Постанова № 33246790, 23.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2013 року 09 год. 53 хв. № 826/9149/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходівпро визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08 квітня 2013 року № 100250000/2013/600439/2, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Ексімтрейд» (далі - позивач) з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2013 року № 100250000/2013/600439/2.

Позовні вимоги ТОВ «Ексімтрейд» мотивовані тим, що на думку позивача, митним органом було необґрунтовано відмовлено у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та скориговано митну вартість за резервним методом, у зв'язку з чим прийнято рішення від 08.04.2013 року № 100250000/2013/600439/2.

Позивач вважає, що ним були надані всі документи на підтвердження заявленої ціни товару, в тому числі додатково витребувані митницею, які у повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Натомість, скоригована відповідачем митна вартість товару не відповідає дійсній, є завищеною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Представник відповідача у призначені судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заперечень чи пояснень по суті пред'явлених позовних вимог не надав.

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України 17 липня 2013 року судом було ухвалено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини щодо правомірності рішення відповідача стосуються порядку визначення митної вартості товарів під час їх ввезення на митну територію України.

Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 15.12.2008 року № 4-К з додатками ТОВ «Караван» (Російська Федерація) продає, а ТОВ «Ексімтрейд» купує товар - чай, каву в асортименті, обладнання, таро-фасувальні матеріали, рекламну продукцію, ароматизатори, рослинну сировину.

Згідно з п.п. 1.2. Контракту найменування, кількість, асортимент, ціна товару вказуються в додатках до контракту, які є його невід'ємною частиною.

На підставі вказаного контракту до Київської регіональної митниці декларантом позивача було подано митну декларацію від 08.04.2013 року № 100250000/2013/052767 та товаросупровідні документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів - кава натуральна смажена в зернах та кава натуральна смажена та мелена торгівельної марки «ЖОКЕЙ Традиційний» в поліпропіленових пачках, суміш робусти та арабіки. Вага нетто - 18 086,7 кг. Виробник: ТОВ «Невские Пороги». Країна виробництва Росія.

Митна вартість товарів була задекларована позивачем за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та склала 578 046,68 грн. (з яких 568 046,68 грн. - фактурна вартість товару, та 10 000,00 грн. - вартість транспортних витрат).

На підтвердження заявлених відомостей Позивачем було подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 15.12.2008 року № 4-К з додатковими угодами до нього від 09.06.2010 року № 1, від 12.10.2010 року № 2, від 28.12.2010 року № 3, від 01.09.2011 року № 4, 26.12.2011 року № 5, 06.12.2012 року № 6, доповнення до Контракту від 02.04.2013 року № 71, інвойс від 02.04.2013 року № 71, CMR від 14.04.2013 року № 0478210, договір про транспортно-експедиційне обслуговування від 29.04.2011 року № 290411, а також додаткова угода до нього від 11.03.2013 року № 1, довідка про транспортні витрати від 04.04.2013 року б/н, сертифікат походження товару від 02.04.2013 року № RUUA 3002006558, акт експертизи Торгово-промислової палати Російської Федерації для оформлення сертифікату походження товару (форма СТ-1) № 002-11-01648; договір поставки між ТОВ «Невские Пороги» і ТОВ «Караван» від 03.11.2003 року № 21/КН; довідка ТОВ «Невские Пороги» від 13.02.2013 року б/н про рецептуру кави смаженої в зернах та кави смаженої меленої «Жокей Традиційний», бухгалтерська довідка ТОВ «Невские Пороги» про собівартість готової продукції від 13.02.2013 року б/н, прайс - лист на кавову продукцію ТОВ «Караван» від 01.02.2013, експортна декларація Російської Федерації від 05.04.2013 року № 10210100/050413/0015627, декларація митної вартості товару від 08.04.2013 року № 100250000/2013/052767, картка обліку від 16.10.2012 № 125/2012/0000385, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитків штампу відповідних контролюючих органів), довідка Броварської ОДПІ № 122 про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (про відсутність за межами України валютних цінностей та майна).

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів відповідач дійшов висновку про те, що вони не містили всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з цим, посадовою особою Київської регіональної митниці, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів України, на декларації митної вартості товарів від 08.04.2013 року № 100250000/2013/052767 було зроблено запис про необхідність надання наступних додаткових документів: виписки з бухгалтерської документації, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, висновок експертної організації щодо вартості товарів, інформацію біржових організацій щодо вартості сировини, інші документи за бажанням декларанта.

Декларанта позивача ОСОБА_1 було ознайомлено з вказаним переліком, проведено процедуру консультації. При цьому, декларант повідомив, що надати додаткові документи на дану партію товару на даний час можливості не має, про що вчинено відповідний запис на декларації митної вартості товарів та засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 (а.с. 24).

У зв'язку з цим, Київською регіональною митницею, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів України, було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2013 року № 100250000/2013/600439/2.

Згідно з вказаним рішенням митну вартість товару було скориговано за шостим (резервним методом) з 3,998 USD/кг (31,9608 грн./кг) до 8,049 USD/кг (64,334 грн./кг).

З огляду на коригування заявленої митної вартості товару відповідачем було відмовлено в оформленні митної декларації від 08.04.2013 року № 100250000/2013/052767 та прийнято картку відмови від 08.04.2013 року № 100250000/2013/00536.

Товари було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією від 09.04.2013 року № 100250000/2013/052987 шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Листом від 16.04.2013 року № 04-2085 позивачем були надані до Київської міжрегіональної митниці додаткові документи, а саме: копія видаткової накладної від 10.04.2013 року № 358, копія податкової накладної від 10.04.2013 року № 28, квитанція № 1 про реєстрацію податкової накладної від 10.04.2013 року № 28, рахунок - фактура ТОВ «Невские Пороги» для ТОВ «Караван» від 04.04.2013 року № 04/04/13, товарна накладна ТОВ «Невские Пороги» на поставку товару ТОВ «Караван» від 04.04.2013 року № 04/04/13, платіжне доручення ТОВ «Караван» щодо оплати вартості товару від 15.04.2013 року № 362, поставленого ТОВ «Невские Пороги», виписка по рахунку ТОВ «Караван» від 16.04.2013 року, лист ТОВ «Невские Пороги» від 15.04.2013 року № 48 з додатком, бухгалтерська довідка ТОВ «Невские Пороги» про собівартість готової продукції від 15.04.2013 року б/н (а.с. 55 - 66).

За результатом розгляду документів Київська регіональна митниця, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів України, листом від 22.04.2013 року № 14/2-11/5331 повідомила про відсутність підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2013 року № 100250000/2013/600439/2.

Листом від 05.06.2013 року № 04-2124 позивач додатково надав до Київської міжрегіональної митниці наступні документи, а саме: висновок ДП «Держзовнішінформ» від 04.06.2013 року № 11/519, прайс-лист ТОВ «Орімі Трейд ЛТД» на кавову продукцію, довідка про рівень роздрібних цін на каву марки «Жокей» в торговій мережі «Велика Кишеня» ТОВ «Фудмаркет», довідка про рівень роздрібних цін на каву марки «Жокей» в торговій мережі «Новус» ТОВ «Новус Україна» (а.с. 70-76).

Оцінюючи правовідносини, які є предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Викладене свідчить про те, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, зокрема у разі відсутності у документах всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Під час розгляду справи судом досліджено рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товару № 100250000/2013/600439/2 від 08.04.2013 року (а.с. 50-51).

Як вбачається з графи 33 «Обставини прийняття рішення та джерела, що використовувались митним органом для коригування митної вартості» відповідач послався на те, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів: неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу митного органу згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України: виписки з бухгалтерської документації, рахунку про здійснення платежам третім особам на користь продавця, висновків експертної організації щодо вартості товару та інформації біржових організації щодо вартості сировини.

Суд відзначає, що в рішенні відсутнє посилання на те, які саме числові значення складових митної вартості товарів не було підтверджено первісно поданими документами, чи не визначені кількісно і достовірно, або яка складова митної вартості була відсутня. Тобто, зі змісту рішення не вбачається, що конкретно під час перевірки розрахунку митної вартості декларанта викликало обґрунтований сумнів митниці, та обумовило необхідність витребування додаткових документів.

В оскаржуваному рішенні митний орган вказав, що скоригована митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначених (визнаних) митними органами митних вартостях та послався на митну декларацію № 100250000/2013/048873.

За вказаною декларацією було здійснено митне оформлення товару «кава натуральна смажена в зернах та кава натуральна смажена та мелена торгівельної марки «ЖОКЕЙ Традиційний» в поліпропіленових пачках, суміш робусти та арабіки. Вага нетто - 18 094,2 кг. Виробник: ТОВ «Невские Пороги». Країна виробництва Росія.

Вказаний товар надійшов на адресу позивача на підставі того ж зовнішньоекономічного контракту, укладеного між ТОВ «Екмістрейд» та ТОВ «Караван».

