Рішення № 33246420, 03.09.2013, Черкаський районний суд Черкаської області

Черкаський районний суд Черкаської області

Справа № 707/1657/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Іваненка І. В.

при секретарі Заруба Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, яка здійснює догляд за дитиною, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з указаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що від зареєстрованого й згодом розірваного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач є батьком дитини. Відповідач проживає окремо, на утримання дитини достатньої допомоги не надає, обов'язок щодо її утримання належно не виконує. Також відповідач не надає належної допомоги і позивачці, яка не має змоги працювати до досягнення дитиною трирічного віку.

Позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття в розмірі 500 грн. щомісячно. Також просить стягнути з відповідача кошти на її власне утримання у розмірі 300 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

У судовому засіданні позивачка вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому позов визнав частково. Визнав аліменти на дитину до її повноліття в сумі 300 грн. щомісячно, і на дружину до трирічного віку дитини у розмірі 150 грн. щомісячно, вказавши, що не має змоги сплачувати більше. Пояснив, що він не має роботи й не має змоги утримувати дитину і дружину в межах тих сум, про які просить позивачка. Додав, що він офіційно ніколи не працював, у центрі зайнятості на обліку як безробітній не перебував, хоча планує стати на цей облік. Щодо себе пояснив, що він є працездатним, не інвалід, іншої сім'ї не має, інших дітей не має, утриманців не має.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково. У судовому засідання об'єктивно встановлено, що від зареєстрованого й згодом розірваного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач є батьком дитини. Відповідач проживає окремо. Мати здійснює догляд за дитиною, не маючи змоги працювати.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти на одного з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися у якості аліментів на дитину, визначається судом.

Суд вважає, що позов має бути задоволений частково. На думку суду, стягнення з відповідача аліментів як на утримання дитини, так і на утримання дружини саме у твердій грошовій сумі є обґрунтованим, оскільки він не має постійного місця роботи та стабільного джерела прибутку.

Враховуючи неможливість достеменно встановити рівень статків відповідача, адже він не працює, суд вважає єдино можливим у вирішенні питання про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі виходити не з можливостей відповідача, а з визначених законом мінімальних потреб позивачки та малолітньої дитини, тобто із розміру прожиткового мінімуму для дитини віком до шести років та для працездатної особи, які визначені Законом України «Про державний бюджет на 2013 рік».

Орієнтуючись на це, суд виходить з того, що батьки повинні у рівних частинах нести тягар утримання дитини, адже вони мають рівні права і обов'язки відносно дитини. Також суд вважає, що стягнення щомісячної суми аліментів у розмірі меншому за 486 грн., тобто меншому за половину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (972 грн.), було б несправедливим, оскільки в такому разі дитина б отримувала забезпечення менше від встановленого законом мінімуму. Разом з тим, суд не має обґрунтованих підстав й для визначення більшої суми аліментів. Тому за наявних обставин розумним і справедливим буде розмір аліментів, який дорівнює рівно половині встановленого законом на час розгляду справи прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто 486 грн.

Щодо аліментів на утримання дружини, суд вважає, що в цій частині позов також має бути задоволений частково. Позивачка, доглядаючи за дитиною, батьком якої є відповідач, не має змоги працювати. Тому відповідач зобов'язаний надавати допомогу й на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. Суд вважає, що справедливим буде покласти на відповідача аліменти на утримання дружини, виходячи з розрахунку 25 % від прожиткового мінімуму для працездатної особи (1147 грн.), тобто 286 грн. 75 коп. (1147 х 0,25 = 286,75 грн.), встановленого законом про державний бюджет на час ухвалення рішення. Суд вважає, що відповідач має забезпечити своїй колишній дружині щомісячне утримання, яке складає принаймні чверть він визначеної законом мінімальної її потреби.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про неможливість надання достатнього утримання для дитини і дружини через відсутність роботи, враховуючи, що відповідач є працездатним (хоча й не працевлаштованим), не має інших утриманців, дітей тощо. Суд вважає, що відповідач в такій ситуації має дбати про наявність у нього достатнього доходу для належного утримання дитини та колишньої дружини, в межах, визначених законом, та виходячи із загальних принципів достатності, розумності та справедливості.

Судові витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-84, 180-183 СК України та ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не працює (ідентифікаційний код НОМЕР_1), аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає у АДРЕСА_2, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно у розмірі 486 грн. 00 коп., починаючи з 13 червня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не працює (ідентифікаційний код НОМЕР_1), аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає у АДРЕСА_2, на її власне утримання у розмірі 286 грн. 75 коп., починаючи з 13 червня 2013 року і до ІНФОРМАЦІЯ_3.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення в частині аліментів на утримання дитини звернути до негайного виконання в межах суми виплати за один місяць.

Стягнути держмито на користь держави з відповідача ОСОБА_2 у сумі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: І. В. Іваненко