Постанова № 33244558, 14.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р. Справа№ 910/6110/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 14.08.2013 року

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року

у справі № 910/6110/13 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

до державного підприємства «Центрально-західна компанія

«Вуглеторфреструктуризація»

про зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року по справі №910/6110/13 у позові публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до державного підприємства «Центрально-західна компанія «Вуглеторфреструктуризація» про зобов'язання укласти договір - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 18.06.2013 року позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року по справі № 910/6110/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення місцевого господарського суду по справі № 910/6110/13 було прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 18.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає подану ПАТ «Черкасиобленерго» апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду міста Києва законним та обґрунтованим. Просить суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 18.06.2013 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

Скаржник в судових засіданнях 07.08.2013 року та 14.08.2013 року надав свої пояснення по справі в яких підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та зобов'язати державне підприємство «Центрально-західна компанія «Вуглеторфреструктуризація» укласти договір про спільне використання технологічних мереж з публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго», в редакції позивача.

Представник відповідача у судових засіданнях 07.08.2013 року та 14.08.2013 року також надав свої пояснення по справі в яких, поданий відзив на апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ньому та заперечив проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року залишити без змін.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Черкасиобленерго» є суб'єктом господарювання, що отримав ліцензію Національної комісії регулювання електроенергетики серії АЕ № 578507 на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ліцензію Національної комісії регулювання електроенергетики серії АЕ № 578507 на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Черкаської області.

Забезпечення електропостачання фізичних осіб-споживачів та юридичних осіб споживачів м.Ватутіне Звенигородського району Черкаської області здійснюється з використанням технологічних електричних мереж підстанції ПС 35/6 кВ «ЮТЕЦ», яка розташована за адресою: 20250, Черкаська область, м.Ватутіне, вул.Кривошеї 129. Власником підстанції є Державне підприємство «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація».

ПАТ «Черкасиобленерго» 18.01.2013 року, в порядку передбаченому ст.179 ГК України та ст.181 ГК України, направило Державному підприємству «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація» пропозицію про укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж стосовно ПС 35/6 кВ «ЮТЕЦ», яка розташована за адресою: 20250, Черкаська область, м.Ватутіне, вул.Кривошеї 129.

Листом №115 від 28.02.2013 року ДП «ЦЗК «Вуглеторфрестуктуризація» відмовилось від укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Відмовляючись від укладення договору відповідач послався на те, що він не є власником електричних мереж і не використовує їх для власних потреб, а також на те, що згідно з договором оренди № 15-01/21-юр-11/з-10 від 15.12.2010 року та актом прийому-передачі до нього відповідачу передано позивачем у користування ВРУ-35 кВ підстанції ПС-35/6 кВ «ЮТЕЦ» (без силових трансформаторів 35/6 кВт), інвентарний № 9005, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Ватутіне.

Відповідно до п. 2.1, 2.2.1 статуту відповідача, затвердженого наказом Міненерговуглля 17.08.2011 року № 412, відповідач створений з метою організації виконання робіт з ліквідації вугледобувних, вуглепереробних і торфодобувних підприємств фізична ліквідація зазначених підприємств, охорона навколишнього природного середовища, подолання негативних соціально-економічних наслідків ліквідації, в частині забезпечення колишніх працівників гірничих підприємств пільговим паливом, згідно зі ст. 48 гірничого закону України. Вказана діяльність підприємства здійснюється відповідно до затверджених в установленому порядку проектів ліквідації гірничих підприємств, за рахунок бюджетних коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік за статтею «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості». Предметом діяльності відповідача є здійснення функцій замовника виконання робіт відповідно до затверджених проектів ліквідації гірничих підприємств.

Із матеріалів справи, а саме об'єктивного кошторису № 4-1, специфікації на виконання робіт за реструктуризації підстанції 35/6 кВ та розбирання об'єктів господарства з демонтажем електрообладнання згідно з проектом ліквідації ДВАТ «Шахтоуправління «Ватутинське» ТЕЦ «Юрківська» вбачається, що відповідачем здійснюється ряд робіт щодо реконструкції електричних мереж на території ТЕЦ «Юрківська» з метою їх подальшої реалізації в межах затвердженого кошторису.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.12.2010 року сторони уклали договір оренди № 15-01/21-юр-11/з-10 згідно з яким відповідач зобов'язується передати, а позивач прийняти у тимчасове володіння та користування ВРУ-35 кВ підстанції ПС-35/6 кВ «ЮТЕЦ» (без силових трансформаторів 35/6 кВ), інвентарний № 9005, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Ватутіне.

15.12.2010 року за актом приймання-передачі відповідач передав в оренду ВРУ-35 кВ підстанції ПС-35/6 кВ «ЮТЕЦ» (без силових трансформаторів 35/6 кВ), інвентарний № 9005, що знаходиться за адресою: черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Ватутіне.

Згідно з п. 1 додаткової угоди № 1 від 05.09.2011 року до договору оренди № 15-01/21-юр-11/з-10 сторони погодили строк договору оренди 35 календарних місяців з моменту фактичної передачі об'єкта оренди позивачу.

