Постанова № 33261011, 27.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 926/362/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Кравчук Н.М.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - Єлєніч М.О.

від відповідача - Юзьків М.І., Цибух Л.І.

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, вих.№01/02-18-2873/0 від 21.05.2013 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 13.05.2013 року, суддя Паскарь А.Д.

у справі № 926/362/13

за позовом Чернівецької обласної ради, м. Чернівці

до відповідача Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, м. Чернівці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Магазин навчально-наочного приладдя", м. Чернівці

про визнання частково незаконним та скасування рішення

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.05.2013 року по справі № 926/362/13 задоволено позов Чернівецької обласної ради, визнано незаконним та скасовано підпункт 1.20 пункту 1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.04.2006 року №256/6 «Про підтвердження права комунальної власності на об'єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівці та визнання пункту рішення таким, що втратив чинність (делеговані повноваження)».

Суд у рішенні посилаючись на норми ч.2 ст.19 Конституції України, ст.21, п.4 ч.1 ст.268, ст.ст.328, 392 ЦК України, ст.4 ЦК УРСР, ст.7 Закону Української РСР «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування» від 07.12.1990 року, ст.ст.31,32 Закону України «Про власність», постанову КМУ від 05.11.1991 року №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», ч.3 ст.24, ст.30, п.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування», беручи до уваги рішення Чернівецької обласної ради від 27.12.1991 року «Про перелік об'єктів комунальної власності обласної, міської та районних рад народних депутатів», ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Чернівецької міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області у справі №926/362/13, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального права. Апелянт посилаючись на ст.143 Конституції України, ст.ст.29, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.393 ЦК України, вказує, що Чернівецька обласна рада не надала документи на підтвердження права власності щодо спірного майна. Поряд з цим, звертає увагу суду на те, що набуття територіальною громадою міста Чернівці приміщення підтверджується рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 24.06.1949 року №1401. Разом з тим, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги положень ст.31 Закону України «Про власність», який діяв на час виникнення спірних правовідносин та яким встановлено, що до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність та власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Представники відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі. Поряд з цим, подали суду пояснення по справі (вих.№01/02-18-3300 від 20.08.2013 року), в якому вказують, що Чернівецькою міською радою набуто право комунальної власності на нежитлові приміщення по вул.Ломоносова,4 в м.Чернівці в порядку розмежування загальнодержавного майна між загальнодержавною власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю).

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечила, просила оскаржуване рішення залишити без змін, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№01-11/11-615 від 13.06.2013 року), зазначаючи, що матеріалами справи підтверджено належність спірного майна позивачу.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. У відзиві на апеляційну скаргу (вих.№69 від 11.06.2013 року) третя особа проти вимог апеляційної скарги заперечила, просила оскаржуване рішення залишити без змін та про розгляд справи за відсутності представника КП «Магазин навчально-наочного приладдя».

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, Чернівецька обласна рада звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування підпункту 1.20 пункту 1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.04.2006 року №256/6 «Про підтвердження права комунальної власності на об'єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівці та визнання пункту рішення таким, що втратив чинність (делеговані повноваження)» (арк. справи 11-12), вказуючи на те, що вказаний пункт рішення суперечить Конституції України, Законам України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", а також Тимчасовому положенню про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5.

Відповідно до вказаного рішення Виконавчий комітет Чернівецької міської ради посилаючись на норми ст.ст.29, 30, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.2.1 додатку 1 до рішення Чернівецької міської ради від 25.01.1992 року №253 «Про перелік об'єктів комунальної власності Чернівецької міської ради народних депутатів», розглянувши документи подані Чернівецьким БТІ, вирішив підтвердити право комунальної власності територіальної громади м.Чернівці на - нежилі приміщення по вул.Ломоносова,4 а саме: будівля магазину літ.А площею 138,кв.м, адмінбудівля літ.В площею 37,60 кв.м, будівля прохідної-складу літ.Б площею 51,00 кв.м (п.п.1.20 п.1).

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність її набуття не встановлена судом. Вказане кореспондується також зі статтею 4 Цивільного кодексу Української РСР щодо підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, в якій вказано, що за таких самих підстав цивільне право змінюється чи припиняється.

Набуття особою права власності на майно, здійснення правомочностей власника щодо цього майна можливе у разі припинення права власності на це майно у попереднього законного власника за встановлених законодавством підстав, а підстави набуття (припинення) права власності визначаються за законодавством, чинним на час виникнення відповідних правовідносин.

Поняття комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та підстави її набуття передбачено ст. 7 Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування" від 07.12.1990 (втратив чинність у 1997 році), згідно з якою до комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, вказане в Законі України "Про власність", за статтею 31 якого комунальна власність належала до державної власності.

Перелік об'єктів комунальної власності, визначений статтею 35 Закону України "Про власність". Стаття 32 цього ж Закону передбачала, що суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

На виконання постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування", від 26.03.1991 "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність", Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)".

