Рішення № 33247651, 27.06.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.06.2013

Справа № 0814/8350/2012

Провадження № 2/334/168/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шульженко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», третя особа: ОСОБА_4, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, відділ по Ленінському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, про визнання договору іпотеки недійсним, зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», третя особа: ОСОБА_4, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, відділ по Ленінському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, про визнання договору іпотеки недійсним. В обґрунтування позову вказує, що з 21.11.1991р. між нею та ОСОБА_4 було укладено шлюб, 22.09.2011р. шлюб було розірвано. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти постійно мешкають з позивачкою за адресою АДРЕСА_1, дане житло є їх єдиним місцем мешкання.

13.04.2007р. між ОСОБА_4 та ЗАТ «Агро Банк», правонаступником якого був ПАТ «Хоум Кредит Банк», зараз ПАТ «Платинум Банк», укладено кредитний договір №3.840.07.12.м, на підставі якого ОСОБА_4 отримав у кредит кошти у сумі 240000,00 доларів США на строк до 11.04.2014р.

Для забезпечення вимог банку між позивачкою та банком був укладений договір іпотеки, відповідно до якого позивачка передала в іпотеку банку житловий будинок, за адресою АДРЕСА_1. вказаний будинок належить позивачці на підставі договору купівлі-продажу від 09.06.1999р. №1049 та договору дарування від 07.06.2002р. за №332.

Оскільки діти позивачки набули права користування вказаним будинком, а договір іпотеки в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 177 СК України, ст. 71 п.1 пп.3 ЦК України був укладений без згоди органу опіки та піклування, просить визнати договір іпотеки недійсним, звільнити з-під арешту житловий будинок.

Відповідач ПАТ «Платинум Банк» проти позову заперечив, вказуючи, що при укладанні спірного договору іпотеки згода органу опіки та піклування не потребувалася. При цьому звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення боргу за кредитним договором в сумі 1158130 грн. 08 коп., який утворився станом на 02.08.2012р. і складається з заборгованості за кредитом у сумі 99149,06 доларів США, що еквівалентно 792498 грн. 44 коп., сума заборгованості за відсотками 10136,82 долари США, що еквівалентно 81023,60 грн., пені у сумі 284608,04 грн. за період з 17.08.2011р. по 02.08.2012р.

Третя особа у справі - відділ по Ленінському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, надала заяву про розгляд справи за відсутності представника. При цьому вказала, що представники відділу приймають участь у судових засіданнях крім захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у розгляді справ з питань позбавлення батьківських прав, визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини. Всі інші питання щодо дітей, у яких є законні представники - батьки, до компетенції служби у справах дітей не входять.

Третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, звернулася із заявою про розгляд справи без її участі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов до наступного висновку.

Як встановлено судом, 13.04.2007р. між ОСОБА_4 та ЗАТ «Агро Банк» укладено кредитний договір №3.840.07.12.м, на підставі якого банк надав ОСОБА_4 на умовах повернення, строковості, платності грошові кошти у вигляді не поновлювальної відкличної кредитної лінії окремими траншами з лімітом кредитування 240000,00 доларів США на строк до 11.04.2014р. зі сплатою 15% річних.

Факт отримання грошових коштів у сумі 240000,00 доларів США ОСОБА_4 не заперечується.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та первісним кредитором був укладений іпотечний договір №3.840.07.12.М.1 від 13.04.2007р., відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 379,4 кв.м., житловою площею 181,7 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 691 кв.м., належний їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 09.06.1999р. за реєстровим №1049 та договору дарування від 07.06.2002р. за реєстровим №332.

Згідно матеріалів справи, правонаступником ЗАТ «Агро Банк» є ЗАТ «Хоум Кредит Банк», правонаступником якого в свою чергу є ВАТ «Хоум Кредит Банк», ПАТ «Хоум Кредит Банк», правонаступником якого в свою чергу є ПАТ «Банк Восток».

19.07.2011р. між ПАТ «Банк Восток» та ПАТ «Платинум Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги №20110719/1-Г, відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор відступив новому кредитору всі свої права вимоги за кредитними договорами згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до договору, зокрема, право вимоги за кредитним договором №3.840.07.12.м.

Також 19.07.2011р. між ПАТ «Банк Восток» та ПАТ «Платинум Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, згідно п.1.1 якого первісний кредитор відступив новому кредитору всі свої права вимоги до іпотекодавців за іпотечними договорами згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до договору, зокрема, право вимоги за спірним іпотечним договором №3.840.07.12.М.1 від 13.04.2007р.

Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що у будинку, що є предметом іпотеки, проживали неповнолітні діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та проживають на теперішній час, однак всупереч вимогам закону при укладенні і посвідченні договору іпотеки дозвіл органу опіки та піклування на передачу нерухомого майна в іпотеку не надавався.

Згідно довідки №592 від 04.07.2012р., виданої квартальним комітетом №87, за адресою АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - з 29.06.2000р., та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, - з дня народження.

Частиною 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки, або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Аналогічні норми закріплені у ст.177 Сімейного кодексу України, яка визначає, що управління майном дитини здійснюється батьками.

З аналізу наведених норм слідує, що передача батьками або особами, які їх замінюють, за нотаріально посвідченим договором в іпотеку нерухомого майна, де неповнолітня особа має право власності або право користування жилим приміщенням, без попередньої згоди органу опіки та піклування, є незаконною.

Як встановлено судом, при укладені та посвідченні спірного договору іпотеки позивачем ОСОБА_1 та позичальником за кредитним договором ОСОБА_4 нотаріусу надавалася довідка про склад сім'ї №71 від 12.04.2007р., видана квартальним комітетом №87, відповідно до якої у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 проживає та зареєстрований лише ОСОБА_4

Відповідно до ч.2 п. 2.1.1 договору іпотеки, який уклала позивач ОСОБА_1, і на укладення якого дав згоду ОСОБА_4, іпотекодавець повідомив іпотекодержателя, що внаслідок укладення цього договору не зменшуються та не обмежуються права і охоронювані законом інтереси дітей, яких іпотекодавець зобов'язаний утримувати за законом.

При підписанні спірного договору іпотеки нотаріусом було роз'яснено позивачці положення ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», що підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1

Таким чином, на момент укладення договору іпотеки позивачем були надані відомості, що свідчили про відсутність зареєстрованих неповнолітніх дітей у житловому будинку, який є предметом іпотеки, відповідно, на момент вчинення спірного договору іпотеки отримання згоди органу опіки та піклування не вимагалося.

Договір іпотеки було укладено та посвідчено нотаріусом у відповідності до вимог законодавства, а обставини, на які посилається позивач, спростовуються власними діями позивача в момент передачі предмету іпотеки первісному кредитору в іпотеку.

З наведених підстав позов ОСОБА_1 необґрунтований і задоволенню не підлягає.

При вирішенні зустрічного позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору позичальник зобов'язується починаючи з місяця, наступного за датою видачі першого траншу, щомісячно в період з 1 по 16 число вносити грошові кошти в сумі достатній для погашення заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом в попередньому календарному місяці. Пунктом 4.3. кредитного договору встановлено обов'язок позичальника починаючи з листопада 2007 року щомісячно в період з 01 по 16 число вносити грошові кошти в сумі 3070,00 доларів США для погашення заборгованості за кредитом.

Позичальник ОСОБА_4 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, порушує передбачені договором строки сплати заборгованості. Даний факт відповідачем ОСОБА_4, ОСОБА_1 не заперечується.

Згідно п. 4.6 кредитного договору за порушення строків повернення заборгованості по кредиту та/або відсотків за його використовування позичальник зобов'язався сплачувати банку пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених грошових зобов'язань, розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Згідно наданого банком розрахунку, станом на 02.08.2012р. заборгованість позичальника за кредитним договором становить 1158130,08 грн. Сума заборгованості складається із: заборгованості за кредитом у сумі 99149,06 доларів США, що еквівалентно 792498 грн. 44 коп., заборгованості за відсотками у сумі 10136,82 доларів США, що еквівалентно 81023,60 грн., пені у сумі 284608,04 грн. за період з 17.08.2011р. по 02.08.2012р. На день проведення розрахунку курс НБУ становить 799,3 грн. за 100 доларів США.

ОСОБА_1, ОСОБА_4 не заперечували і не спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості, факт невиконання умов кредитного договору щодо повернення коштів не заперечували, ніяких заходів по погашенню заборгованості за час розгляду справи не здійснювали, домовленості з банком щодо позасудового врегулювання спору про погашення заборгованості за кредитним договором на час розгляду справи не досягнуто.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором щодо погашення чергової частини суми кредиту, відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України у банку виникло право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Аналогічні положення визначені у п. 9.2 кредитного договору.