При цьому, митну вартість ввезених товарів було визнано за ціною угоди на рівні 4,1 USD/кг (32,8 грн./кг).

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що коригування митної вартості за спірним рішенням до рівня 8,049 USD/кг не можна визнати обґрунтованим.

Відповідно до частини 3 статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз поставки товарів, оформлених за митною декларацією № 100250000/2013/048873, свідчить про те, що вказані товари є ідентичними з оцінюваними товарами у розумінні статті 59 Митного кодексу України.

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 59 Митного кодексу України під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Обидві партії товарів були ввезені на одних і тих же умовах поставки (FCA-Санкт-Петербург), приблизно в тій же кількості та є однаковими за фізичними характеристиками, якістю та репутацією на ринку, виробником.

У зв'язку з викладеним, застосування в даному випадку резервного методу свідчить про недотримання відповідачем обов'язку послідовного вибору методів (від першого до шостого).

Таким чином, оскаржуване рішення не може бути визнане судом таким, що прийняте відповідачем в порядку, передбаченому законом.

За результатом розгляду додатково наданих позивачем документів, митний орган відмовив у перегляді рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно з листом від 22.04.2013 року № 14/2-11/5331 (а.с. 67-69) підставою для такої відмови стало те, що відповідно до акту експертизи Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати від 02.04.2013 року № 002-11-01648 виробник товарів - ТОВ «Невские пороги» (Росія) та ТОВ «Орими Трейд» (Росія) є учасниками однієї групи осіб, тобто пов'язаними особами.

Крім того, згідно з актом експертизи ТОВ «Караван» постачає сировину фактичному виробнику продукції ТОВ «Невские пороги». Документи щодо умов постачання сировини та умови оплати за неї до митниці не надані.

Вся партія товару була продана ТОВ «Орімі Трейд ЛТД» (Україна). При цьому, згідно з даними сайту мережі Інтернет www.orimi.com.ua до продажу рекламується та пропонується тільки продукція, яку вироблено під контролем ТОВ «Орімі Трейд» (Росія). Даний факт зазначений також на упаковці кави натуральної торговельної марки «Жокей».

Таким чином, відповідач дійшов висновку про те, що «підприємства ТОВ «Орими Трзйд» (Росія) та ТОВ «Орімі Трейд ЛТД» (Україна) мають відношення до продажу зазначеної партії товару та, можливо, є пов'язаними особами.

Також, відповідач послався на те, що рахунок-фактура від 04.04.2013 року № 04/04/13 від продавця ТОВ «Невские пороги» (Росія) покупцю товару ТОВ «Караван» (Росія). Продаж товару в Україну відбувся на підставі інвойсу від 02.04.2013 року № 71 від продавця ТОВ «Караван» (Росія) українському покупцю ТОВ «Ексімтрейд». Виникає питання, яким чином здійснюється продаж товару раніше, ніж його купівля.

Згідно з інвойсом від 04.04.2013 року № 04/04/13 ТОВ «Караван» (Росія) купує партію товару на суму 2 507 166,31 рос. руб. (що за курсом НБУ станом на 04.04.2013 року становить 79 866,72 доларів США. Потім цю ж партію ТОВ «Караван» (Росія) продає ТОВ «Ексімтрейд» за ціною 71 068,02 доларів США. На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ «Караван» (Росія) не тільки не має ніякого прибутку, але і має збитки, що суперечить загальноприйнятій світовій практиці.

Дослідивши наявні у справі документи та пояснення позивача, оцінюючи викладені у листі митниці доводи щодо неможливості визнання заявленої ціни товару, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, застосовуються у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 12-15 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Частиною 16 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно з частиною 17 статті 58 Митного кодексу України особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Відповідно до пункту 4 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.

З аналізу вищезазначених законодавчих положень суд приходить до висновку, що підставою, яка унеможливлює визнання митної вартості товарів за ціною договору (контракту) є пов'язаність саме покупця та продавця, яка вплинула на ціну товару.

Посилаючись на пов'язаність ТОВ «Невские пороги» (Росія), ТОВ «Орими Трейд» (Росія), ТОВ «Оримі Трейд ЛТД» (Україна) відповідач не надав суду доказів чи пояснень стосовно того, як можлива пов'язаність цих компаній впливає на відносини позивача з його контрагентом - ТОВ «Караван», що в свою чергу, могло вплинути на ціну імпортованих товарів.

