Постанова № 33262544, 03.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року Справа № 916/258/13-г Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Ізмаїл Одеської області (далі - Підприємство),

на рішення господарського суду Одеської області від 29.03.2013 та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2013

зі справи № 916/258/13-г

за позовом Підприємства

до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса (далі - відділення АМК),

про визнання недійсним рішення та

за зустрічним позовом відділення АМК

до Підприємства

про стягнення 70 040,00 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 27.11.2012 № 144-рш у справі № 57-01/2012 (далі - рішення № 144-рш).

Відділення АМК подало зустрічний позов про стягнення 68 000 грн. штрафу, накладеного рішенням № 144-рш, та 2 040 грн. пені за його невиконання.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.03.2013 (суддя Невінгловська Ю.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 (колегія суддів у складі: суддя Лавриненко Л.В. - головуючий, судді Картере В.І., Пироговський В.Т.), у задоволенні позову Підприємства відмовлено; зустрічний позов задоволено в частині стягнення суми штрафу, в іншій частині зустрічного позову відмовлено. Судові акти мотивовано законністю та обґрунтованістю рішення № 144-рш.

У касаційній скарзі Підприємство просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, посилаючись на порушення названими судовими інстанціями норм процесуального права, конкурентного законодавства та положень Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про питну воду та питне водопостачання". Скаржник заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на досліджуваному ринку та укладення договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення з порушенням вимог згаданих Законів.

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК просило оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення з мотивів відповідності оскаржуваних рішень нормам матеріального та процесуального права.

Сторони відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги. Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Згідно з рішенням № 144-рш:

Підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в межах водопровідних мереж, які ним експлуатуються;

дії Підприємства, що полягали в укладанні договорів на запропонованих Підприємством умовах, які суперечать умовам Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, та передбачають відключення споживачів від водопостачання та водовідведення за наявності заборгованості за такими договорами, визнано порушенням конкурентного законодавства, передбаченим частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, яке може призвести до ущемлення інтересів споживачів;

за це порушення на Підприємство накладено штраф у сумі 68 000 грн.

Рішення № 144-рш мотивовано такими фактичними даними:

- Підприємство в межах водопровідних мереж, що експлуатуються ним у місті Ізмаїл Одеської області, займає монопольне (домінуюче) становище з часткою 100 %;

- укладаючи договори про надання послуг з водопостачання та водовідведення, Підприємство передбачило умови про обмеження або припинення подачі води в разі несвоєчасної оплати цих послуг; на підставі укладених договорів відключило від водопостачання та водовідведення споживачів (642 фізичні особи та 19 юридичних осіб);

включені Підприємством умови договорів щодо припинення подачі води суперечать змісту Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", а також положенням Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про питну воду і питне водопостачання".

Відповідно до пункту 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

У пункті 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).

Господарські суди, дослідивши положення чинного законодавства, якими регулюються питання водопостачання та водовідведення, зокрема, згадану постанову Кабінету Міністрів України, Закони України "Про житлово-комунальні послуги", "Про питну воду і питне водопостачання" та зміст укладених Підприємством договорів, щодо яких винесено рішення № 144-рш, дійшли вірного висновку про те, що умови цих правочинів у частині відключення споживачів від водопостачання у зв'язку з невиконанням зобов'язань з оплати наданих послуг суперечать чинному законодавству. Відтак, реалізуючи дані умови - відключаючи споживачів від водопостачання, Підприємство зловживало своїм монопольним (домінуючим) становищем у межах досліджуваного ринку. Отже, рішення № 144-рш є обґрунтованим.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання (частина друга статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Задовольняючи зустрічний позов в частині стягнення штрафу, господарські суди виходили з обов'язковості виконання рішення № 144-рш.

Вищий господарський суд України з таким висновком погоджується, оскільки на час розгляду справи в касаційній інстанції визначений конкурентним законодавством двомісячний строк для оплати штрафу, накладеного рішенням № 144-рш, сплинув.

У справі встановлено, що підстави для стягнення пені за прострочення виконання рішення № 144-рш відсутні, оскільки Підприємство отримало копію цього рішення 29.11.2012, а 24.01.2013 оскаржило його до господарського суду.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 29.03.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 зі справи № 916/258/13-г залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов