Рішення № 33261106, 22.08.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 р. Справа № 917/1265/13

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 26а

до Управління державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області, 36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 32-а

про стягнення 12025,04 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Шаповал М.В.

від відповідача: Катренко І.М.

В судовому засіданні 22.08.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 12025,04 грн. боргу за договорами на постачання природного газу за регульованим тарифом № 77-к від 14.11.2012 року та № 77-к/№ Гд 73/13 від 03.01.2013 року, в т.ч. 11533,56 грн. основного боргу, 409,56 грн. пені, 81,92 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях та наданому до суду відзиві на позовну заяву № 9/1-2943/Пр від 07.08.2013 року (а.с. 23, 28) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає, в іншій частині проти задоволення позову заперечує, вважаючи нараховані до стягнення пеню та 3% річних занадто великими, та просить суд відстрочити виконання рішення у справі до жовтня 2013 року. Окрім того, в поданому до суду клопотанні № 9/1-2944/Пр від 07.08.2013 року (а.с. 24, 29) відповідач просить зменшити розмір пені на 50%

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Управлінням державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (відповідач, споживач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (позивач, постачальник) були укладені договори на постачання природного газу за регульованим тарифом № 77-к від 14.11.2012 року (а.с. 9-11) та № 77-к/№ Гд 73/13 від 03.01.2013 року (а.с. 13-15), у відповідності до яких постачальник зобов'язався постачати споживачу природний газ в обсягах та порядку, передбачених договорами, для забезпечення потреб споживача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених договорами (п. 1.1. договорів).

Згідно п. 10.1. вищевказаних договорів ці договори набирають чинності з дати їх підписання та укладаються на строк:

- договір № 77-к від 14.11.2012 року - до 31.12.2012 року;

- договір № 77-к/№ Гд 73/13 від 03.01.2013 року - до 31.12.2013 року.

Відповідно до п. 2.1. спірних договорів договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатках 2 до договорів (а.с. 12, 16).

Згідно із п. 4.2. зазначених договорів вартість 1000 м3 газу становить 4711,4160 грн. з ПДВ.

У відповідності до п. 2.6. вищезгаданих договорів послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу.

На виконання умов укладених між сторонами договорів позивачем протягом 2012-2013 років було передано відповідачеві природний газ в обсязі 3248 м 3 на загальну суму 19345,07 грн., про що свідчать наявні у справі копії актів приймання-передачі (а.с. 17-19), в т.ч. у грудні 2012 року на суму 3769,12 грн., у січні 2013 року на суму 4042,40 грн. та у березні 2013 року на суму 11533,55 грн.

Відповідно до п. 4.6. спірних договорів остаточний розрахунок за переданий газ проводиться споживачем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Разом із тим, в порушення взятих на себе за договорами зобов'язань відповідач розрахувався за переданий природний газ лише частково на загальну суму 7811,51 грн. із порушенням передбачених договорами термінів оплати.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача залишок боргу в сумі 11533,56 грн., а також нараховані на заборгованість (в т.ч. несвоєчасно сплачену) пеню за період з 11.01.2013 року по 06.06.2013 року в розмірі 409,56 грн. та 3% річних за аналогічний період в розмірі 81,92 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (№ 2467-VI від 08.07.2010 року) передбачено, що споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин з приводу постачання природного газу, обсяги переданого за спірними договорами природного газу, факт наявності заборгованості в сумі 11533,56 грн. за переданий природний газ та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

Крім того, як було вказано вище, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнає в повному обсязі. Дії відповідача стосовно часткового визнання позову не суперечать чинному законодавству України, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин суд з урахуванням положень ч. 5 ст. 78 ГПК України дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 6.2.2. укладених договорів у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділами 4 цих договорів, зі споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 50% та відстрочити виконання рішення до жовтня 2013 року, посилаючись на те, що примусове стягнення коштів за цим рішенням може завдати значних збитків бюджету установи.

Проаналізувавши доводи відповідача та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вищевказаних клопотань як належним чином не обгрунтованих та жодним чином документально не підтверджених.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Управління державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 32-а, код ЄДРПОУ 08596989) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 26а, код ЄДРПОУ 05524660) - 11533,56 грн. основного боргу, 409,56 грн. пені, 81,92 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні клопотань про надання відстрочки виконання рішення та зменшення розміру штрафних санкцій відмовити.

Повне рішення складено 27.08.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.