Рішення № 33254256, 13.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.08.2013 Справа № 905/2937/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна», м.Макіївка, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Макіївка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 73 470,00грн., пені у сумі 3 309,50грн., 3% річних у розмірі 958,65грн., штрафу у сумі 328,13грн., інфляційних витрат у розмірі 53,34грн.

за участю:

від позивача: Боюр Г.М. (за довіреністю), Гаврильченко Ю.В. (за довіреністю);

від відповідача: Солохненко Г.М. (за довіреністю);

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.08.2013р. по 13.08.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна», м.Макіївка, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Макіївка, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 73 470,00грн., пені у сумі 3 309,50грн., 3% річних у розмірі 958,65грн., штрафу у сумі 328,13грн., інфляційних витрат у розмірі 53,34грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №98/07-12 від 06.07.2012р. та за договором про відступлення права вимоги №04/04/13 від 04.04.2013р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, рахунків-фактур, виписку з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель-Україна», договору поставки №98/07-12 від 06.07.2012р., специфікації №3 від 06.07.2012р., специфікації №5 від 16.07.2012р., листа від 06.03.2013р. №01-09/226, договору про відступлення права вимоги від 04.04.2013р., листа №58 від 04.04.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 44, 54, 57 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 611, 625, 626 Цивільного кодексу України.

21.05.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна», податкові накладні та довідку №84 від 16.05.2013р. за підписом головного бухгалтера та генерального директора, яка свідчить, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» відсутні будь-які правовідносини з постачання товарів окрім зазначених у позові: договір відступлення права вимоги між ПП «Мастер-Кабель» та ТОВ «Мастер-Кабель Україна», усна домовленість між ТОВ «Мастер-Кабель Україна та ТОВ «Енергокапітал» відносно постачання товарів.

27.05.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №01-11/533 від 27.05.2013р. в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. Зазначає, що договір №04/04/2013 від 04.04.2013 року, між первісним кредитором та новим кредитором укладений з порушенням ст.514 Цивільного кодексу України, у частині передачі нарахованої конкретної суми штрафних санкцій, які не були заявлені та також не були визнані боржником. Тобто штрафних санкцій на момент укладання договору №04/04/2013 від 04.04.2013 року не існувало. Відносно основного боргу за договором постачання №98/07-12 від 06.07.2012 року зазначають, що ТОВ «Енергокапітал» здійснив оплату за отриману продукцію у сумі 414 634,74грн., що значно більше від суми заборгованості. На момент заявлення позову у ТОВ «Енергокапітал» склалося тяжке фінансове становище по обставинам, не залежним від самого підприємства, що вплинуло на термін розрахунків за договором. Крім того Відповідачем надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал».

Заявою від 20.06.2013р. №92 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 74 538,02грн., пеню у розмірі 3 837,47грн., 3% річних у сумі 769,29грн., штраф у розмірі 505,93грн., інфляційні витрати у сумі 86,15грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 20.06.2013р. №92, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір вимог. Суд приймає вказане збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 02.07.2013р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 01.08.2013р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

13.08.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, рахунків-фактур, листа-вимоги №78 від 14.05.2013р.

Представник Позивача у судове засідання 13.08.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 20.06.2013р. №92

Представник Відповідача у судове засідання 13.08.2013р. з'явився, проти позовних вимог заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2012 року між Приватним підприємством «Мастер-Кабель» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» (Покупець) було укладено договір поставки №98/07-12, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується у порядку, на умовах і в терміни, передбачені даним Договором поставити (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити кально-проводникову і електротехнічну продукцію, які надалі іменуються «Товар» у строки у в порядку зазначеному у відповідних додатках до договору - Специфікаціях (далі - Специфікації), які є невід'ємною частиною Договору.

У розділі 2 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни товару та порядку розрахунків:

- вартість Товару визначається у відповідних Специфікаціях до Договору, які є невід'ємною частиною (п.2.1 Договору);

- оплата за поставлений товар за даним Договором здійснюється Покупцем на підставі рахунку та вказується у відповідній специфікації, яка є невід'ємною частиною (п.2.1 Договору);

- оплата за поставлений товар за даним Договором здійснюється Покупцем на підставі рахунку та вказується у відповідній специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п.2.3 Договору);

- датою платежу є дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п.2.6 Договору);

У пункті 3.1 договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах обумовлених у відповідній специфікації на кожну партію товару.

Згідно п.8.3 договору Покупець у разі прострочення оплати за товар, згідно п.3 Специфікації даного договору, оплачує Продавцеві пеню у розмірі 2-ї (подвійної) облікової ставки НБУ від вартості не сплаченого у строк товару за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 1% від вартості неоплаченого товару.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання.

06 липня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №3 де визначили, асортимент, кількість, загальну суму, яка склала 294 690,06грн, умови поставки, порядок оплати:

- оплата у розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) від вартості товару за даною специфікацією, що становить 147 345,03грн. (сто сорок сім тисяч триста сорок п'ять грн. 03 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 24 557,50грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят сім грн. 50 коп.) до 13 липня 2012 року;

- остаточний розрахунок у розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) від вартості Товару за даною специфікацією, що становить 147 345,03грн. (сто сорок сім тисяч триста сорок п'ять грн. 03 коп.), і т.ч. ПДВ 20% - 24 557,50грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят сім грн. 50коп.), протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки 100% (ста відсотків) партії Товару на умовах п.2 даної специфікації.

16 липня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №5 де визначили, асортимент, кількість, загальну суму, яка склала 52 350,02грн, умови поставки, порядок оплати: 100% (сто) відсотків замовленого товару, зазначеного в даній специфікації оплачується Покупцем протягом 22 (двадцяти двох) банківських днів з моменту підписання даної специфікації.

Відповідачем у відповідності з п.3 специфікації №3 було здійснено 50% передплати.

На виконання умов договору Приватним підприємством «Мастер-Кабель» було здійснено поставку на суму 485 924,74грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписано з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем товар отриманий на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 414 634,74грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

04 квітня 2013 року між Приватним підприємством «Мастер-Кабель» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна» (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №04/04/13, відповідно п.1.1 якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, що належить Первісному кредиторові на підставі Договору постачання продукції №98/07-12 від 06.07.2012 року між Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» (Боржник).

Згідно п.1.2 договору право вимоги, що передається Новому кредитору за даним Договором, оцінене сторонами у сумі 75 939,62грн. основний борг - 71 290,00грн., штрафні санкції - 4 649,62грн.

У пункті 2.1 договору встановлено, що Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору документи (або копії документів, завірених печаткою Первісного кредитора), що підтверджують право вимоги, зазначене у п.1.1 даного Договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна» було здійснено поставку Відповідачу на суму 2 180,00грн., що підтверджується видатковими накладними №3360 від 26.12.2012р., №3490 від 28.12.2012р.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Листом №58 від 04.04.2013р. Відповідача повідомлено про відступлення права вимоги стосовно погашення заборгованості, яка виникла на підставі Договору постачання №98/07-12 від 06.07.2012р., та зобов'язано оплатити заборгованість протягом 5 календарних днів з моменту отримання даного листа.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №98/07-12 від 06.07.2012р. Приватним підприємством «Мастер-Кабель» було здійснено поставку Відповідачу на суму 485 924,74грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товару 414 634,74грн.

Відповідно з п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою собою внаслідок переведення ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Право вимоги за яким передається новому кредитору.

Як вбачається з договору відступлення права вимоги №04/04/13 від 04.04.2013р., укладеному між Приватним підприємством «Мастер-Кабель» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна» (Новий кредитор) відповідно п.1.1 якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, що належить Первісному кредиторові на підставі Договору постачання продукції №98/07-12 від 06.07.2012 року між Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» (Боржник).

05.04.2011р. ПП «Мастер-Кабель» та ТОВ «Мастер-Кабель Україна» на адресу Відповідача було направлено лист №58 від 04.04.2013р., в якому повідомлено, що ПП «Мастер-Кабель» (Первісний кредитор) відступило ТОВ «Мастер-Кабель Україна» (Новий кредитор) право вимоги сплатити 71 290,00грн. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, ПП «Мастер-Кабель» та ТОВ «Мастер-Кабель Україна» надало Відповідачу докази переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, що зумовлює відсутність права у боржника не виконувати свого обов'язку щодо сплати заборгованості за договором новому кредитору, що передбачено умовами ч.2 ст.517 Цивільного кодексу України.

