Рішення № 33253328, 06.06.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/18703/2012

№пр.2/521/1467/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Буран О.М.

при секретарі - Паламарчук І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" до ОСОБА_1, третя особа: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, посилаючись на такі обставини.

Відповідно до укладеного договору кредиту №366/08 від 08.07.2008 року Акціонерний комерційний банк „ІМЕКСБАНК" надав ОСОБА_1 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 53 000 (п'ятдесят три тисячі) доларів США, зі сплатою 13% річних, з встановленням щомісячного графіку погашення кредиту, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості - 06.07.2018 року. В забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту між Позивачем та Відповідачкою 28.08.2008 р. був укладений іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за яким в іпотеку Акціонерному комерційному банку „ІМЕКСБАНК" була передана квартира №15, житловою площею - 16,1 кв.м., загальною площею - 30,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Однак, з вересня 2009 року заборгованість по кредиту та по відсоткам за користування кредитом Відповідачкою не погашаються.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідачки у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Представник третьої особи, Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання надав заяву, у який просив вирішити вказане питання згідно чинного законодавства з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини, просив розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, оцінивши наявні та представлені докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Акціонерним комерційним банк „ІМЕКСБАНК", було змінено назву на Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» .

Судом встановлено, що на підставі кредитного договору №366/08 від 08.07.2008 року, укладеного між ПАТ „ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_1, Позивач надав Відповідачці на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 53 000 (п'ятдесят три тисячі) доларів США, зі сплатою 13% річних, з встановленням щомісячного графіку погашення кредиту, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості - 06.07.2018 року.

Однак, з вересня 2009 року заборгованість по кредиту та по відсоткам за користування кредитом Відповідачкою не погашаються.

У зв'язку з цим Позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом про стягнення з Відповідачки заборгованості за Договором кредиту.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06.01.2011 року у справі №1519/2-1516/11 зазначений позов був задоволений, на користь Позивача було стягнуто з Відповідачки 450659,65 грн., витрати на сплату державного мита та ІТЗ судового процесу.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2011 року заяву Відповідачки про перегляд вищевказаного заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 лютого 2012 року апеляційна скарга Відповідачки відхилена, заочне рішення Малиновського райсуду м. Одеси від 06.01.2011 р. залишене без змін.

Таким чином, відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарський або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до банківських виписок, доданих Позивачем до позовної заяви вбачається, що заборгованість Відповідачки складає 57136,31 доларів США (п'ятдесят сім тисяч сто тридцять шість доларів США 31 цент США), що за курсом НБУ еквівалентно 456690,53 гривень, в тому числі заборгованість за кредитом - 48712,89 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 389362,13 гривень, заборгованість по відсоткам у сумі 8423,42 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 67328,40 гривень.

Відповідачкою під час розгляду справи вказана сума заборгованості не заперечувалась.

В забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту між Позивачем та Відповідачкою 28.08.2008 р. був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (далі -Іпотечний договір), за яким в іпотеку Позивачу була передана квартира №15, житловою площею - 16,1 кв.м., загальною площею - 30,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Згідно з п.п 2.1.1 п.2.1 Іпотечного договору Відповідачка гарантувала, зокрема, що на предмет іпотеки не мають права власності або права користування малолітні, неповнолітні особи та особи похилого віку.

Відповідно до п.п. 3.3.5, 3.3.17 п.3.3 Договору кредиту, п.п. 2.1.7 п.2.1, п.п.4.1.4 п 4.1 Іпотечного договору без отримання попередньої письмової згоди Позивача Відповідачка не мала права обтяжувати предмет іпотеки зобов'язаннями з боку третіх осіб, зокрема здійснювати у предметі іпотеки реєстрацію місця проживання малолітніх осіб.

Свого дозволу на реєстрацію в будинку малолітньої особи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, Позивач Відповідачці не давав. Згідно довідці фарми№1 за №336 від 07.06.2012 року, малолітню ОСОБА_4 було зареєстровано у спірній квартирі 07.06.2010 року, тобто після укладання договору Іпотеки.

Згідно ч.1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Згідно ст. 3 Закону України „Про іпотеку" - іпотека має похідний характер від основного зобов'язання. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 589 ЦК України, при невиконанні зобов'язань, забезпечених заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Аналогічні норми також містяться у ст. 19 та ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу»

Ст. 12 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

П.п 3.1.6. п.3.1 Іпотечного договору передбачено право Іпотекодержателя вимагати від Іпотекодавця незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, а при незадоволенні його вимоги - звернути стягнення на Предмет іпотеки у відповідності до закону та цього Договору при невиконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до п.5.1. Іпотечного договору Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацію, якщо у момент настання строку виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані в повному обсязі, зокрема: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковому несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум процентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором.

Про необхідність погашення заборгованості за кредитом, звернення стягнення на предмет іпотеку у випадку непогашення кредиту та виселення Позивач неодноразово повідомляв Відповідачку листами від 31.03.2010 р. №1856, від 05.07.2010 р. №4003, від 08.10.2010 р. №5965, від 26.06.2012 р. №3713 та від 11.09.2012 р. №5173.

При цьому, у листах від 26.06.2012 р. №3713 та від 11.09.2012 р. №5173 містяться вимоги Позивача до Відповідачки щодо звільнення квартири АДРЕСА_1 протягом одного місяця з дати отримання вимоги.Лист від 26.06.2012 р. №3713 був отриманий Відповідачкою поштою 03.07.2012р., про що свідчить її особистий підпис в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Лист від 11.09.2012 р. №5173 був отриманий Відповідачкою особисто під розпис 17.09.2012р.

Однак, вказані вимоги Позивача Відповідачкою виконані не були. Станом на дату прийняття рішення заборгованість не погашена, спірна квартира, що є предметом іпотеки за договором іпотеки, не звільнена.

Враховуючи порушення Відповідачкою умов Договору кредиту та Іпотечного договору суд приходить до висновку, що позивач набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за Договором кредиту.

В розділі 6 іпотечного договору встановлено, що даний пункт Договору є застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке надає Іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі іпотечного договору, шляхом:

- продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України „Про іпотеку". Цим договором Іпотекодавець уповноважує Іпотекодержателя подавати та отримувати від імені Іпотекодавця довідки та документи, які необхідні для підготовки предмета іпотеки до продажу (витяги з реєстру обтяжень, довідку з Бюро технічної інвентаризації інше), сплачувати всі необхідні платежі, підписати договір купівлі-продажу предмету іпотеки, а також виконувати всі інші дії, які пов'язані з продажем предмету іпотеки. У разі продажу предмета іпотеки, Іпотекодавець доручає Іпотекодержателю отримати грошові кошти, виручені від продажу та спрямувати їх на погашення витрат Іпотекодержателя та заборгованості за кредитним договором;

- прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку визначеному ст. 37 Закону України „Про іпотеку".

У п. 6.2 іпотечного договору вказано, що це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України „Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У відповідності до ст. 36 Закону України „Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до розділу 5 та 6 іпотечного договору, у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержатель має право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених Законом України «Про іпотеку».

Статтями 38 та 39 Закону України «Про іпотеку» встановлена можливість одержання задоволення вимог кредитора шляхом визнання за ним права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки. При цьому у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя та спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

У відповідності до ст. 40 Закону України „Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ст. 109 Житлового кодексу України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленим законом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Зі змісту п. 1.2 договору кредиту №366/08 від 08.07.2008 р. заяви Відповідачки на отримання кредиту від 24.06.2008 р., анкети позичальника від 24.06.2008 р. вбачається, що кредит був наданий Відповідачці з метою придбання останньою квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також судом встановлено, що купівля квартири здійснена Відповідачкою на підставі договору купівлі продажу квартири 09.07.2008 р. року, тобто наступного дня після отримання кредиту

Викладені обставини в сукупності однозначно свідчать про те, що квартира АДРЕСА_1 була придбана Відповідачкою за кредитні кошти Позивача.

В судових засіданнях ані Відповідачка ані її представник проти вказаного факту не заперечували.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 р. „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з Відповідачки на користь позивача.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 16, 525, 526, 530, 572, 575, 629 ЦК України, ст.ст. 3, 27, 31, 107, 114, 118, 208, 209 ЦПК України, СУД -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства банк «ІМЕКСБАНК"» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки та визнати за Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12а, код ЄДРПОУ 20971504) право продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 28.08.2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 4815, а саме: квартири під АДРЕСА_1, з метою задоволення вимог банку у розмірі 57136,31 доларів США (п'ятдесят сім тисяч сто тридцять шість доларів США 31 цент США), що за курсом НБУ еквівалентно 456690,53 гривень, в тому числі заборгованість за кредитом - 48712,89 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 389362,13 гривень, заборгованість по відсоткам у сумі 8423,42 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 67328,40 гривень, та з метою відшкодування витрат банку по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу у сумі 1820 грн., згідно заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 6 січня 2011 року по справі №1519/2-1516/11, за ціною, не нижче встановленої суб'єктом оціночної діяльності під час реалізації.

Надати Публічному акціонерному товариству „ІМЕКСБАНК" право здійснювати всі повноваження, необхідні для продажу вищевказаного предмету іпотеки, без отримання для цього будь-якого окремого уповноваження з боку ОСОБА_1, а саме право зняття обтяжень та/або заборон у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право зняття заборони з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, право зняття обтяження у Державному реєстрі іпотек, право отримання дублікатів правовстановлюючих документів на квартиру з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, отримання в Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції або в КП „ОМБТІ та РОН" або в іншому органу (особи), який(а) веде відповідний реєстр або має до нього доступ, витягу або його дублікату про реєстрацію права власності на нерухоме майно, оригіналу технічного паспорту або його копії, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, інших необхідних витягів, довідок та/або документів, зокрема з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також отримання у відповідних органах та організаціях довідки про склад сім'ї та прописки, довідки про відсутність заборгованості за квартиру та інших документів, необхідних для здійснення продажу вищезазначеного предмету іпотеки.

Виселити ОСОБА_1 та її дочку - ОСОБА_4 з квартири під АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Зняти з реєстрації у квартирі під АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" витрати по сплаті судового збору у сумі 3219 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після отримання відповідачем копії рішення, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.М. Буран