Рішення № 33244966, 27.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 911/2498/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства "Діамех-Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамех 2000", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Боярка Києво-Святошинського району

про стягнення 29211,00 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Дочірнім підприємством "Діамех-Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамех 2000 (надалі позивач) заявлено позов до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосерів" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (надалі відповідач) про стягнення 29211,00 грн, з яких: 20940,00 грн. основний борг, 7643,00 грн. пеня та 628,00 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови договору виконання робіт № 37 від 20.06.2011 р. у частині здійснення оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2013 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 10.07.2013 р.

09.07.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю останнього явитися у судове засідання у зв’язку з сімейними обставинами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2013 р., клопотання відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 23.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2013 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 27.08.2013 р.

23.08.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав документи на вимогу ухвал суду та відзив на позовну заяву у якому просить застосувати суд строк позовної давності щодо стягнення пені та відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

20 червня 2011 року між Дочірнім підприємством "Діамех-Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамех 2000" (виконавець, позивач у справі) та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якого є ПАТ "Укртрансгаз", що підтверджується статутом останнього) в особі начальника Гайсинського управління філії "ВРТП "Укргазенергосервіс" (замовник, відповідач у справі) було укладено договір № 37 виконання робіт (надалі договір),відповідно до умов якого виконавець зобов’язується на свій ризик за завданням замовника виконати роботи, зазначені у п. 1.2. даного договору, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконані роботи (п. 1.1. договору).

Характер робіт за даним договором: поточний ремонт ротора ГПА з наступним балансуванням (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт, з урахуванням витрат на відрядження, складає 20940,00 грн., в тому числі ПДВ – 3490,00 грн.

Згідно з п. 3.4. договору після виконання робіт виконавець надає замовнику для підписання акт приймання виконаних робіт у 3-х примірниках, який після підписання обома сторонами є підставою для проведення розрахунків.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що замовник оплачує виконавцю вартість виконаних робіт протягом 30 (тридцяти) календарних днів після дати підписання актів приймання виконаних робіт.

Відповідно до п.8.1. договору, останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30 вересня 2011 року, а в частині виконання зобов’язань, до повного їх виконання. Закінчення строку дії даного договору або його розірвання не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов’язань, які виникли під час його дії.

Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток юридичних осіб.

Відповідно до умов зазначеного вище договору позивачем було виконано роботи по поточному ремонту ротора ГПА з наступним балансуванням, що підтверджується наступними актом № 33 приймання-здавання робіт від 30.06.2011 р. на суму 20940,00 грн. Вказані акти підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток юридичних осіб.

Разом з тим, 31.03.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано та скріплено відтисками печаток юридичних осіб акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2011 р. по 31.03.2013 р., з якого вбачається, що за філією "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" ПАТ "Укртрансгаз" рахується заборгованість перед ДП "Діамех-Україна" ТОВ "Діамех 2000" у сумі 20940,00 грн. за виконані позивачем роботи на підставі зазначеного вище договору.

23.08.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позов у якому зазначив, що відповідачем 06.08.2013 р., (після порушення провадження у даній справі) було погашено заборгованість у розмірі 20940,00 грн., що підтверджується долученою до вказаного відзиву належним чином завіреною копією платіжного дорученням №323 від 06.08.2013 р.

Відповідно до п. 1-1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Оскільки відповідач сплатив суму основного боргу, господарський суд припиняє провадження у справі № 911/2498/13 у частині стягнення заборгованості у розмірі 20940,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Згідно частини третьої ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

У п. 5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 р., № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Пунктом 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК України може бути покладений на відповідача.

З огляду на вищевикладене, витрати по сплаті судового збору у частині позовних вимог по стягненню основного боргу у розмірі 20940,00 грн. покладаються судом на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7643,00 грн. пені та 628,00грн. 3% річних.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 4.3.2. договору у випадку прострочення замовником грошового зобов’язання за даним договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на вищевказане, законодавством України встановлено обмеження щодо розміру пені та строку протягом якого вона може нараховуватися за прострочення виконання учасниками господарських правовідносин грошового зобов’язання.

Дослідивши розрахунок пені позивача, судом встановлено що він виконаний арифметично невірно, оскільки розмірі пені (0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати) та строк протягом якого вона нарахована (365 днів) не відповідає вимогам норм чинного законодавства.

Зробивши розрахунок пені, за період з 31.07.2011 р. по 30.01.2012 р. включно, по заборгованості за актом № 33 приймання-здавання робіт від 30.06.2011 р., суд встановив, що відповідний розрахунок, виконано позивачем арифметично невірно, оскільки сумою розрахунку суду є 1636,19 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить застосувати до грошових вимог позивача щодо стягнення пені строки позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.1. та п.1. ч.2 ст. 258 ЦК України).

З огляду на вищевказане, позовна давність щодо стягнення пені по заборгованості за актом № 33 приймання-здавання робіт від 30.06.2011 р. сплив 30.01.2013 р., у той час, як позивач звернувся до суду з позовом 26.06.2013 р.

За таких обставин, відповідно до частини четвертої ст. 267 ЦК України, суд, з мотивів спливу позовної давності, відмовляє у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних, за період з 31.07.2011 р. по 30.07.2012 р. (вказаний у розрахунку позивача) включно, по заборгованості за актом № 33 приймання-здавання робіт від 30.06.2011 р., суд встановив, що сума розрахунку суду більша суми розрахунку позивача, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 628,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 628,00 грн. 3% річних.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі № 911/2498/13 за позовом Дочірнього підприємства "Діамех-Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамех 2000" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 29211,00 грн. у частині стягнення 20940,00грн. припинити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (08151, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Маяковського, буд. 49; код ЄДРПО України – 00156127) на користь Дочірнього підприємства "Діамех-Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамех 2000" (61023, м. Харків, Київський район, вул.Чернишевська, буд. 96; код ЄДРПО – України 31635705) – 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 00 коп. 3% річних та 1270 (одну тисячу двісті сімдесят) гривень 33 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.09.2013 р.

Суддя А.В. Лопатін