Постанова № 33261139, 30.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 922/977/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Цвікевич О.А. (дов. б/н від 15.05.2013)

відповідача - Митрохіна Л.Ф. (дов. б/н від 02.07.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2052 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.13 р. у справі № 922/977/13-г

за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий стиль", м. Харків

до Комунального підприємства "Комплекс по благоустрою Харківського району", м. Харків

про розірвання договору та стягнення 22500,00 грн

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Новий стиль" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Комплекс по благоустрою Харківського району" про розірвання договору про розробку нормативно-технічної та технологічної документації № 12/114 від 09.08.2012 року та стягнення 22500,00 грн., а також просив стягнути судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2013 року (суддя Жиляєв Є.М.) в позові відмовлено.

Позивач з даним рішенням не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає про те, що матеріалами справи підтверджено факт виконання замовником (позивачем) взятих на себе зобов'язань за договором. Позивач вказує також на те, що наданий відповідачем звіт про попередню інвентаризацію не може вважатися доказом виконання робіт за договором, оскільки вказаний документ не передбачено ані законодавством України, ані двосторонньо підписаним правочином. Крім того, позивач вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про те, що своєю претензією від 19.02.2013 позивач розірвав в односторонньому порядку договір.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Відповідач стверджує, що позивач не надав всіх необхідних даних зазначених у додатку № 1 до договору, що унеможливило виконання відповідачем робіт за договором.

В судовому засіданні 01.08.2013 оголошено перерву до 08.08.2013.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладено на 27.08.2013.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 09 серпня 2012 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавцем) було укладено договір №12/114 про розробку нормативно - технічної документації (далі - Договір), в рамках виконання цього договору замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) приймає на себе виконання робіт (на кожний об'єкт утворення викидів, зазначений у Додатку № 2 до Договору).

Додатком № 1 до вищенаведеного Договору №12/114 від 09.08.2012 року сторони узгодили перелік даних необхідних для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (арк. справи 29).

Пунктом 2.1 спірного договору, сторони визначили ціну договору, а саме, загальна вартість передбачених договором робіт складає 45000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до пункту 2.2 та додатку №3 (календарний план) вищенаведеного договору, сторони погодили порядок оплати робіт за цим договором, а саме, замовник (позивач) здійснює оплату наступним чином:

- передплата складає 50 % від загальної вартості Договору - оплата першого етапу робіт (звітний документ - технічний звіт з ідентифікації, визначенню параметрів, технічних характеристик та концентрацій джерел викиду);

- 25% від вартості договору замовник (позивач) виплачує виконавцю (відповідачу) після виконання робіт і підписання документів, розроблених згідно п. 1.1 Договору - другий та третій етап календарного плану (звітний документ -звіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин, протоколи вимірів; звітний документ третього етапу - документи в яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами);

- 25% від вартості договору замовник (позивач) виплачує виконавцю (відповідачу) після одержання узгодженої документації та підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання робіт та надання правильно оформлених оригіналів рахунку - фактури та податкової накладної - четвертий етап календарного плану (звітний документ - дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами).

В пункті 3.3 договору сторони зазначили, що виконавець (відповідач) починає виконувати роботу впродовж трьох календарних днів з моменту підписання договору за умови виконання замовником пунктів 2.2 та 5.2 договору.

Відповідно до п. 5.2. договору замовник (позивач) зобов'язувався не пізніше п'яти днів з моменту підписання цього договору надати виконавцю (відповідачу) усю інформацію і документацію, зазначену у додатку №1 до договору, а так само інші дані, необхідні для виконання робіт, на підставі відповідного письмового запиту виконавця (відповідача).

13 серпня 2012 року позивач, на виконання п. 2.2 договору № 12/114 від 09.08.2012 перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 22500,00 грн. у вигляді передплати 50 % від загальної вартості договору (арк. справи 21).

10 жовтня 2012 року відповідач направив на адресу позивача два звіти про попередню інвентаризацію джерел викидів, дослідивши які, позивач листом за вих. №2012/1552 від 10 жовтня 2012 року направив на адресу відповідача зауваження про недоліки у звітах для врахування їх у кінцевій редакції.

В свою чергу відповідач, 19 лютого 2013 року за вих.№19/02-3 надіслав позивачу претензію, а також акт недоліків №1 (вих.№19/02-1), з якими позивач не погодився, про що на адресу відповідача було направлено відповідного листа за вих.№2013/268/1 від 19.02.2013 року.

Також, позивач 19 лютого 2013 року направив на адресу відповідача претензію №19022013_Д12114 за вих. № 2013/270/1, в якій повідомив про розірвання договору №12/114 від 09.08.2012р. в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором, та вимагав повернути сплачені ним грошові кошти в розмірі 22500,00 грн. в термін до 28.02.2013 року (арк. справи 19-20, т. 1).

Звертаючись до суду позивач зазначив, що на даний час відповідач відповіді на зауваження позивача не надав, як і не надав виправлених звітів. Вищенаведене, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач не виконав належним чином жодного зобов'язання за договором №12/114 про розробку нормативно - технічної документації від 09.08.2012 року.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, що стало підставою для звернення до господарського суду з позовом про розірвання договору про розробку нормативно - технічної та технологічної документації № 12/114 від 09.08.2012 року та стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 22500,00 грн.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір №12/114 про розробку нормативно - технічної документації від 09.08.2012 року є розірваним внаслідок односторонньої відмови від нього з боку замовника - АТ "Новий стиль" з 19.02.2013 року, тобто до звернення позивача до суду, що стало підставою для відмови в позові в цій частині. Що стосується заявлених до стягнення позивачем 22500,00 грн., які замовник сплатив у якості переплати за першій етап робіт, місцевий господарський суд також визнав позовні вимоги в зазначеній частині необґрунтованими з посиланням на те, що в порушення умов спірного договору, а саме п.5.2., данні необхідні для виконання робіт, позивачем надавались не своєчасно та не в повному обсязі, встановивши при цьому, що відповідач в свою чергу, у відповідності до календарного плану (додаток №3 до спірного договору) на виконання першого етапу робіт надав позивачу два звіти про попередню інвентаризацію джерел викидів. Таким чином, суд першої інстанції вважав, що позивач не довів наявність у роботі відповідача істотних відступів від умов спірного договору, а отже визнав необґрунтованими посилання позивача на ч.2 ст.651, ст. 852 ЦК України, як на підставу стягнення з відповідача коштів у розмірі 22500,00 грн., які замовник сплатив у якості передплати. Враховуючи викладене, в задоволенні позову судом першої інстанції відмовлено в повному обсязі.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оцінюючи надані позивачем докази в підтвердження правомірності заявлених в апеляційній скарзі вимог, їх документальне та матеріальне обґрунтування; викладені відповідачем заперечення, доводи наведені в оскаржуваному рішенні, колегія суддів визнає неправомірність висновків суду першої інстанції щодо відмови позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки, вирішуючи спір між сторонами по справі, господарський суд не з'ясував дійсні обставини справи в їх сукупності, не надав належної правової оцінки суті даного господарського спору, умовам укладеного між сторонами договору, не застосував норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини, а надав перевагу позиції відповідача та представленим ним доказам, при цьому безпідставно відхиливши надані позивачем докази, та не надавши їм відповідну правову оцінку. Вказані порушення призвели до помилкових та неправомірних висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 09 серпня 2012 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавцем) було укладено договір №12/114 про розробку нормативно - технічної документації, в рамках виконання цього договору замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) приймає на себе виконання робіт (на кожний об'єкт утворення викидів, зазначений у Додатку № 2 до Договору).

Додатком № 4 до договору (а.с. 32, т. 1) встановлене технічне завдання на виконання робіт, згідно якого виконавець зобов'язався за договором виконати:

1. Обстеження джерел утворення забруднюючих речовин.

