Рішення № 33262464, 28.08.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

м.Бровари № справи 361/4230/13-ц

№ провадження 2/361/1714/13

28.08.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства "КІРОВГЕОЛОГІЯ" про стягнення невиплаченої заробітної плати за період з 01 грудня 2012 року до 25 березня 2013 року в сумі 5 476 грн. 96 коп., донарахування за перерахунком у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати за 2012-2013 роки в сумі 6 652 грн.33коп., заробітної плати за відпрацьовані у 2013 році понад нормоване число робочих годин в сумі 470 грн. 00 коп. та моральної шкоди в сумі 5 000 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Казенного підприємства "КІРОВГЕОЛОГІЯ" про стягнення невиплаченої заробітної плати за період з 01 грудня 2012 року до 25 березня 2013 року в сумі 5 476 грн. 96 коп., донарахування за перерахунком у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати за 2012-2013 роки в сумі 6 652 грн.33коп., заробітної плати за відпрацьовані у 2013 році понад нормоване число робочих годин в сумі 470 грн. 00 коп. та моральної шкоди в сумі 5 000 грн. 00 коп.

Свій позов обґрунтовує тим, що вона працювала сторожем в Центральній геолого-пошуковій експедиції КП "КІРОВГЕОЛОГІЯ" з 09 лютого 2010 року по 25 березня 2013 року. При звільненні з нею не був проведений остаточний розрахунок, а саме не виплачено заборгованість по заробітній платі, що згідно довідки на день звільнення складала 5 476 грн. 96 коп. Крім того, позивач вважає, що встановлений для неї з 01 січня 2012 року місячний посадовий оклад в розмірі 1444 грн. 00 коп. порушує вимоги норми ст. 97 КЗпП України щодо дотримання при встановленні її місячного посадового окладу норм і гарантій, передбачених галузевою угодою та колективним договором. Так як відповідач з 01 січня 2012 року і до моменту її звільнення жодного разу не провів перерахунок (перегляд) не дивлячись на те, що законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати декілька разів змінювався. Внаслідок чого за цей період було занижено виплати по заробітній платі на загальну суму 6 652 грн. 33 коп.

Як стверджує позивач в тексті позовної заяви, з нею не було проведено оплату робочого часу, відпрацьованого в період з 01 січня 2013 року по 25 березня 2013 року понад нормоване число робочих годин, разом - за 20 годин, у т.ч. - за 19 годин, відпрацьованих у 2013 році у складі 19 змін, що охоплювали нічний час, та за 1 годину, на яку скорочувався робочий час у передсвятковий день 06 січня 2013 року, що разом у сумі складає 470 грн. 00 коп.

Внаслідок затримки відповідачем виплати заробітної плати, на думку позивача, їй була завдана моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 5 000 грн. 00 коп., так як був порушений її нормальний життєвий уклад, що в свою чергу завдало їй душевних страждань тривалого характеру.

У зв'язку з вищевказаними обставинами позивач звернулась до суду з даним позовом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, але відмовилась від позовних вимог в частині стягнення з КП "КІРОВГЕОЛОГІЯ" невиплаченої заробітної плати за період з 01 грудня 2012 року по 25 березня 2013 року в сумі 5 476 грн. 96 коп., про що судом було винесено відповідну ухвалу.

Представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача Литвин О.В. в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Пояснив, що заборгованість перед відповідачем виникла у зв'язку з недофінансуванням державою у 2012-2013 роках геологорозвідувальних робіт, так як КП "КІРОВГЕОЛОГІЯ" існує лише за рахунок коштів від державного замовлення. За таких обставин, відповідачем було прийнято рішення не проводити перерахунок заробітної плати аби не збільшувати вже наявну заборгованість.

При цьому, заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 в сумі 5 476 грн. 96 коп. була погашена 14 серпня 2013 року відповідачем добровільно, одразу після того, як надійшло державне фінансування. Представник позивача вважає, що у зв'язку з тим, що вина відповідача за затримку виплати заборгованості по заробітній платі відсутня, то підстав для відшкодування моральної шкоди не має.

Суд, вислухавши позивача, представників позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлено, що в період з 09 лютого 2010 року по 25 березня 2013 року ОСОБА_1 працювала сторожем-контролером ІІ класу адміністративно-господарського відділу та підрозділу охорони об'єкту ЦГПЕ у КП "КІРОВГЕОЛОГІЯ". 25 березня 2013 року була звільнена з посади на підприємстві у зв'язку зі скороченням (п.1 ст. 40 КЗпП), що підтверджується копією наказу 8-к від 25 березня 2013 року, та копією з витягу з трудової книжки (а.с.9-11).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Проте, всупереч вимогам ст.116 КЗпП, відповідачем при звільненні ОСОБА_1 не була виплачена заборгованість по заробітній платі у встановлені строки. Згідно довідки №114 від 29 березня 2013 року заборгованість відповідача по заробітній платі складала 5 476 грн. 96 коп. Дана заборгованість була виплачена лише 14 серпня 2013 року, що підтверджується видатковим касовим ордером від 14 серпня 2013 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Ні при подачі позовної заяви, ні в судовому засіданні, позивачем та її представниками не було надано належних доказів щодо недонарахування за перерахунком у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати за 2012-2013 роки в сумі 6 652 грн. 33 коп. та заробітної плати за відпрацьовані у 2013 році понад нормоване число робочих годин в сумі 470 грн. 00 коп. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні вимог в цій частині.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Порушення прав позивача як працівника в трудовій сфері знайшло своє підтвердження у судовому засіданні. В результаті несвоєчасної виплати заборгованості по заробітній платі позивач ОСОБА_1 не могла отримати кошти, що були їй вкрай необхідними для підтримання життєдіяльності. Зазначене призводило до моральних страждань, порушення її нормального життєвого укладу та необхідності приймати додаткові зусилля для організації свого життя.

У зв'язку за наведеним суд прийшов до висновку, що розумним і достатнім для відшкодування моральної шкоди внаслідок затримки виплати заборгованості по заробітній платі є стягнення з відповідача 500 грн. 00 коп.

Керуючись п. 5 ч.1 ст. 232, ст. 237-1 КЗпП України; ст.60, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Казенного підприємства «КІРОВГЕОЛОГІЯ» (код ЄДРПОУ 14308279, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе 8\9 ) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 моральну шкоду в сумі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г. О. Білик