Рішення № 33245208, 28.08.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2013 р.Справа № 921/651/13-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

розглянувши справу

за позовом Прокурора м. Тернополя в інтересах держави бул. Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль в особі Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульв. Т.Шевченка, 21, м. Тернопіль.

до відповідача Комунальної організації "Тернопільська обласна аптека №134", пр. Злуки, 41, м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

Позивача: не з'явився

Відповідача: не з'явився.

Прокуратури: Середзінський І.В. - прокурор прокуратури м. Тернополя, посвідчення № 013500, видане 03.12.2012 року.

Суть справи.

Ухвалою суду від 09.07.2013 року розгляд справи було відкладено на 28.08.2013 року на 10 год. 15. хв., керуючись п. п. 1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України. Також ухвалою суду від 09.07.2013 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів після закінчення двохмісячного строку вирішення спору від дня одержання позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Прокурор м. Тернополя в інтересах держави, бул. Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль в особі Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульв. Т.Шевченка, 21, м.Тернопіль, звернувся до суду з позовом до Комунальної організації "Тернопільська обласна аптека №134", пр. Злуки, 41, м. Тернопіль про cтягнення заборгованості по орендній платі в сумі 21217 грн. 54 коп., пені в сумі 1376 грн. 15 коп., плати за фактичне користування приміщенням у розмірі 26992 грн. 31 коп., звільнення нежитлового приміщення комунальної власності, яке знаходиться за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 41, площею 481,3 кв. м.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Представник прокуратури в судове засідання з'явився, підтримав заявлений позов в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився. Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві адресою відповідача: пр. Злуки, 41, м. Тернопіль ухвалу від 21.06.2013 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 01.07.2013 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду, а також ухвали про відкладення розгляду справи від 01.07.2013 року та від 09.07.2013 року.

Повідомлення про вручення поштового відправлення, відправлене відповідачу 11.07.2013 року повернулось разом із конвертом з ухвалою від 09.07.2013 року про відкладення розгляду справи на 28.08.2013 року до господарського суду Тернопільської області з довідкою відділення поштового зв'язку, в якій вказано причину повернення : "за закінченням терміну зберігання".

Як зазначається, зокрема, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" № 670-2010-р від 15.03.2010 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У відповідності до п. 11 Листа Вищого господарського суду України № n0006645-06 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/651/13-г/16 господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи представнику прокуратури роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,29,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника прокуратури.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд встановив наступне.

Згідно п.1.1 р. 1 Положення "Про Управління обліку та контролю за використанням комунального майна" (додаток № 20 до рішення міської ради від 17.05.2012 р. № 6/21/24) Управління обліку та контролю за використанням комунального майна є виконавчим органом Тернопільської міської ради, нею утворюється, їй підзвітне і підконтрольне, підпорядковане виконавчому комітету та міському голові.

У відповідності до п. 1.3 р. 1 Положення Управління обліку та контролю за використанням комунального майна є юридичною особою.

Як зазначається в п.п. 3.2.3 п.3.2 та п.п. 3.3.2 п. 3.3 р. 3 Положення Управління обліку та контролю за використанням комунального майна, відповідно, здійснює контроль за додержанням умов договорів оренди, безоплатного користування і інших договорів, подає пропозиції щодо приведення у відповідність з чинним законодавством діючих договорів оренди, в тому числі вносить зміни в договори оренди; організовує роботу по надходженню коштів, одержаних від здачі в оренду об'єктів комунальної власності міста та приватизації, забезпечує їх облік.

25 серпня 2011 року між "Орендодавцем": Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а Управління обліку та контролю за використанням комунального майна, як "Уповноважений орган по укладенню договорів оренди", з однієї сторони, та "Орендарем": Комунальною організацією "Тернопільська обласна аптека № 134", з другої сторони, був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 11006, згідно п. 1.1 р. 1 якого "Орендодавець" на підставі рішення Виконавчого комітету міської ради від 12.03.1997 року № 369 передає, а "Орендар" 01.07.2011 р. приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності (надалі - Майно), площею 481,3 кв. м, розміщене за адресою м. Тернопіль, проспект Злуки, 41 (підвал -247,4 м2 , 233,9 м2 на 1 поверсі (ах), що знаходиться на балансі ПП "Обнова-Т", вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна/актом оцінки станом на 30.06.2011 року і становить 1011280 грн. без ПДВ.; майно передається в оренду з метою використання під аптеку.

У відповідності до п. 1.3 р. 1 договору вказане в п. 1.1 майно передається "Орендарю" з комунікаціями та інвентарем, які конструктивно з'єднані з орендованим майном, згідно акту передачі-прийняття та даних інвентарної справи.

Згідно п. 2.1 р. 2 договору "Орендар" вступає у строкове платне користування Майном одночасно із підписанням сторонами договору та акту приймання - передачі майна; обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на "Орендодавця".

Як вбачається із договору оренди, відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди 01.07.2011 року. Акт приймання-передачі майна не укладався. Жодних заперечень щодо приймання в оренду об'єкта відповідач не надав.

Як визначається в п. 2.4 р. 2 договору у разі припинення цього договору або по закінченні терміну дії договору оренди, якщо договір не продовжений, "Орендар" зобов'язаний в 10-ти денний термін повернути "Орендодавцю" майно з проведенням санітарної побілки, збереженими всіма конструктивними елементами і оснащенням, без якого це приміщення не може бути надане іншому орендарю для негайного використання.

В п. 2.7 р. 2 договору визначається, що відносини між "Орендарем" і "Орендодавцем" припиняються з дати зазначеної в договорі оренди та акті передачі-приймання орендованого майна від "Орендаря" до "Орендодавця"; майно вважається поверненим "Орендодавцю" з моменту підписання стронами акта приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.1 р. 3 договору сума до сплати за перший місяць оренди становить 5627 грн. 84 коп.; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством, становить 1125 грн. 57 коп. за перший місяць оренди.

Як визначається в п. 3.2 р. 3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується "Орендарем" на рахунок Уповноваженого органу по укладенню договорів "Орендодавця" не пізніше 15 числа наступного місяця.

Згідно п. 3.4 р. 3 договору орендна плата вноситься в грошовій формі: для юридичних осіб - шляхом перерахування з рахунку "Орендаря" на рахунок уповноваженого органу по укладенню договорів "Орендодавця", для фізичних осіб, в разі відсутності розрахункового рахунку шляхом перерахування готівки через каси банків.

У п. 3.7 р. 7 договору передбачається, що "Орендодавець" зобов'язаний підготувати рахунок на сплату орендної плати до 10 числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачується орендна плата, а "Орендар" зобов'язується направити представника для отримання рахунку від уповноваженого органу по укладенню договорів оренди до 15 числа місяця; рахунок вручається представнику "Орендаря" особисто під підпис або направляється рекомендованим листом.

Згідно п. 5.3 р. 5 договору "Орендар" зобов'язувався, зокрема, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування майном.

Згідно п. 5.18 р. 5 договору "Орендар" зобов'язувався у разі припинення або розірвання договору в 10-ти денний термін повернути "Орендодавцеві" орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, разом з отриманим обладнанням та інвентарем, зі всіма зробленими у ньому невід'ємними поліпшеннями, відшкодувати "Орендодавцеві" збитки, у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини "Орендаря" та сплатити орендну плату відповідно до умов договору.

У відповідності до п. 9.2 р. 9 договору за затримку повернення орендованого Майна "Орендар" сплачує "Орендодавцю" неустойку у розмірі орендної плати (плата за фактичне користування майном).

Згідно п. 10.1 р. 10 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 11006 від 25.08.2011 року, цей договір укладено строком на 1 рік, шість місяців, що діє з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року включно.

Як визначається в п. 10.3 р. 10 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором; зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.

У п. 10.7 р. 10 даного договору зазначено, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Як стверджує прокурор у позовній заяві, відповідачем неналежним чином виконувались обов'язки за договором оренди, за період дії договору оренди кошти за користування майном комунальної власності надходили не в повному обсязі, станом на 25.04.2013 року заборгованість відповідача по орендній платі становить 21217 грн. 54 коп.

У поясненні представника позивача від 09.07.2013 року зазначається, зокрема, що на виконання вимог договору Управління щомісячно готувало рахунки для сплати орендної плати в двох примірниках, про що свідчать копії рахунків за період з грудня 2011 року по грудень 2012 року включно з підписом представника відповідача про їх отримання, розмір орендної плати зафіксований в п. 3.1 договору та підлягав щомісячно незначному коригуванню на індекс інфляції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вручав відповідачу щомісячно рахунки за оренду приміщення, про що свідчать підписи повноважного представника відповідача на рахунках: що подані позивачем до матеріалів справи (належним чином засвідчені копії рахунків знаходяться в матеріалах справи).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначається в ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на

певний строк.

Відповідно до ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як визначається в ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують сплату відповідачем заборгованості по орендній платі за користування приміщенням, що належить до комунальної власності та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача: 21217 грн. 54 коп. заборгованості по орендній платі за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 11006 від 25.08.2011 року, яка виникла за період вересень 2012 р. - грудень 2012р. (з врахуванням часткової оплати) підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та не оспорені відповідачем. Жодних заперечень по сумах оплати від відповідача не поступило.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п.9.4 р. 9 договору оренди сторони передбачили, що за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати "Орендар" сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 1384 грн. 73 коп. пені за період з 16.01.2012 року по 25.04.2013 року. Пеня нарахована на суму заборгованості за відповідні періоди з врахуванням проведених оплат та дат проплат (уточнений розрахунок доданий до позовної заяви).

