Ухвала суду № 33246827, 20.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4077/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон Медіа Груп» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 у справі за його адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемним договору № 25/07-12, укладеного 25.07.2012 між ТОВ «Карбон Медіа Груп» та ТОВ «Торгівельна компанія «Техно-Трейд».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Службовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС у період із 23.01.2013 по 24.01.2013 проведено перевірку позивача, за результатами якої 24.01.2013 складено акт № 47/22-10/37401049 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ТК «Техно-Трейд», за жовтень 2012 року, відповідно до висновків якого, позивачем завищено суму податкового кредиту за жовтень 2012 року у розмірі 148 660,83 грн., чим порушено абзац «а» п. 198.1, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, та безпідставно задекларовано суму податкових зобов'язань за жовтень 2012 року у розмірі 203 625, 50 грн., чим порушено абзаци «а», «б» п. 185.1 ст. 185, п.п. 186.1, 186.2 ст. 186 ПК України.

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки залишено без змін.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки позивачем не надано рахунків-фактур, на підставі яких здійснювались розрахунки за господарськими операціями, хоча їх наявність обумовлена умовами оскаржуваного договору, та виписок по рахунках позивача, які б свідчили про рух коштів на таких рахунках. Крім того, не надано копій податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, а також реєстру виданих та отриманих податкових накладних, які б підтверджували факт отримання позивачем виданих TOB «ТК «Техно-Трейд» податкових накладних, а тому позов ТОВ «Карбон Медіа Груп» до ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними дій відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що договорами та виписками з банку, які додані до матеріалів справи підтверджується те, що господарські операції між TOB «Карбон Медіа Груп» та TOB «Торгівельна компанія «Техно-Трейд» були фактично здійснені, спричинили реальні зміни майнового стану TOB «Карбон Медіа Груп», а також те, що в основі господарської операції лежала економічна мета - отримання прибутку TOB «Карбон Медіа Груп» від продажу рекламних послуг, отриманих від TOB «Торгівельна компанія «Техно-Трейд».

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом договору, укладеного між TOB «Карбон Медіа Груп» та TOB «Торгівельна компанія «Техно-Трейд» № 25/07-12 від 25.07.2012 було надання рекламних послуг. Умови надання рекламних послуг (а саме адресна програма, формат сюжет реклами, тип і розмір рекламоносіїв, відомості про їх освітлення або неосвітлення, строк рекламної компанії) обумовлювалися сторонами в додатках до договору.

TOB «Карбон Медіа Груп» здійснює господарську діяльність, яка полягає у наданні рекламних послуг. Рекламні послуги надаються або власними силами TOB «Карбон Медіа Груп», або шляхом залучення третіх осіб. Так, TOB «Карбон Медіа Груп» було залучено для надання рекламних послуг TOB «Торгівельна компанія «Техно-Трейд».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивач надав суду копію договору № 25/07-12 від 25.07.2012, копії додатків до договорів, копії актів здачі-приймання робіт, копії фотозвітів об'єкту рекламних послуг.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з до п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії акту від 22.01.2013 № 250/22-9/37702247 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Техно-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин платникам податків за жовтень 2012 року, на який в акті перевірки посилається відповідач, відповідно до висновку ГВ ПМ відповідача № 1284, виявлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності вказаного товариства.

До висновку № 1284 додано довідку у кримінальному впровадженні № 2012110000000009 (підписана старшим слідчим з ОВС СУ ДПС у м. Києві - підполковником податкової міліції Бабій О.), у якій міститься інформація, що 21.12.2012 розпочато досудове розслідування у кримінальному впровадженні № 32012110000000009 за матеріалами кримінальної справи № 70-00578, порушеної 07.11.2012 за фактом створення (придбання) з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими слідством особами ТК «Техно-Трейд» за ч. 2 ст. 205 КК України.

Враховуючи вищезазначене, операції TOB «ТК «Техно-Трейд» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальна чисельність працюючих на TOB «ТК «Техно-Трейд» згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 1 особа.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно постанови Верховного суду України від 08.09.2009 у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів вони не підписували.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договору з огляду на наступне.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що фінансово-господарська діяльність TOB «ТК «Техно-Трейд» здійснювалась ними поза межами правового поля, а укладений ним правочин (договір) є таким, що вчинений без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність договору, укладеного між позивачем та TOB «ТК «Техно-Трейд», не потребує доведення в силу його нікчемності. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що договір не визнавався недійсним в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Посилання апелянта на те, що до суду першої інстанції надано податкові договори, накладні та банківські виписки по взаємовідносинам з TOB «Олді-Сімферополь», TOB «Торговельно-будівельний дім «Олді», TOB «Сталь-Інвест», TOB «МІЖ Скворцово», TOB «Олді-Житомир», TOB «В4В Груп», TOB «Креативстор-Груп» не беруться колегією суддів до уваги з огляду на те, що вказані документи не є доказом реальності здійснення господарських операцій саме з TOB «ТК «Техно-Трейд».

Більш того, позивачем по взаємовідносинам з TOB «ТК «Техно-Трейд» не додано ні до позову, ні до апеляційної скарги копії рахунків-фактур, на підставі яких здійснювались розрахунки за господарськими операціями, хоча їх наявність обумовлена умовами оскаржуваного договору, та виписок по рахунках позивача, які б свідчили про рух коштів на таких рахунках. Також, не надано копій податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, реєстру виданих та отриманих податкових накладних, які б підтверджували факт отримання позивачем виданих ТОВ «ТК «Техно-Трейд» податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що позов ТОВ «Карбон Медіа Груп» про визнання протиправними дій відповідача є безпідставним, а тому задоволенню не підлягає, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон Медіа Груп» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 27.08.2013.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.