Постанова № 33244576, 16.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2013 р. Справа№ 911/2012/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 16.08.2013 року,

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» на рішення господарського суду Київської області від 14.06.2013 року

у справі № 911/2012/13 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України»

до комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа»

про стягнення 928 380,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 14.06.2013 року по справі № 911/2012/13 позов публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» про стягнення 928 380,15 грн. - задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 799 569,40 грн. основного боргу, 70 374,12 грн. пені, 16 979,81 грн. штрафу, 2706,76 грн. інфляційних втрат, 35 854,10 грн. 3 % річних та 18 509,68 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 14.06.2013 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Київської області від 14.06.2013 року по справі № 911/2012/13 скасувати в частині стягнення з відповідача 7 % штрафу та пені в сумі 51717,76 грн. за період 01.12.2011 року по 07.05.2012 року. В цій частині прийняти нове рішення суду яким, відмовити позивачу у стягненні з відповідача 7 % штрафу та пені за вказаний період.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судових засіданнях 05.08.2013 року та 14.08.2013 року представник комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа», надав суду свої пояснення по справі в яких, подану апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення з відповідача 7 % штрафу та пені в сумі 51717,76 грн. за період 01.12.2011 року по 07.05.2012 року. В цій частині прийняти нове рішення суду яким, відмовити позивачу у стягненні з відповідача 7 % штрафу та пені за вказаний період. При цьому, представник скаржника у судове засідання 16.08.2013 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що, в матеріалах справи міститься розписка представника відповідача. Про причини неявки суд не повідомив.

Представники ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у судових засіданнях 05.08.2013 року, 14.08.2013 року та 16.08.2013 року також, надали суду свої пояснення по справі в яких, заперечили проти задоволення апеляційної скарги вважають її необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Представники позивача просили апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 14.06.2013 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника позивача що з'явився у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представник комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, участь представника скаржника у судовому засіданні 16.08.2013 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що представник відповідача був присутнім у попередніх судових засіданнях та надав суду свої пояснення по справі, які колегією суддів прийняті до уваги.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2011 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж «Яготинтепломережа» (покупець) укладено договір на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити споживачу в 2011 році природний газ виключно для вироблення теплової енергії для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а покупець - прийняти і оплатити природний газ відповідно до договору.

Постачальник передає з 01.10.2011 року по 31.11.2011 року споживачу природний газ в обсязі 480 тис. куб. м. Постачальник передає з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року споживачу природний газ в обсязі 1230 тис. куб. м. (п. 2.1. договору). Відповідно до п. 5.1 договору ціна за 1000 куб. м. природного газу, який передається споживачу, загалом становить 1309,20грн.

Згідно п.п. 6.1, 6.5 договору оплата за газ, послуги його постачання та транспортування, проводиться виключно грошовими коштами на поточний рахунок, вказаний в розділі 12 договору, в такому порядку: - оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - оплата в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості постачання і транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 7 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акту приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін.

Відповідно п. 11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині постачання газу з 01.10.2012 року до 31.12.2012 року (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

01.10.2011 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж «Яготинтепломережа» (покупець) укладено додаткову угоду № 1 до договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року, за умовами якої сторони погодили викласти п. 5.1 договору в редакції, згідно якої сума до сплати за 1000 куб. м. природного газу складає 1309,20грн.

20.12.2011 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» та комунальним підприємством теплових мереж «Яготинтепломережа» укладено додаткову угоду № 2 до договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року, за умовами якої сторони погодили викласти умови договору № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року у новій редакції.

Відповідно до п. 6.2.2 договору нової редакції сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Також, відповідно до договору викладеному у новій редакції штраф у розмірі 7% від суми прострочення платежу за прострочення платежу понад тридцять календарних днів сторони не передбачили.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 21.11.2012 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (первісний кредитор) та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 14/7075/12, за умовами якого первісний кредитор зобов'язався передати, а новий кредитор - прийняти на себе право вимоги до боржника первісного кредитора комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» за договором на постачання природного газу № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року у сумі 1045269,40 грн.

Згідно п. 1.2 договору про відступлення права вимоги № 14/7075/12 від 21.11.2012 року крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 2.3 договору про відступлення права вимоги № 14/7075/12 від 21.11.2012 року первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги боргу.

Так, 28.11.2012 року на виконання договору про відступлення права вимоги № 14/7075/12 від 21.11.2012 року ПАТ «Київоблгаз» надіслало на адресу відповідача повідомлення про відступленні права вимоги (а.с.17), що підтверджується фіскальним чеком та реєстром рекомендованих листів від 28.11.2012 року (а.с. 18).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Київоблгаз», на виконання п. 1.1 договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року, за період з жовтня 2011 року по вересень 2012 року поставлено, а відповідачем прийнято від постачальника природний газ загальною вартістю 1195552,30 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с. 59-65).