Перерахувавши суму пені, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1354 грн. 92 коп. пені (1363 грн. 50 коп. пені (перерахована сума) - 8 грн. 58 коп. (проплачена сума пені) підлягають до задоволення, як обгрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 21 грн. 23 коп. пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

Як передбачено в ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Як визначається ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2013 року позивачем - Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради направлено відповідачу - Комунальній організації "Тернопільська обласна аптека №134" претензію № 03/9/1-у, в якій вказується, зокрема, що Управління не дає згоди на продовження договору оренди № 11006 від 25.08.2011 року на новий термін, а також вимагає сплати заборгованості за оренду приміщення та після 31.12.2012 року звільнити приміщення і в 1-ти денний термін передати по акту прийому-передачі Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопілсьької міської ради. Належним чином засвідчені копії рекомендованого повідомлення про вручення відповідачу 03.01.2013 року поштового відправлення від 02.01.2013 року та фіскального чеку № 5179 від 02.01.2013 року, що підтверджує направлення вказаної вище претензії на адресу відповідача знаходяться в матеріалах справи .

Як стверджує прокурор, відповідач продовжує користуватись майном комунальної власності без правових підстав, приміщення не звільнив та не передав по акту Уповноваженому органу - Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.

25.03.2013 року позивачем складено Акт обстеження нежитлових приміщень, а саме: нежитлових приміщень за адресою м. Тернопіль, просп. Злуки, 41 площею 481.3 кв. м., які орендувалися Комунальною організацією "Тернопільська обласна аптека № 134" згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 11006 від 25.08.2011 р. з метою використання під аптеку; в Акті зазначено, зокрема, що термін договору оренди закінчився 31.12.2012 року; при візуальному обстеженні встановлено, що у відповідності до п. 2.4 умов договору оренди приміщення орендарем не звільнені, аптечний заклад функціонує і здійснює продаж лікарських засобів, в підвальних приміщеннях в окремих кімнатах знаходиться аптечне обладнання, обладнання аптечних кіосків, зберігається різноманітна аптечна тара, архівна документація аптеки та інше майно аптеки.

05.07.2013 року позивачем складено Акт обстеження нежитлових приміщень, в якому зазначено, зокрема, що при візуальному обстеженні встановлено, що під час обстеження в 15 год. 20 хв. приміщення аптеки було зачинене, на дверях та вікнах аптеки влаштовані вивіски-повідомлення, що аптека тимчасово не працює, доступ до приміщень відсутній, ознаки господарської діяльності в середині приміщення (наявність світла, рух працівників) відсутні.

Судом встановлено, що договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 11006 від 25.08.2011 року припинив свою дію 31.12.2012 року, а відтак, Комунальна організація "Тернопільська обласна аптека № 134" користується приміщеннями комунальної власності без необхідних правових підстав.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення комунальної власності, яке знаходиться за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 41, площею 481,3 кв. м.

Щодо позовної вимоги про стягнення плати за фактичне користування приміщенням в сумі 26992 грн. 31 коп. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 9.2. договору оренди передбачено, що за затримку повернення орендованого Майна "Орендар" сплачує "Орендодавцю" неустойку в розмірі орендної плати (плата за фактичне користування майном).

Відтак, позивач нарахував відповідачу плату за фактичне користування приміщеннями за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року в розмірі 26992 грн. 31 коп., яка включає в себе щомісячні інфляційні нарахування за вказаний період.

Як визначається в ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Розглянувши дану позовну вимогу, суд вважає, що до стягнення з відповідача підлягає 26958 грн. 64 коп. плати за фактичне користування приміщенням (6739 грн. 66 коп. (сума орендної плати за грудень 2012 року) х 4 місяці (січень 2013 року - квітень 2013 року), як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 33 грн. 67 коп. плати за фактичне користування приміщенням слід відмовити, як необґрунтовано заявлені, оскільки договір оренди припинив свою дію 31.12.2012 року та орендна плата з 01.01.2013 року не нараховується. Разом з тим, позивач в своєму уточненому розрахунку нарахування плати за фактичне користування приміщенням комунальної власності фактично нарахував орендну плату, яка включає в себе інфляційні нарахування.

Судовий збір в сумі 2866 грн. 76 коп. (за розгляд позовної заяви майнового та немайнового характеру) підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунальної організації "Тернопільська обласна аптека №134", пр. Злуки, 41, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21156700 на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради бульв. Т.Шевченка, 21,Тернопіль, ідентифікаційний код 37519833:

-21217 грн. 54 коп. заборгованості по орендній платі;

-26958 грн. 64 коп. - плати за фактичне користування приміщенням;

-1354 грн. 92 коп. пені.

3.Зобов'язати Комунальну організацію "Тернопільська обласна аптека №134", пр. Злуки, 41, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21156700, звільнити нежитлове приміщення комунальної власності, яке знаходиться за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 41, площею 481,3 кв. м.

4.В решті позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з Комунальної організації "Тернопільська обласна аптека №134", пр. Злуки, 41, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21156700 :

-2866 грн. 76 коп. судового збору в доход Державного бюджету України.

6.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 02 вересня 2013 року.

Суддя С.О. Хома