2. Проведення інструментальних замірів.

3. Обробка результатів вимірювання.

4. Проведення розрахунків викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

5. Оформлення результатів інвентаризації.

6. Складання схем технологічних процесів.

7. Збір відомостей про використовувані сировину і матеріали.

8. Складання матеріального балансу по основним видам виробництва.

9. Проведення розрахунку розсіювання забруднюючих речовин та аналіз

результатів розрахунків.

10. Визначення розмірів санітарно - захисної зони.

11. Складання відомостей про вид та обсяги викидів забруднюючих речовин.

12. Розробка пропозицій по дозволеним обсягам викидів.

13. Розробка обґрунтовуючих матеріалів для отримання дозволу на викиди відповідно до наказу Мінприроди України № 108 від 09.03.2006 року.

14. Підготовка документів для отримання дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу.

15. Авторський супровід документації до отримання дозволу.

Додатком № 3 (а.с. 31, т. 1) до договору було затверджено календарний план, згідно якого було передбачено, що І етап робіт, це ідентифікація, визначення параметрів, технічних характеристик та концентрації джерел викиду.

Вартість цього етапу робіт було узгоджено у розмірі 22 500, 00 грн. у т.ч. ПДВ, що складає 50% від вартості усього договору. Термін виконання серпень - вересень 2012 року.

Звітним документом за цим етапом сторони погодили Технічний звіт з ідентифікації, визначенню параметрів, технічних характеристик та концентрації джерел викиду.

Крім цього, як передбачено 3.3. договору, виконавець починає виконувати роботи впродовж трьох календарних днів з моменту підписання договору за умови виконання замовником пунктами 2.2. (передплата за договором 50%), та 5.2. договору.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що замовник (позивач по справі) зобов'язується не пізніше п'яти днів з моменту підписання цього договору надати виконавцю (відповідачу по справі) усю інформацію і документацію, зазначену у додатку № 1 до договору, а так само інші дані, необхідні для виконання робіт, на підставі відповідного письмового запиту виконавця.

Додатком № 1 (а.с. 29, т. 1) встановлено перелік даних необхідних для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, згідно якого замовник мав передати: 1) призначити відповідального за дотримання природоохоронного і санітарного законодавства; 2) Детальний опис технології виробництва; 3) Річний обсяг продукції в одиницях виміру; 4) Генеральний план підприємства; 5) Ситуаційна карта - схема розміщення підприємства; 6) Копія довідки з ЄДР України; 7) Наявність автотранспорту на балансі, кількість, місцезнаходження; 8) перелік технологічного обладнання та його продуктивність; 9) Проектна виробнича потужність обладнання (найбільша); 10) Фактична виробнича потужність обладнання; 11) Режим роботи підприємства; 12) Річний баланс часу роботи устаткування; 13) Термін введення в дію устаткування; 14) Нормативний строк амортизації всього технологічного устаткування (по обладнанню та цехам); 15) Сировина, допоміжні матеріали, які необхідні для випуску продукції (призначення, умови зберігання, річне використання, наявність документації, що рекламує вимоги санітарного законодавства, копії висновків санітарно-гігієнічної експертизи, копії висновків ветеринарних служб); (витрата газу, палива); 16) Використання палива для технологічних потреб, вироблення тепла, пару та електричної енергії..; 17) Геодезичні координати підприємства (основного майданчика). При розташуванні виробничих майданчиків на відстані 500 м від основного майданчика - їх геодезичні координати; 18) Кліматична характеристика; 19) Фонові концентрації; 20) Середньорічні та максимальні з разових концентрації пилу, діоксину азоту та оксиду вуглецю в районі розміщення підприємства; 21) Стаття в газету щодо наміру отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; 22) Відгук місцевих органів самоврядування в статтю в газеті.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 09.08.2012 року листом № 2012/1188 (а.с. 34, т. 1) надав виконавцеві (відповідачу по справі) необхідну попередню інформацію відповідно де переліку (п. 1-6 згідно Додатку № 1 до договору).