Проте, відповідач, за отриманий за період з жовтня 2011 року по вересень 2012 року природний газ, в порушення п. 6.1 договору розрахувався частково, сплативши 395982,90 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 58), підписаним та скріпленим печатками ПАТ «Київоблгаз» та відповідача та виписками по рахунку (а.с. 66-68), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем складає 799569,40 грн. (1195552,30 грн. - 395982,90 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу (а.с. 59-65), актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 58), підписаним та скріпленим печатками ПАТ «Київоблгаз» та відповідача та виписками по рахунку (а.с. 66-68), а також поясненнями представників сторін.

Так, у травні 2013 року ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (позивач) звернулося з позовом до комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» (відповідач) про стягнення 928380,15 грн. заборгованості, з яких: 799569,40 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 70374,12 грн. пені, 16979,81 грн. штрафу, 5602,72 грн. інфляційних втрат та 35854,10 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року.

В свою чергу відповідач заявлений позов визнав частково в частині основного боргу та просив суд відстрочити стягнення суми основного боргу до 31.12.2013 року на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України. Щодо стягнення штрафних санкцій - заперечив.

Як зазначалося вище рішенням господарського суду Київської області від 14.06.2013 року по справі № 911/2012/13 позов публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» про стягнення 928 380,15 грн. - задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 799 569,40 грн. основного боргу, 70 374,12 грн. пені, 16 979,81 грн. штрафу, 2706,76 грн. інфляційних втрат, 35 854,10 грн. 3 % річних та 18 509,68 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» підлягає задоволенню частково. Рішення господарського суду Київської області від 14.06.2013 року по справі № 911/2012/13 слід змінити в частині стягнення пені у сумі 70374,12 грн.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами частини першої ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, до позивача згідно договору про відступлення права вимоги № 14/7075/12 від 21.11.2012 року перейшло право вимоги до відповідача, у зв'язку з неналежним виконанням останнім договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року. ПАТ «Київоблгаз», на виконання п. 1.1 договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року, за період з жовтня 2011 року по вересень 2012 року поставлено, а відповідачем прийнято від постачальника природний газ загальною вартістю 1195552,30 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу. Відповідач, за отриманий за період з жовтня 2011 року по вересень 2012 року природний газ, в порушення п. 6.1 договору розрахувався частково, сплативши лише 395982,90 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним та скріпленим печатками ПАТ «Київоблгаз» та відповідача та виписками по рахунку, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем, склав 799569,40 грн. (1195552,30 грн. - 395982,90 грн.).

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновкам суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 799569,40 грн. основного боргу. Розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи та позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню. Більш того, з вказаною сумою основного боргу погоджується й сам відповідач.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 70374,12 грн. пені, 16979,81 грн. штрафу, 5602,72 грн. інфляційних втрат та 35854,10 грн. 3% річних.

Що стосується висновків суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 16979,81 грн. штрафу - 7% від суми простроченого платежу на підставі п. 7.5 договору за порушення строків оплати, судова колегія апеляційного господарського суду вважає обґрунтованими, виходячи з наступного

Згідно п. 7.5 договору № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року за прострочення строку платежу понад тридцять календарних днів споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, так і підтверджено судом апеляційної інстанції, зазначений в п. 7.5 договору 7% від суми простроченого платежу за своєю правовою природою є штрафом (господарсько-правовою санкцію у зв'язку з неналежним виконанням боржником грошового зобов'язання).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, як правильно вказав місцевий господарський суд, пеня і штраф є різновидами неустойки. Таким чином, враховуючи те, що, відповідач не оплатив отриманий від позивача природний газ протягом більше ніж 30 календарних днів з моменту виникнення обов'язку з оплати отриманого природного газу, штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу (погоджений сторонами п. 7.5 договору) становить у загальному розмірі 16979,81грн., зокрема: 5619,16 грн. (7% від 80273,76грн. (вартості неоплаченого природного газу понад 30 днів)) + 11360,65грн. (7% від 162294,99грн. (вартості неоплаченого природного газу понад 30 днів)).

Оскільки відповідачем, ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було сплачено вказану суму штрафу, судова колегія апеляційного господарського суду вважає висновки суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 7% штрафу у сумі 16979,81грн. обґрунтованими та правомірними. Отже позовна вимога про стягнення з відповідача 16979,81грн. штрафу є такою, що підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року, позивачем за період з 16.10.2011 року по 15.03.2013 року нараховано 5602,72 грн. інфляційних втрат та 35854,10 грн. 3 % річних за період з 08.11.2011 року по 08.04.2013 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, здійснивши перевірку правильності нарахування та розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає розрахунок суду першої інстанції 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованим та арифметично вірним.