Вказаною постановою затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць, зобов'язано органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 01.01.1992 року передачу державного майна, що перебуває в їх віданні, до комунальної власності згідно переліку, затвердженого даною постановою.

Також цією постановою встановлено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських рад народних депутатів.

Відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 р. "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", від 26.03.1991 р. "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" - 05.11.1991 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю", у пункті 2 якої передбачено, що Міністерствам і відомствам України, органам, уповноваженим управляти державним майном, здійснити до 1 січня 1992 р. передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком. Пунктом 3 зазначеної Постанови встановлено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю".

На підставі вказаної постанови КМУ Чернівецька обласна Рада народних депутатів прийняла рішення від 27.12.1991 р. "Про перелік об'єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів", яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності обласної, міської та районних Рад народних депутатів.

Пунктом 2 даного рішення прописано виконавчим комітетам обласної, Чернівецької міської та районних Рад народних депутатів, обласним управлінням, відомствам та іншим господарським органам, уповноваженим управляти майном місцевих Рад області, станом на 1 січня 1992 року провести інвентаризацію будівель, споруд, обладнання, іншого майна та грошових коштів в госпрозрахункових підприємствах, організаціях та установах, що знаходяться на утриманні місцевих бюджетів, і до 1 лютого 1992 року передати їх згідно переліків у комунальну власність відповідним Радам народних депутатів.

У пункті 2.9 додатку № 1 до цього рішення, магазин учбово-наочного приладдя віднесено до Переліку державного майна, що знаходиться у комунальній власності обласної Ради народних депутатів.

Слід також зазначити, що матеріали справи містять рішення Чернівецької міської Ради народних депутатів від 25.01.1992 № 253 "Про перелік об'єктів комунальної власності Чернівецької міської Ради народних депутатів", з якого вбачається, що в переліку об'єктів комунальної власності Чернівецької міської Ради народних депутатів магазин учбово-наочного приладдя, розташований по вул. Ломоносова, 4, м. Чернівці, не значиться.

Проте, як уже зазначено вище, 11.04.2006 року відповідачем прийнято рішення № 256/6 "Про підтвердження права комунальної власності на об'єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівців, та визнання пункту раніше прийнятого рішення таким, що втратив чинність (делеговані повноваження)", яким підтверджено право комунальної власності територіальної громади м. Чернівців на нежилі будівлі по вул. Ломоносова, 4, а саме: будівля магазину літ. А, площею 138,00 м кв., адмінбудівля літ. В, площею 37,60 м кв. та будівля прохідної-складу літ. Б, площею 51,00 м кв. (п. 1.20)

Відповідно до ч.2. п.10 розділу V Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майно передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте ними на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Керуючись зазначеною нормою, Чернівецька обласна рада 09.07.1998р. прийняла рішення №45-2/98 "Про порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" і затвердила перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, яким підтвердила, об'єкт нерухомості ДКП магазин навчально-наочного приладдя є об'єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області. Зазначений об'єкт знаходиться за адресою - м.Чернівці, вул. Ломоносова, 4.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент вчинення спірних правовідносин) встановлено делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до яких належить в тому числі облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Таким чином, судом відзначено, що законом відповідача уповноважено лише реєструвати право власності, а не підтверджувати його.

Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції, чинній на момент вчинення спірних правовідносин) встановлено, що підставами для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі- продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, визначає лише порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні, однак порядку підтвердження права власності на нежитлові приміщення також не передбачає.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 статті 59 "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно із частиною першою статті 392 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Судом правомірно відхилено посилання відповідача на те, що перебування спірних приміщень у комунальній власності територіальної громади м. Чернівців підтверджується рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 24.06.1949 №1401 так як згідно ст. 5 чинної на той час Конституції УРСР соціалістична власність в УРСР мала форму або державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань).

Слід також зазначити, що довідка Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №9, лист Виконкому Чернівецької міської ради від 22.01.1992 року, архівний витяг від 08.07.2013 року №317, рішення Виконкому Чернівецької міської ради від 04.07.19990 року «Про вдосконалення структури управління житлового господарства міста», рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів від 10.01.1998 року «Про реєстр об'єктів комунальної власності обласної ради», рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 03.09.1993 року №464/16 та 05.11.1997 року №814/21 «Про передачу приміщень в орендне користування», рішення Чернівецької міської ради від 29.09.1998 року №60 «Про визнання права власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на території м.Чернівці, які долучено відповідачем в ході розгляду апеляційної скарги, не підтверджують належність спірного майна відповідачу.

Крім того, щодо строку позовної давності, судом правомірно взято до уваги, п.4 ч.1 ст. 268 ЦК України, Закон України від 20.12.2011 № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" та п.п.3 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

За приписом частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставою для визнання недійсним акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення в зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Враховуючи наведене та те, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради прийняте з перевищенням наданих повноважень, з огляду на що, суперечить закону та порушує права позивача як власника, суд правомірно прийшов до висновку про задоволення позову.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Чернівецької області від 13.05.2013 року по справі № 926/362/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Кравчук Н.М.

Хабіб М.І.