Оскільки відповідач вказує на відносини пов'язаності не продавця та покупця, а інших суб'єктів господарювання, на думку суду, дані обставини не можуть призводити до неприйняття вартості товару за ціною угоди.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відносини позивача та ТОВ «Караван» відповідають критеріям, зазначеним у пункті 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, що могло бути підставою для висновку про їх пов'язаність, яка вплинула на ціну товарів.

В матеріалах справи наявна бухгалтерська довідка компанії - виробника ТОВ «Невские пороги» від 13.02.2013 року б/н (а.с. 66), згідно з якою виробнича собівартість товару за березень 2013 року наступна: кава Жокей Традиційний 100 гр мелена смажена - 3,63 USD/кг (0,36 USD/пачка); кава Жокей Традиційний 250 гр мелена смажена - 3,55 USD/кг (0,88 USD/пачка); кава Жокей Традиційний 500 гр мелена смажена - 3,46 USD/кг (1,73 USD/пачка); кава Жокей Традиційний 400 гр в зернах смажена - 4,02 USD/кг (1,65 USD/пачка).

Під час розгляду справи судом проаналізовано договір поставки між ТОВ «Невские пороги» та ТОВ «Караван» від 30.11.2003 року № с 21/КН, з який не містить положень, що могли б вплинути на ціну товару.

Відповідно до наявного у справі прайс-листа ТОВ «Караван» (а.с. 46-47) товари пропонується до продажу за наступними цінами: кава Жокей Традиційний 100 гр мелена смажена - 0,41 USD/пачка; кава Жокей Традиційний 250 гр мелена смажена - 0,95 USD/пачка; кава Жокей Традиційний 500 гр мелена смажена - 1,90 USD/пачка; кава Жокей Традиційний 400 гр в зернах смажена - 1,73 USD/пачка;

За вказаними цінами товари були продані ТОВ «Караван» позивачу, що підтверджується інвойсом від 02.04.2013 року № 71, додатком до контракту від 02.04.2013 року до Контракту від 15.12.2008 року № 4-К.

Надані документи свідчать про те, що задекларована митна вартість оцінюваних товарів не є меншою, ніж витрати на їх виробництво.

Крім цього, співставлення ціни виробника з ціною продавця свідчать про наявність торгової надбавки від подальшого перепродажу товару.

Згідно з видатковою накладною від 10.04.2013 року , податковою накладною від 10.04.2013 року № 28, вся партія товару була продана позивачем ТОВ «Орімі Трейд-ЛТД» (Україна) за наступними цінами (без урахування ПДВ): кава Жокей Традиційний 100 гр мелена смажена - 35,05 грн./кг (0,44 USD/пачка); кава Жокей Традиційний 250 гр мелена смажена - 32,5 грн./кг (1,02 USD/пачка); кава Жокей Традиційний 500 гр мелена смажена - 32,5 грн./кг (2,03 USD/пачка); кава Жокей Традиційний 400 гр в зернах смажена - 40,2 грн./кг (2,01 USD/пачка).

Враховуючи викладене, у суду немає підстав для висновку про те, що задекларована митна вартість товарів є заниженою чи несправедливою.

Доводи відповідача про можливу збитковість даної зовнішньоекономічної поставки не можуть бути покладені в обґрунтування коригування митної вартості до рівня 8,049 USD/кг.

Платіжним дорученням від 15.04.2013 року № 362, а також випискою з лицьового рахунку № 40702.810.7.00000001170 підтверджується факт сплати ТОВ «Караван» на користь ТОВ «Невские пороги» грошових коштів на загальну суму 2 507 166, 31 рос. руб (з яких 2 124 717,12 рос. руб. - вартість товару, 382 449,10 рос. руб - ПДВ.), що в перерахунку за курсом НБУ станом на 04.04.2013 року складає 79 866,72 USD. Тобто, вартість одного кілограму кави з урахуванням ПДВ складає 4,4 USD/кг.

Посилання відповідача на те, що оцінювані товари були придбані позивачем у ТОВ «Караван» раніше, ніж продавець їх купив у виробника суд оцінює критично, оскільки вказаний факт не впливає на числове значення митної вартості. У разі сумніву в законності здійснення даної поставки товару, митний орган не позбавлений права направити відповідний запит до країни виробника.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення. У зв'язку з цим, дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені та понесені судові витрати в сумі 1 171, 12 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» задовольни повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 08 квітня 2013 року № 100250000/2013/600439/2 Київської регіональної митниці, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» (03126, м. Київ, вул. Академіка Білецького, 30, ідентифікаційний код 30307990) 1 171 (одна тисяча сто сімдесят одна) грн. 12 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова