допомогою офіційних документів - банківських пластикових карт ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_6, тайно, повторно, шляхом використання паролів доступу до них (пін-код) проникли до сховища - банкомат ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», розташований по бульвару Шевченко, 315, а також до сховища - банкомат ПАТ КБ «ПриватБанк», розташований по бульвару Шевченка, 295-а, які знаходяться в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області, після чого з банківських рахунків шляхом зняття викрали грошові кошти, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7000 гривень, з місця скоєння злочину зникли та розпорядились коштами на особисті потреби.

Не погодившись з вироком суду першої інстанції, захисник засудженого - адвокат ОСОБА_3 подав на нього апеляцію, в якій просить вирок від 17.04.2013 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що факт спричинення ОСОБА_4, особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, а також особою, невстановленою досудовим слідством, потерпілим насильства з застосуванням дерев`яної дубинки та травматичного пістолета недоказаний у ході судового слідства, бо потерпілі у судовому засіданні заявили, що не бачили ніякої зброї, вказана обставина повністю підтверджується матеріалами кримінальної справи. Так, ні пістолет, ні дубинка не були знайдені та вилучені у обвинувачених в ході досудового слідства, а також не були залучені як речові докази. Не звертаючи на це уваги, суд, постановляючи вирок, стверджує, що застосування вищевказаних предметів мало місце.

Також не підтверджується матеріалами кримінальної справи факт знаходження ОСОБА_4 у стані наркотичного сп`яніння під час скоєння злочину. Потерпілі цей факт не підтвердили, а засуджений хоча і свідчив про це, у подальшому відмовився від своїх свідчень.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просив апеляційну скаргу захисника засудженого адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін, захисників засудженого адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції в її межах, колегія суддів вважає, що апеляція захисника засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_4 у таємному викрадені чужого майна(крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства (розбій), за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло і у викраденні офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів за обставин та в обсязі, встановленому в судовому засіданні та наведеному в мотивувальній частині вироку, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні узгоджених між собою, стосовних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, його дії в цій частині правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 187 та ч.1 ст. 357 КК України.

В апеляції захисник засудженого адвокат ОСОБА_3 оспорює знаходження засудженого на час скоєння злочину у стані наркотичного сп'яніння, а також ту обставину, що ОСОБА_4, з особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження і з невстановленою досудовим слідством особою, відносно якої матеріали кримінальної справи також виділені в окреме провадження, застосовували насильство стосовно потерпілих з застосуванням дерев'яної дубинки та травматичного пістолету.

Колегія суддів не може визнати обґрунтованими доводи апеляції в тій частині, що суд першої інстанції без наявності доказів стверджує про застосування засудженим разом зі співучасниками дерев'яної дубинки та травматичного пістолету, оскільки вказані обставини підтверджено потерпілою ОСОБА_6, яка в судовому засіданні відмовилась від дачі свідчень, але підтвердила свої свідчення в ході досудового слідства (т1 а/с 23-24, 119, т2 а/с 57), пояснюючи в судовому засіданні на запитання захисника про знаходження в руках у хлопця по імені ОСОБА_7 предмету, схожого на пістолет, до її голови приставили цей предмет та сказали, що це пістолет, вона злякалася.

Крім того, сам засуджений ОСОБА_4 в ході досудового слідства свідчив, що втрьох вони прийшли до квартири ОСОБА_6, у нього в руках була дерев'яна дубинка, якою він наніс ОСОБА_5 декілька ударів по голові, коли потерпілий відчинив йому двері, ці свої свідчення він підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події (т1 а/с 42-50).

В судовому засіданні ОСОБА_4 не заперечував нанесення потерпілому ОСОБА_5 ударів по голові, коли той відчинив йому двері, але стверджував, що удари наносив зарядним пристроєм для телефону.

Факт наявності у потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тілесних ушкоджень підтверджено висновками судових медичних експертиз (т1 а/с 65-66, 56-57) та не оспорюється в апеляції захисником засудженого.

Всі вказані докази досліджені в судовому засіданні і їм у вироку надано ґрунтовну оцінку у сукупності з іншими доказами по справі, в апеляції не наведено жодних доказів на їх спростування.

В той же час, колегія суддів зазначає, що доводи апеляції захисника про необґрунтованість судом першої інстанції у мотивувальній частині вироку, а також при аналізі доказів по справі тієї обставини, що 03 травня 2011 року приблизно о 04.53 години ОСОБА_4 скоїв злочин знаходячись у стані наркотичного сп`яніння є слушними.

Так, згідно ч.3 ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62, встановлення наявності стану наркотичного сп'яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов'язки щодо проведення медичного огляду (обстеження).

Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні дані, які б свідчили про знаходження ОСОБА_4 у стані наркотичного сп`яніння під час скоєння ним злочину 03 травня 2011 року.

У зв'язку з чим посилання у вироку на скоєння злочину ОСОБА_4 «у стані наркотичного сп`яніння» треба виключити.

Вирок перевірено в межах принесеної апеляції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365 - 367, 373, 377 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника засудженого адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17.04.2013 року щодо ОСОБА_4 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на те, що ОСОБА_4 03 травня 2011 року скоїв злочин «знаходячись у стані наркотичного сп`яніння».

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Судді