За розрахунком суду першої інстанції, інфляційні втрати, нараховані за період з 16.10.2011 року по 15.03.2013 року складають саме 2706,76 грн. та 3 % річних нарахованих за період з 08.11.2011 року по 08.04.2013 року - 35854,10 грн. 3 % річних. Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 5602,72 грн. інфляційних втрат правомірно була задоволена місцевим господарським судом частково, а саме у розмірі 2706,76 грн. інфляційних втрат, а вимога про стягнення 35854,10грн. 3% річних задоволена повністю.

Однак, що стосується висновків суду першої інстанції в частині розрахунку пені та стягнення з відповідача пені у сумі 70374,12 грн., судова колегія погодитися не може виходячи з наступного.

Так, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року, позивачем за період з 08.11.2011 року по 07.11.2012 року нарахована пеня в сумі 70374,12грн., зокрема: 1046,78грн. за період з 08.11.2011 року по 30.11.2011 року на суму боргу 107173,76 грн., 1056,75грн. за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року на суму боргу 80273,76 грн., 2787,65 грн. за період з 01.01.2012 року по 22.03.2012 року на суму боргу 80273,76 грн., 230,29 грн. за період з 23.03.2012 року по 29.03.2012 року на суму боргу 80273,76грн., 1123,23 грн. за період з 30.03.2012 року по 07.05.2012 року на суму боргу 70273,76 грн., 1654,07 грн. за період з 08.12.2011 року по 31.12.2011 року на суму боргу 162294,99 грн., 5635,98 грн. за період з 01.01.2012 року по 22.03.2012 року на суму боргу 162294,99 грн., 5121,60 грн. за період з 23.03.2012 року по 07.06.2012 року на суму боргу 162294,99 грн., 7535,92 грн. за період з 09.04.2012 року по 07.07.2012 року на суму боргу 204307,20 грн., 10764,05 грн. за період з 09.04.2012 року по 07.08.2012 року на суму боргу 217060,13 грн., 16302,86 грн. за період з 09.04.2012 року по 07.09.2012 року на суму боргу 261703,85 грн., 13119,26 грн. за період з 08.04.2012 року по 07.10.2012 року на суму боргу 174923,52 грн., 3995,66 грн. за період з 08.05.2012 року по 07.11.2012 року на суму боргу 52985,95 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.5 договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року сторонами погоджено, що у разі невиконання споживачем умов п. 6.1 договору споживач зобов'язується (крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Строк позовної давності щодо вимог, які випливають внаслідок невиконання умов договору, в тому числі по вимогах щодо стягнення неустойки, пені, штрафу, встановлюється тривалістю у три роки (п. 7.9 договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року).

Відповідно до п. 6.2.2 договору викладеного у нової редакції відповідно до додаткової угоди № 2 від 20.12.2011 року, сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до положень спірного договору, оплата за газ, послуги його постачання та транспортування, проводиться виключно грошовими коштами на поточний рахунок, вказаний в розділі 12 договору, в такому порядку: - оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - оплата в розмірі по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості постачання і транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 7 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Отже, із зазначеного вбачається, що момент прострочення відповідачем виконання зобов'язання встановлюється щодо кожного підписаного акту окремо, і як наслідок, пеня також має нараховуватись на суму боргу по кожному акту приймання-передачі газу окремо з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до умов спірного договору, сторони погодили між собою, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості постачання і транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 7 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, а відтак, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня має обчислюватись саме з 7 числа наступного місяця за місяцем поставки газу + 6 місяців.

Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції, право на нарахування пені за прострочення строків оплати актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року, від 30.11.2011 року, від 31.12.2011 року, від 31.01.2012 року, від 29.02.2012 року, від 31.03.2012 року та від 19.04.2012 року у позивача у відповідності до вимог ст. 232 ЦК України, припинилось 07.05.2012 року, 07.06.2012 року, 07.07.2012 року, 07.08.2012 року, 07.09.2012 року, 07.10.2012 року та 07.11.2012 року відповідно.

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду вважає помилковим розрахунок пені позивача та суду першої інстанції. Колегія суддів звертає увагу на те, що, як позивач так і місцевий господарський суд припустився арифметичної помилки при розрахунку пені за спірний період виходячи з того, що у поточному році 366 днів. Колегія суддів зазначає, що 2011 рік та 2012 рік не є високосними роками та мають по 365 днів з яких і слід розраховувати пеню.

Крім того, судова колегія вважає помилковим розрахунок пені по актах приймання-передачі природного газу за грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року та квітень 2012 року. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з поштового конверта, позивач звернуся до господарського суду з позовом саме 24.05.2013 року. Отже враховуючи однорічний термін позовної давності щодо стягнення пені, умови додаткової угоди № 2 від 20.12.2011 року в період дії якої були поставки газу та шестимісячний строк нарахування пені, колегія суддів вважає, що пеню слід розраховувати за зобов'язанням грудня 2011 року з 24.05.2012 року по 07.07.2012 року на заборгованість у сумі 204307,20 грн., за січень 2012 року з 24.05.2012 року по 07.08.2012 року на заборгованість у сумі 217060,13 грн., за лютий 2012 року з 24.05.2012 року по 07.09.2012 року на заборгованість у сумі 261703,85 грн., за березень 2012 року з 24.05.2012 року по 07.10.2012 року на заборгованість у сумі 174923,52 грн. та за зобов'язаннями за квітень 2012 року з 24.05.2012 року по 07.11.2012 року на заборгованість у сумі 52985,95 грн. За період поставки газу жовтня 2011 року та листопада 2011 року в який, діяли умови договору № 2802800022-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011 року, пеню слід розраховувати з 08.11.2011 року по 07.05.2012 року на суму 122276,66 грн. та з 08.12.2011 року по 07.06.2012 року з урахуванням поточного погашення боргу відповідачем за вказані періоди.

Таким чином, за розрахунком апеляційного господарського суду з відповідача на користь відповідача слід стягнути пеню у сумі 53808,86 грн. з яких: за зобов'язаннями жовтня 2011 року - 6098 грн., за листопад 2011 року -12138,75 грн., за грудень 2011 року - 3778,28 грн., за січень 2012 року - 6779,41 грн., за лютий 2012 року - 11507,70 грн., за березень 2012 року - 9848,43 грн. за квітень 2012 року 3658,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку по справі щодо стягнення основної суми боргу, 7% штрафу, інфляційних втрат та 3% річних. При цьому, за розрахунком апеляційного господарського суду пеня яка підлягає стягненню становить 53808,86 грн.

Що стосується висновків суду першої інстанції щодо відмови відповідачу в задоволенні клопотання про відстрочення виконання судового рішення в частині стягнення основного боргу до 31.12.2013 року, колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначається у абз. 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляд судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 року, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Майновий стан боржника, відсутність у нього на цей час коштів, не може розглядатись тією винятковою обставиною, що надає право на розстрочку виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до приписів пунктів 7.1.-7.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 року застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 року).

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що відповідачем, ні під час розгляду справі у суді першої інстанції ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було доведено суду наявності підстав для відстрочки виконання судового рішення в частині стягнення основного боргу. Як вірно вказав суд першої інстанції, наявність же скрутного фінансового становища, яке виникло у зв'язку з несвоєчасними розрахунками споживачів свідчить про факт наявності заборгованості населення перед відповідачем, а не про існування виняткових випадків, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» на рішення господарського суду Київської області від 14.06.2013 року у справі № 911/2012/13 слід задовольнити частково. Рішення господарського суду Київської області від 14.06.2013 року у справі № 911/2012/13 змінити в частині стягнення з комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» пені у сумі 70374,12 грн. та стягнути з комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пеню у сумі 53808,86 грн. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 14.06.2013 року у справі № 911/2012/13 залишити без змін.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» на рішення господарського суду Київської області від 14.06.2013 року у справі № 911/2012/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 14.06.2013 року у справі № 911/2012/13 змінити в частині стягнення з комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» пені у сумі 70374,12 грн. та стягнути з комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» (07700, Київська область, Яготинський р-н., м. Яготин, вул. 1 Травня, буд. 1; код ЄДРПОУ 24223294) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720) пеню у сумі 53808 (п'ятдесят три тисячі вісімсот вісім гривень) 86 коп.

3. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 14.06.2013 року у справі № 911/2012/13 залишити без змін.

4. Стягнути з комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» (07700, Київська область, Яготинський р-н., м. Яготин, вул. 1 Травня, буд. 1; код ЄДРПОУ 24223294) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720) 18178 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят вісім гривень) 37 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720) на користь комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» (07700, Київська область, Яготинський р-н., м. Яготин, вул. 1 Травня, буд. 1; код ЄДРПОУ 24223294) 18 (вісімнадцяти гривень) 04 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

7. Матеріали справи № 911/2012/13 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 16.08.2013 року