Рішення № 33260609, 29.08.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Справа № 915/1397/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" /54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4/

до відповідача: Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" /54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А/

про: стягнення 1462,80 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Шамрай В.В. (довіреність від 01.09.11р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 1327,89 грн. 3 % річних, розрахованих за період з 08.10.11р. по 29.01.13р., та 134,91 грн. інфляційних втрат, розрахованих за період з вересня 2011р. по січень 2013р.

Заявлений позов позивач обґрунтовує наступним. Відповідач прострочив виконання свого зобов'язання з оплати товару за договором поставки від 16.10.08р. № 16-11/10/08. У зв'язку з цим, рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.03.12р. у справі № 5016/3389/2011(7/153), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.12р., з відповідача на користь позивача було стягнуто 33728,51 грн. - основного боргу, 4160,64 грн. - інфляційних, 3% річних в сумі 1647,24 грн., 396,36 грн. держмита, та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому позивач, керуючись ст.ст. 534, 625 ЦК України, донарахував до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні по дату повного виконання відповідачем свого грошового зобов'язання за вищевказаним договором.

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи це тим, що позивач намагається повторно здійснити стягнення плати за прострочення виконання зобов'язання за договором від 16.10.08р. № 16-11/10/08, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України. Крім того, відповідач стверджує, що позов позивачем заявлений до Філії "Тернівська ДЕД", яка є структурним підрозділом Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" та не є юридичною особою, а отже не може бути стороною у господарському процесі.

Ухвалою суду від 09.08.13р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 29.08.13р. об 10 год. 30 хв.

Відповідач свого представника в судове засідання 29.08.13р. не направив. Натомість, 29.08.13р. відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання повноважного представника відповідача.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідач ухвалу про порушення провадження у справі отримав завчасно - 19.08.13р., а отже мав достатньо часу для забезпечення участі у судовому засіданні іншого представника (в т.ч. з осіб, не пов'язаних з відповідачем трудовими відносинами).

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.03.12р. у справі № 5016/3389/2011(7/153), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.12р., з відповідача на користь позивача було стягнуто 33728,51 грн. - основного боргу, 4260,64 грн. - інфляційних, розрахованих за період з грудня 2009 року по червень 2011 року, 1647,24 грн. - 3% річних, розрахованих за період з 30.11.09р. по 07.10.11р., 396,36 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вказаними рішеннями судів встановлено та підтверджується матеріалами даної справи, що 16.10.08р. між сторонами був укладений договір № 16-11/10/08, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а останній - прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах відстрочки платежу на термін 30 календарних днів з дати поставки товару. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 149259,43 грн., за який відповідач розрахувався не у повному обсязі, у зв'язку з чим станом на час прийняття зазначених рішень судів заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складала 33728,51 грн., що стало підставою для задоволення позову позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Стягнуті вищеназваними рішеннями судів грошові кошти в розмірі 40268,75 грн. відповідач сплатив наступним чином: 30.07.12р. здійснена сплата на суму 453,37 грн.; 02.11.12р. здійснена сплата на суму 1743,73 грн.; 29.01.13р. здійснена сплата на суму 38071,65 грн. Дана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та поясненнями позивача.

Спір у справі виник з причин того, відповідач несвоєчасно розрахувався з позивачем за товар, отриманий за договором від 16.10.08р. № 16-11/10/08.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін за договором та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а отже не позбавляє позивача права на нарахування передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційних втрат, розрахованих за період після заявленого у справі № 5016/3389/2011(7/153) по день фактичної сплати (виконання, проведеного належним чином).

За цих підстав, господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню на суму 1325,11 грн., розрахованих за період з 08.10.11р. по 28.01.13р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок встановленого індексу інфляції за період з вересня 2011р. по січень 2013р., господарський суд дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки за розрахунком суду розмір встановленого індексу інфляції за вказаний період становить 134,10 грн., а отже позов позивача в частині стягнення з відповідача встановленого індексу інфляції підлягає частковому задоволенню у вказаній сумі.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, що позов заявлений позивачем до Філії "Тернівська ДЕД", яка є структурним підрозділом Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" та не є юридичною особою, а отже не може бути стороною у господарському процесі, оскільки з позовної заяви вбачається, що позов заявлений позивачем до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яке є юридичною особою, а отже справа підвідомча господарському суду та прийнята судом до розгляду з дотриманням правил підсудності.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, що позивач намагається повторно здійснити стягнення плати за прострочення виконання зобов'язання за договором від 16.10.08р. № 16-11/10/08, оскільки дані доводи відповідача повністю спростовуються встановленими судом обставинами справи.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, код 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" (54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4, код 34889044) 1325 (одна тисяча триста двадцять п'ять) грн. 11 коп. 3% річних, 134 (сто тридцять чотири) грн. 10 коп. інфляційних нарахувань та 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 28 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 03.09.2013р.

Суддя Д.О.Бездоля