11.09.2012 року замовник (позивач) передав виконавцю (відповідачу) за Актом приймання-передачі (а.с. 35-39, т. 1) документи (п. 7-20 згідно Додатку № 1 до договору).

Також, 13.08.2012 року замовником було сплачено виконавцю передплату за договором в сумі 22 500, 00 грн. в т.ч. ПДВ, що становить 50% загальної вартості договору.

Таким чином, виходячи з умов договору, позивачем не була надана інформація, яка передбачена додатком № 1 до договору п. п. 21) стаття в газету щодо наміру отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітрі стаціонарними джерелами; 22) відгук місцевих органів самоврядування на статтю в газеті.

Як вказує позивач, вказана інформація не була надана позивачем у зв'язку із неможливістю її надання на начальному етапі робіт. В обґрунтування наведених доводів позивач посилається на положення ч.І п. 4 Постанови Кабінету міністрів України № 302 від 12.03.2002р. «Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин і атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організації та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи», а також на Інструкцію про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітрі стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців», яка затверджена Наказом N 108 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006р., з яких випливає, що стаття в газету, щодо наміру про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськістю, не можлива на першому етапі робіт, оскільки вона має містити обсяги викидів, що були використані саме при підготовці документів, та які становляться відомими лише на останній стадії процесу отримання дозволу.

Таким чином, посилання відповідача щодо не відповідності зазначених вище документів або не достатності їх саме для відповідача, є необґрунтованими

В свою чергу, позивачем доведено належними доказами виконання ним зобов'язання по передачі інформації відповідачу.

З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2012 року листом вих. № 5/10-8 виконавець (відповідач) надав замовнику (позивачу) два звіти про попередню інвентаризацію джерел викидів.

10.10.2012 року листом вих. № 2012/1552 (а.с.41-42, т. 1) позивачем було надіслано виконавцю зауваження до звітів про попередню інвентаризацію.

Та лише майже через 4 місяці, тобто 19.02.2013 року відповідач надіслав позивачу претензію та акт недоліків.

Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладеного договору, а саме додатком № 3 до договору, чітко встановлено, що звітній документ за І етапом робот є Технічний звіт з ідентифікації, визначенню параметрів, технічних характеристик та концентрації джерел викиду, а не звіти про попередню інвентаризацію джерел викидів.

Звіти про попередню інвентаризацію джерел викидів не передбачено а ні законодавством України, а ні двосторонньо підписаним правочином.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідачем не надано звітній документ за І етапом робіт, а саме Технічний звіт з ідентифікації, визначенню параметрів, технічних характеристик та концентрації джерел викиду, як це чітко обумовлено спірним договором, а саме додатком № 3, який узгоджено та підписано обома сторонами.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не доведено обґрунтованих зауважень до попередніх звітів, наданих відповідачем про наявність у роботі відповідача істотних відступів від договору.

Як вже зазначалося, такий документ, як звіти про попередню інвентаризацію джерел викидів не передбачено спірними правочином та законодавством України.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.10.2012 року листом вих. № 2012/1552 замовником (позивачем) було виявлено недоліки у відповідності з вимогами Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7 (надалі Інструкція № 7). Інструкцією № 7 встановлені норми та вимоги до звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві.

У попередньому звіті, який було надано відповідачем 05.10.2012 року листом вих. № 5/10-8, частиною 2 п. 2.1. Мета та задачі інвентаризації (абз.1.) зазначено, інвентаризація виконана відповідно до Інструкції № 7, п. 2.2. Методики за якими проводились роботи (абз.2) також зазначену Інструкцію № 7.

Тобто у процесі виконання робіт відповідач, коли надавав попередній звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин, надав його, як звіт проведення інвентаризації.

