Постанова № 33249770, 15.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 р.Справа № 815/2753/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Шеметенко Л.П.

судді - Жука С.І.

при секретарі: Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Роуд-Сервіс» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Роуд-Сервіс» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 березня 2013 року №№ 0001022220 та 0001162220.

Свої позовні вимоги ТОВ «Роуд-Сервіс» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог діючого законодавства за листопад-грудень 2010 року та травень 2011 року, результати якої відображені в акті від 28 лютого 2013 року № 26/22-213/33915099/650 /а.с. 14-37/.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і п. 198.3 ПК України, наслідком чого стало заниження ПДВ на загальну суму 81868 гривень та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і п. 138.1 ПК України, наслідком чого стало заниження податку на прибуток на загальну суму у 94812 гривень. Зміст порушень полягав лише у документальному оформленні отримання нафтопродуктів від ПП «ОТГ-Груп» і ТОВ «Бастіон-К» без їх реального отримання в натурі (безтоварна господарська операція).

На підставі вищенаведеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2013 року № 0001022220 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 83528 гривень (основний платіж - 81868 гривень, штрафні санкції - 1660 гривень) та № 0001162220 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму у 96885 гривень (основний платіж - 94812 гривень, штрафні санкції - 2073 гривень) /а.с. 12, 13/.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 168/97-ВР передбачено (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин), що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року N 334/94-ВР передбачено (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин), що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 138.1 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, збільшення податкового кредиту та валових витрат можливо виключно у випадку наявності реальних змін майнового стану платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 1 ст. 10 вищенаведеного Закону передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Частинами 1. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, податковий орган повинен довести, відсутність реальних змін майнового стану позивача у зв'язку зі здійсненням вищенаведених господарських операцій, а позивач наявність таких на підставі достовірних даних бухгалтерського обліку.

Податковий орган дійшов висновку про безтоварність господарських операцій позивача з отримання нафтопродуктів від ПП «ОТГ-Груп» і ТОВ «Бастіон-К» у зв'язку з наступним.

Так, в ході вищенаведеної перевірки у позивача не було документів на підтвердження транспортування нафтопродуктів від зазначених контрагентів до нього, документів про подальшу реалізацію отриманого товару або його наявність в запасах.

Окрім того, при кваліфікації вищенаведеної господарської операції, як безтоварної, податковий орган прийняв до уваги те, що зазначені контрагенти позивача не знаходилися за своєю податковою адресою, не мали будь-яких ресурсів (фінансових, трудових та тощо) для здійснення вищенаведеної господарської операції та попередній ланцюг постачання нафтопродуктів до позивача був безтоварним.

Статтею 44.6 ПК Кодексу передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про наявність первинної документації про транспортування нафтопродуктів від зазначених контрагентів до нього та документів про подальшу реалізацію отриманого товару у зв'язку з тим, що її не було на час перевірки і вона взагалі не надавалася контролюючому органу.

З наданих документів не вбачається ідентичності придбаних позивачем у ПП «ОТГ-Груп» і ТОВ «Бастіон-К» нафтопродуктів тим, які начебто були в подальшому реалізовані іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Окрім того, з матеріалів справи не вбачається наявності у самого позивача можливості зберігати, як він самостійно зазначив, значний партій пального. Так, в нього не має належних та допустимих доказів користування ним ємкостями та місцями їх зберігання під час отримання вищенаведених нафтопродуктів.

Видаткова накладна може лише підтвердити придбання таких ємкостей позивачем у 2006 році, а не їх наявність у нього в 2010-2011 роках.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про відсутність підстав у відповідача для проведення перевірки з наступних підстав.

Перевірка була проведена на підставі п.п. 78.1.1 ПК України.

Відповідно до зазначеної статті Закону, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно пояснень самого позивача від на обов'язків письмовий запит податкового органу не надав пояснень з документальним підтвердженням, тобто проведення перевірки було правомірним.

З урахуванням вищенаведеного, колегія судів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Роуд-Сервіс» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 березня 2013 року №№ 0001022220 та 0001162220 - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 19 серпня 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Л.П. Шеметенко/

/С.І. Жук/