Відтак, судом встановлено, що в результаті укладання договору відступлення права вимоги №152 від 03.10.2011р. була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна» було здійснено поставку Відповідачу на суму 2 180,00грн., що підтверджується видатковими накладними №3360 від 26.12.2012р., №3490 від 28.12.2012р.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і , тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою ТОВ «Мастер-Кабель Україна» взяв на себе зобов'язання поставника, а саме: поставляти Відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Відповідачем від Позивача отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

При цьому, слід зазначити, що видаткові накладні які містяться в матеріалах справи містять підпис та печатку представника Відповідача.

Отже, відповідно до даної первинної документації ТОВ «Мастер-Кабель Україна» передав продукцію Відповідачу.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що лист №78 від 14.05.2013р. про сплату заборгованості, який направлено Відповідачу з вимогою оплатити заборгованість є вимогою оплатити заборгованість.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №98/07-12 від 06.07.2012р. Приватним підприємством «Мастер-Кабель» було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 485 924,74грн., Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна» було здійснено поставку Відповідачу на суму 2 180,00грн., що підтверджується видатковими накладними №3360 від 26.12.2012р., №3490 від 28.12.2012р., відтак загальна сума поставки складає 488 104,74грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товару 414 634,74грн.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За твердженням Позивача заборгованість за поставлений за договором поставки №98/07-12 від 06.07.2012р. товар складає 74 538,02грн., що не підтверджено належними та допустимими доказами, та не приймається судом до уваги.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 73 470,00грн. (485 924,74грн.+2 180,00грн.-414 634,74грн) до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню в сумі 73 470,00 та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал».

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 86,15грн., 3% річних від суми загального боргу складає 769,29грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 86,15грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем - 769,29грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.8.3 договору Покупець у разі прострочення оплати за товар, згідно п.3 Специфікації даного договору, оплачує Продавцеві штраф у розмірі 1% від вартості неоплаченого товару.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань з оплати за товар за, поставлений позивачем є доведеним, суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його задоволення у розмірі заявленому Позивачем 505,93грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.8.3 договору Покупець у разі прострочення оплати за товар, згідно п.3 Специфікації даного договору, оплачує Продавцеві пеню у розмірі 2-ї (подвійної) облікової ставки НБУ від вартості не сплаченого у строк товару за кожний день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що Позивачем невірно нарахована пеня за 185 днів, що суперечить приписам чинного законодавства.

Також Позивачем невірно визначений період початку прострочення заборгованості за специфікацією №5 з 14.09.2012р. по 18.03.2013р.

Сторони у специфікації №5 визначили наступний порядок оплати: 100% (сто) відсотків замовленого товару, зазначеного в даній специфікації оплачується Покупцем протягом 22 (двадцяти двох) банківських днів з моменту підписання даної специфікації.

Отже враховуючи день підписання специфікації - 16.07.2012р., у Позивача виникло саме 16.08.2012р. право на стягнення оплати за поставлений товар.

Проте Позивач зазначає у розрахунку початок прострочення заборгованості за вказаною специфікацією 14.09.2012р., що не суперечить законодавству, тоді як відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже з огляду на викладене з урахуванням встановленого судом початку прострочення заборгованості, 14.02.2013р. припиняється шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши самостійно розрахунок пені з урахуванням ст.6 ст.232 Господарського кодексу України, за специфікацією №3 з 01.08.2012р. по 30.01.2013р., за специфікацією №5 з 14.09.2012р. по 14.02.2013р., суд дійшов висновку про задоволення пені у сумі 3 585,15грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна», м.Макіївка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 74 538,02грн., пені у сумі 3 837,47грн., 3% річних у розмірі 769,29грн., штрафу у сумі 505,93грн., інфляційних витрат у розмірі 86,15грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» (83028, м.Донецьк, вул.Майська, 66, ЄДРПОУ 32672040, р/р 26003013008796 в ПАО «Дочірній банк Сбербанку Росії» від «Донецьке регіональне управління», МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна» (86151, м.Макіївка, вул.Степана Разіна, 2/43, ЄДРПОУ 37841178, р/р 26004962491918 ПАТ «ПУМБ», м.Київ, МФО 334851) заборгованість у розмірі 73 470,00грн., пеню у сумі 3 585,15грн., 3% річних у розмірі 769,29грн., інфляційні витрати у сумі 86,15грн., штраф у розмірі 505,93грн., судовий збір у сумі 1 692,01грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 13.08.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.13р.