Як зазначалося, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та первісним кредитором був укладений іпотечний договір №3.840.07.12.М.1 від 13.04.2007р., відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 379,4 кв.м., житловою площею 181,7 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 691 кв.м., належний їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 09.06.1999р. за реєстровим №1049 та договору дарування від 07.06.2002р. за реєстровим №332.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 589 ЦК України та ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У відповідності до договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та/або іпотекодавцем за договором іпотеки отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до положень ст.ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» листом від 18.06.2011р. №60-15/13696 банк направив на адресу позичальника ОСОБА_4 вимогу протягом 30 днів з моменту її отримання погасити загальну суму заборгованості за кредитним договором а також штрафні санкції, з роз'ясненням наслідків невиконання вимоги банку у вигляді дострокового стягнення заборгованості за кредитом шляхом примусового звернення стягнення на майно, передане в іпотеку. Вимога банку отримана ОСОБА_4 09.07.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням. Також 18.06.2011р. за вихідним №60-15/13696 Банк надіслав вимогу аналогічного змісту іпотекодавцю ОСОБА_1 Вимога банку отримана ОСОБА_1 23.06.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням.

Вимоги банку залишилися без виконання. З вимогою про стягнення заборгованості з позичальника банк до суду не звертався, обравши способом захисту звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості.

Відповідно до договору іпотеки, предметом іпотеки є житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 379,4 кв.м., житловою площею 181,7 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 691 кв.м. Заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 1277313,70 грн. Іпотека розповсюджується на всі складові частини та додатки предмета іпотеки, а також на всі невіддільні від предмета іпотеки поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладання договору та виникнуть в майбутньому.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.04.2012р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 04.07.2012р., визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, а також на ? частини житлового будинку №36-а по вулиці Силовій у м. Запоріжжі, за ОСОБА_4 визнано право власності на ? частину земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, а також на ? частину житлового будинку №36-а по вулиці Силовій у м. Запоріжжі.

Відповідно до вказаного судового рішення, в результаті поділу земельної ділянки, як об'єкта спільної сумісної власності подружжя, визнано право власності не неї по ? частині за кожним з подружжя. Також визначено, що ? частина будинку належить на праві власності ОСОБА_1, а щодо іншої ? частини будинку, як об'єкта спільної сумісної власності подружжя, встановлено режим спільної часткової власності та визнано право власності на ? частину будинку за кожним з подружжя.

При цьому, на час розгляду даної справи право власності на предмет іпотеки залишається зареєстрованим за ОСОБА_1, що підтверджується довідкою ОП ЗМБТІ, ОСОБА_4 не здійснив відповідної державної реєстрації права власності на підставі вказаного судового рішення, пояснивши, що не бажає вчиняти жодних дій щодо цього.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що чинне законодавство України не містить норм, які зобов'язують особу здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, доводи ОСОБА_4 про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з тим, що ним не здійснена державна реєстрація права власності на підставі вищезазначеного рішення, є необґрунтованими.

Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється в тому числі згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Способи задоволення вимог іпотекодержателя визначені п. 5.4. договору іпотеки, в тому числі сторони уклали Договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З урахуванням викладеного, вимоги зустрічного позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 1158130,08 грн. із зазначенням способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною, яка буде встановлюватися на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, є законними і обґрунтованими, і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про судові витрати підлягає вирішенню відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», третя особа: ОСОБА_4, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, відділ по Ленінському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, про визнання договору іпотеки недійсним, - відмовити.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок номер 36-а, що знаходиться на вулиці Силовій у місті Запоріжжі, загальною площею 379,4 кв.м. та житловою площею 181,7 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 691 кв.м., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 і на який відповідно до рішення суду визнано право спільної часткової власності: за ОСОБА_1 - на ? частини будинку і ? частину земельної ділянки; за ОСОБА_4 - на ? частину будинку і на ? частину земельної ділянки,

в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається із: заборгованості за кредитом у сумі 99149,06 доларів США, що еквівалентно 792498 грн. 44 коп., заборгованості за відсотками у сумі 10136,82 доларів США, що еквівалентно 81023,60 грн., пені у сумі 284608,04 грн. за період з 17.08.2011р. по 02.08.2012р., а всього 1158130,08 грн. (один мільйон сто п'ятдесят вісім тисяч сто тридцять грн. 08 коп.),

шляхом реалізації з прилюдних торгів з продажу предмета іпотеки за початковою ціною, яка буде встановлюватися яка буде встановлюватися на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_4 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» витрати по оплаті судового збору у сумі 3219,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Турбіна Т. Ф.