Вирок № 33255030, 30.08.2013, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/1280/13-к

Провадження 1-кп/636/45/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013року

Чугуївський міський суд Харківської області у складі колегії суддів:

головуючого - судді Панаід І.В., суддів Білінської О.В., Оболєнської С.А.,

за участю:

прокурора Бондар В.В., Копйова О.М., Туренко О.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника- ОСОБА_4,

секретаря судового засідання -Левчук К.С., Зайцевої Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013220440000253 від 01 лютого 2013 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, непрацюючого, з середньою-спеціальною освітою, не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкає АДРЕСА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-

встановила:

01 лютого 2013 року приблизно о 01-00 годині ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_2, під час розпиття спиртних напоїв зі своєю співмешканкою ОСОБА_1, в ході побутового конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір на умисне вбивство ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді фізіологічної смерті потерпілої, взявши у праву руку з полу кухонний ніж з клинком довжиною 165мм., стоячи обличчям до потерпілої, яка лежала на дивані обличчям до нього, наніс їй два удари зазначеним предметом колючо-ріжучої дії в життєво важливий орган, завдавши колото-різані поранення передньої поверхні правої половини грудної клітини в області IX міжребер'я по передній пахвовій лінії, проникаюче в праву плевральну порожнину, поранення правої легені, відкритий пневмогематоракс праворуч, різані рани тильної і долонної поверхні лівої кісті. Незважаючи на те, що ОСОБА_2 вважав, що він виконав усі необхідні дії для доведення злочинного наміру до кінця, смерть ОСОБА_1 не настала з причин, які не залежали від його волі, оскільки ніж, яким ОСОБА_2 наносив удари, зламався, в руках ОСОБА_2 залишилась лише його рукоятка, а клинок залишився в руці потерпілої ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину не визнав і пояснив суду, що дійсно 01 лютого 2013 року близько 01 години він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 розпивав спиртні напої. Між ними виник конфлікт на побутовому ґрунті під час якого він, намагаючись заспокоїти потерпілу, присів біля неї на коліна, а ОСОБА_1 штовхнула його ногою. Від поштовху він упав та перевернув стіл, після чого схопив кухонний ніж, що попався йому під руку і наніс цим ножем удари потерпілій, що лежала обличчям до нього на дивані. Але умислу на завдання ОСОБА_1 смерті він не мав, хотів лише зупинити її, свої дії припинив, оскільки побачив на власних руках кров потерпілої, після чого намагався надати їй допомогу, викликав швидку та міліцію.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується наступними доказами:

-показаннями потерпілої ОСОБА_1, згідно яких, під час розпиття спиртних напоїв і сварки на побутовому ґрунті 01 лютого 2013 року близько 01 години між нею та обвинуваченим, вона нанесла удар ногою в область обличчя обвинуваченого, а ОСОБА_2 наніс їй два удари ножем в область грудної клітини. Під час першого удару, завданого ОСОБА_2, вона не зрозуміла, що відбувається, але потім, намагаючись захиститись, потерпіла підставила руку, яка була наскрізь пробита ножем.

- даними протоколу огляду місця події від 01 лютого 2013 року, в ході якого було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_2, виявлено та зафіксовано відомості щодо обставин вчинення правопорушення, зокрема виявлено та вилучено клинок та рукоятка ножа (а.крим.пров.2-8);

-даними висновку експерта від 01.02.13р. №35-Ч/13, відповідно до якого на обличчі гр.ОСОБА_2 мається синець від ударної дії тупого твердого предмета. Не виключено виникнення такого синця у строк і при обставинах, зазначених обвинуваченим і потерпілою (а.крим.пров.19);

-даними висновку експерта від 11 лютого 2013 року №43-Ч/13, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_1 виявлено різані рани тильної і долонної поверхні лівої кісті, які за критерієм тривалості розладу здоров'я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (більше ніж 6, але менше ніж 21 день), а також колото-різані поранення грудної клітини в області IX міжребер'я по передній пахвовій лінії, проникаюче в праву плевральну порожнину, поранення правої легені, відкритий пневмогематоракс праворуч (100мл.), що по критерію небезпеки для життя кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження (а.крим.пров.29-31);