Отже, відповідач виправлені звіти не надав, доказів направлення позивачу документів, які є результатом робіт, як це передбачено п. 3.6 договору, до суду не представив. наведене свідчить про те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором.

Наведені відповідачем доводи про те, що роботи не було виконано з вини замовника не мають належного документального обґрунтування, в зв'язку з чим відхиляються колегією суддів.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в строки встановлені договором виконання робіт не здійснив, і далі роботи також не були виконані.

Доказів зворотного відповідачем до суду не надано.

Отже, роботи відповідачем на суму перерахованого авансу виконані не були та відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Вказана норма є загальною, вона відсилає або до закону, або до договору.

За своєю суттю між сторонами склалися відносини підряду з виконання робіт за договором №12/114 від 09.08.2012 про розробку нормативно - технічної документації.

Ст. 852 Цивільного кодексу України визначено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Як свідчать матеріали справи, позивач скористався своїм правом, 19 лютого 2013 року направив на адресу відповідача претензію №19022013_Д12114 за вих. № 2013/270/1, в якій повідомив про розірвання договору №12/114 від 09.08.2012р. в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором, та вимагав повернути сплачені ним грошові кошти в розмірі 22500,00 грн. в термін до 28.02.2013 року (арк. справи 19-20, т. 1).

В свою чергу, договором не передбачено одностороннє розірвання договору.

Слід зазначити, що цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором, а відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки умовами договору №12/114 від 09.08.2012 про розробку нормативно - технічної документації на відповідача було покладено обов'язок надати позивачу Звітний документ - Технічний звіт з ідентифікації, визначенню параметрів, технічних характеристик та концентрації джерел викиду, тому невиконання відповідачем зазначеної умови договору є істотним порушенням договору, яке позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що невиконання відповідачем умов договору (п. 3.6) є підставою для розірвання договору, оскільки є істотним порушенням його умов в розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, тому вимоги позивача щодо розірвання договору №12/114 від 09.08.2012 про розробку нормативно - технічної документації є матеріально обґрунтованими, підтвердженими дійсними обставинами справи.

Отже, зважаючи на те, що відповідачем не виконані роботи на всю суму, перераховану йому в якості попередньої оплати відповідних робіт, відповідач утримує грошові кошти у розмірі 22500,00 грн. понад вартість виконаних робіт, безпідставно.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 ЦК України.

Так, відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В даному випадку, відповідач набув майно у вигляді перерахованих позивачем грошових коштів на виконання робіт за договором підряду. Підстави для подальшого зберігання майна (утримання грошових коштів) відсутні, оскільки через порушення умов договору відповідачем, позивач відмовився від подальшого виконання договору та вимагав повернення сплачених коштів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач безпідставно утримує грошові кошти і має повернути їх позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України, тому позовні вимоги про стягнення вказаної суми в розмірі 22500,00 грн.. є правомірними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий та передчасний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки не з'ясував фактичні обставини справи, які становлять підстави позову, невиконання відповідачем його договірних зобов'язань і не дав належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності. На думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що в свою чергу підтверджується вищевказаним.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2013 року по справі № 922/977/13-г скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог та покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новий стиль", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від Харківської області від 14.06.2013 року по справі № 922/977/13-г скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір №12/114 від 09.08.2012 про розробку нормативно - технічної документації, укладений між Приватним акціонерним товариством "Новий стиль", м. Харків та Комунальним підприємством "Комплекс по благоустрою Харківського району", м. Харків.

Стягнути з Комунального підприємства "Комплекс по благоустрою Харківського району" (62454, Харківська область, Харківський район, смт. Манченки, вул. Пушкінська, б. 6/11, код ЄДРПОУ 37131654) на користь Приватного акціонерного товариства "Новий стиль" (61020, м. Харків, Комсомольське шосе, 88, код ЄДРПОУ 32565288) грошові кошти в розмірі 22500,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2867ё,50 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 1433,75 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 30 серпня 2013 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.