-речовими доказами: спортивні штани чорного кольору з плащової тканини, светр чоловічий шерстяний, бежевого кольору, клинок ножа довжиною 165 мм, рукоятка ножа з полімерного матеріалу довжиною 117 мм, жіноча сорочка із полусинтетичної тканини, блакитного кольору зі слідами речовини бурого кольору, марлеві тампони зі слідами речовини бурого кольору, які були вилучені, оглянуті, приєднані до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів і передані на зберігання в камеру зберігання Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області (а.крим.пров.34);

-даними висновку судово-медичної експертизи №451-И/13 від 13 лютого 2013 року, відповідно до якого кров обвинуваченого ОСОБА_2 належить до групи А с ізогемагглютініном анті-В (а.крим.пров.45-46);

-даними висновку експерта №117-Ц від 19 лютого 2013року, згідно якого невиключно походження слідів крові в домоволодінні по АДРЕСА_2 від потерпілої ОСОБА_1 (а.крим.пров.51-56);

-даними висновку експерта №507-И/13 від 22 лютого 2013 року, згідно якого на светрі, що було вилучено у ОСОБА_2, виявлено кров людини групи А с ізогемагглютініном аніт-В, походження якої від гр.ОСОБА_1 не виключається (а.крим.пров.58-60);

-даними висновку експерта №506-И/13 від 22 лютого 2013 року, згідно якого на брюках, що було вилучено у ОСОБА_2, виявлено кров людини групи А с ізогемагглютініном аніт-В, походження якої від гр.ОСОБА_1 не виключається (а.крим.пров.62-64);

-даними висновку експерта №24МК-С/13 від 07 березня 2013 року, згідно якого на сорочці гр.ОСОБА_1 наявні чотири колото-різаних пошкодження, три з яких, накладаючись одне на одне, становлять одне і ізольоване друге колото-різане пошкодження. Дані пошкодження виникли в результаті двократної дії предмета колючо-ріжучої дії. Конструктивні особливості зламаного клинка ножа, що було надано на експертизу, дозволяють говорити про те, що в непошкодженому виді цим ножем могли бути завдані зазначені вище колото-різані пошкодження. З врахуванням відомостей висновку експерта №43-Ч/13 від 08.02.13р. можливо говорити про співпадіння пошкоджень в їх кількісному відношенні і анатомічній області їх розташування на тілі та одязі (а.крим.пров.66-68);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 12.03.13р., в ході якого ОСОБА_2, ОСОБА_1 вказали час, місце, спосіб вчинення злочину, зокрема, як ОСОБА_2 взяв в праву руку ніж і наніс лезом ножа два удари зверху вниз в область тулубу потерпілої з правої сторони. Захищаючись ОСОБА_1 виставила ліву руку і лезо ножа залишилось у неї в руці, а потім вона його витягла. Удари ОСОБА_2 перестав наносити, оскільки зламався ніж і у нього в руках залишилась рукоятка ножа (а.крим.пров.69-73), що також знайшло підтвердження в ході демонстрації в судовому засіданні відеозапису проведення вищевказаного слідчого експерименту;

- даними висновку експерта №70-Ч/13 від 14.03.2013р., згідно якого не виключено, що вищевказані пошкодження потерпілої ОСОБА_1 виникли 01 лютого 2013р. при обставинах, зазначених потерпілою і обвинуваченим під час проведення слідчого експерименту від 12.03.13р., що не суперечить наявним судово-медичним даним про строк, механізм виникнення тілесних ушкоджень. Всього було нанесено на кожне колото-різане пошкодження по одній ударній дії (ураховуючи, що поранення кісті було наскрізним) (а.крим.пров.75-77);

-даними акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №203 від 15 березня 2013р., згідно якого ОСОБА_2 ознак психозу та недоумства не виявляє, має диссоціальний розлад особистості. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься правопорушення, ОСОБА_2 перебував поза межами тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.крим.пр.81-83).

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_2 щодо відсутності у нього умислу на вбивство ОСОБА_1 виходячи із сукупності всіх обставин злочину, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій, поведінку обвинуваченого і потерпілої, що передувала події, їх стосунки. Отже суд враховує, що обвинувачений і потерпіла перебували у стані алкогольного сп'яніння, між ними виник конфлікт і потерпіла нанесла обвинуваченому удар ногою в обличчя. Від цього удару потерпілої ОСОБА_2 впав, а потім, керуючись раптово виниклим умислом на вбивство, схопивши знаряддя злочину - ніж, наніс ОСОБА_1 два удари в область грудної клітини, де сконцентровано життєво важливі органи людини, завдавши наскрізне колото-різане поранення лівої кісті руки коли потерпіла захищалась від ударів, а також колото-різані поранення грудної клітини. Суд не приймає покази обвинуваченого ОСОБА_2, що він хотів лише зупинити потерпілу, оскільки в судовому засіданні встановлено, що під час завдання обвинуваченим ударів ножем, потерпіла ОСОБА_1 знаходилась в кімнаті на дивані полулежачі, ніяких активних дій щодо обвинуваченого не вчиняла, а отже зупиняти її необхідності не було. Суд виходить з того, що злочин було вчинено в житловому приміщенні, де знаходилась значна кількість предметів, що використовуються в повсякденному побуті, але саме ніж було обрано обвинуваченим як знаряддя вчинення злочину. Завдавши два удари ножем в життєво важливий орган - грудну клітину, обвинувачений припинив свої дії з незалежних від нього обставин - внаслідок того, що ніж зламався, в руках обвинуваченого залишилась лише його рукоятка, а клинок був в руці потерпілої. Про це свідчать данні протоколу проведення слідчого експерименту від 12.03.13р., в ході якого обвинувачений і потерпіла вказали на обставини припинення злочину. Суд не погоджується з доводами обвинуваченого та його захисника щодо наявності у обвинуваченого можливості довести злочин до кінця, використовуючи інші предмети, що перебували в будинку, оскільки вважає, що, побачивши зламаний ніж та кров на своїх руках, обвинувачений злякався відповідальності за вчинене, тому надав допомогу потерпілій, викликав швидку і працівників міліції. Однак знаряддя злочину, кількість, характер та локалізація поранень потерпілої, причини припинення злочинних дій свідчать про спрямованість умислу ОСОБА_2 саме на завдання смерті потерпілої ОСОБА_1, тобто обвинувачений передбачав настання смерті потерпілої і бажав цього, але такі наслідки не настали з причин, що не залежали від його волі.

За таких обставин, аналізуючи та оцінюючи вищенаведені докази в їх сукупності, ураховуючи положення п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні закінченого замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, при якому обвинуваченим виконано усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі. Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України.

Судом вивчено дані, що характеризують обвинуваченого і встановлено, що він не судимий в силу статті 89 КК України, має постійне місце проживання, де характеризується формально позитивно, на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває.

Обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до статті 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що, відповідно до статті 67 КК України, обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, обтяжуючі покарання обставини, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину і вважає, виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів не можливо без ізоляції від суспільства, тобто призначення йому покарання має бути пов'язано з позбавленням волі.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_1 заявлено не було.

Цивільний позов прокурора щодо відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1 на загальну суму 1179,00грн. підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи і вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2

Питання про долю речових доказів вирішується судом відповідно до статті 100 КПК України.

Обов'язок по відшкодуванню процесуальних витрат суд, згідно статті 126 КПК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.368,370,373,374,376 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України і призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту взяття під варту, тобто з 02 лютого 2013року .

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятору Управління Департаменту пенітенціарної служби України в Харківській області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення судової -дактилоскопічної експертизи №22 від 11.02.13р. у сумі 882,00 грн. (вісімсот вісімдесят дві гривні 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Чугуївського управління Державної казначейської служби України в Харківській області для перерахування Чугуївській центральній районній лікарні ім. І.М. Кононенка витрати на лікування потерпілої від кримінального правопорушення у сумі 1179,00 грн. (одна тисяча сто сімдесят дев'ять гривень 00 коп.) на р/р 35410006004802 ГУДКУ Харківської області, МФО 851011, код 02002380).

Речові докази, передані на зберігання до камери зберігання при Чугуївському РВ ГУМВС України в Харківській області: спортивні штани чорного кольору з плащової тканини, светр чоловічий шерстяний, бежевого кольору, жіноча сорочка із полусинтетичної тканини, блакитного кольору зі слідами речовини бурого кольору - повернути власникам або уповноваженим ними особам; клинок ножа та рукоятка ножа з полімерного матеріалу, марлеві тампони зі слідами речовини бурого кольору - знищити.

Вирок може бути оскаржений в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Головуючий

Судді