Так, у квітні 2013 року ПАТ «Черкасиобленерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Центрально-західна компанія «Вуглеторфреструктуризація» про зобов'язання відповідача надати кошторис річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання та укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що Державне підприємство «Центрально-західна компанія «Вуглеторфреструктуризація» є власником електричних мереж на закріпленій за позивачем як електропередавальною організацією, території. Використання електричних мереж без договору не допускається. Проект договору направлено позивачем відповідачу, проте договір, у строки, встановлені приписами чинного законодавства позивачеві не повернуто, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

У свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що відповідач не є власником електричних мереж, а здійснює діяльність з організації ліквідації вугледобувних, вуглепереробних і торфодобувних підприємств. Електричні мережі прийнято відповідачем з метою їх подальшого продажу в процедурі ліквідації ДВАТ «Шахтоуправління «Ватутинське» ТЕЦ «Юрківська».

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року по справі №910/6110/13 у позові публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до державного підприємства «Центрально-західна компанія «Вуглеторфреструктуризація» про зобов'язання укласти договір - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд послався на те, що на сьогоднішній день відсутня пряма вказівка закону про обов'язкове укладення договору про спільне використання електричних мереж. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідач, не є власником електричних мереж, а здійснює діяльність з організації ліквідації вугледобувних, вуглепереробних і торфодобувних підприємств. Електричні мережі прийнято відповідачем з метою їх подальшого продажу в процедурі ліквідації ДВАТ «Шахтоуправління «Ватутінське» ТЕЦ «Юрківська». Також, відмовляючи в задоволенні позовних вимог господарський суд виходив з того, що проект договору повинен мати обов'язкові умови щодо ціни послуг, які визначаються кошторисом обґрунтованих витрат, проте, кошторис обґрунтованих витрат відповідно до п. 1.8 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, позивачем до матеріалів справи не долучено, як обов'язковий додаток до проекту договору відповідачу не надано.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову про спонукання укласти договір, погодитися не може виходячи з наступного.

Статтею 12 Закону України «Про електроенергетику» встановлені основні завдання НКРЕ України. Так, основними завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, є: державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці; забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці; захист прав споживачів електричної і теплової енергії; розроблення та затвердження правил користування електричною енергією.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електроенергетику» НКРЕ України розроблено та затверджено Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 року №28 Правила користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за №417/1442.

Відповідно до п.1.1 ПКЕЕ дія правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Частиною 11 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживач (власник мереж, які використовуються для передачі електричної енергії іншим суб'єктам господарювання, населенню) зобов'язаний укласти з електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Пунктом 1.10 ПКЕЕ встановлено, що Електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ визначено, що спільне використання технологічних електричних мереж - виконання комплексу заходів з метою експлуатації та утримання у належному технічному стані технологічних електричних мереж, які використовуються для забезпечення електропостачання інших суб'єктів господарювання, крім їх власника, або для забезпечення передачі (транзиту) електричної енергії в мережі електропередавальної організації.

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж - це домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

Пунктом 1.7 ПКЕЕ передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.

При цьому відповідно до п.6.29 правил, Електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 року № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 року за № 732/15423 (далі - Методика).

Пунктом 6.32 ПКЕЕ встановлено, що: фактичні обгрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж базового періоду. До витрат на утримання технологічних електричних мереж належать лише ті витрати, які безпосередньо стосуються вказаного виду діяльності.

Величина витрат споживача не може перевищувати граничної величини витрат, визначених відповідно до нормативів витрат за об'ємом умовних одиниць електроустановок, які складаються за результатами діяльності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої приєднані електроустановки основного споживача (споживача).

У разі використання технологічних електричних мереж власника електричних мереж (споживача, основного споживача) для електрозабезпечення електроустановок декількох суб'єктів господарювання величина витрат на утримання цих технологічних електричних мереж розподіляється пропорційно обсягам електричної енергії, що надійшла в мережі відповідних суб'єктів господарювання, та обсягу електричної енергії, використаної власником електричних мереж (споживачем, основним споживачем), відповідно до складеного балансу електричної енергії за базовий період.

У разі виникнення між сторонами спірних питань кошторис передається до відповідного територіального представництва НКРЕ для вирішення спірних питань. У разі використання електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, мереж споживача (основного споживача) останній погоджує кошторис обгрунтованих витрат у відповідному територіальному представництві НКРЕ.

Узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

За положеннями п. 2.5 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання з обґрунтуванням щодо кожної статті витрат та розрахунок плати за спільне використання технологічних електричних мереж подаються власником мереж щороку на погодження до відповідного територіального представництва НКРЕ.

Судова колегія вважає, що наведеними положеннями, обов'язок складання кошторису покладається саме на відповідача. При отриманні від позивача проекту спірного договору та враховуючи обов'язковість його укладення відповідач не був позбавлений можливості скласти кошторис та направити його позивачу на розгляд разом з проектом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач діє відповідно до статуту ДП «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація» затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 17.08.2011 р. за № 412. ДВАТ «Шахтоуправління «Ватутінське» ТЕЦ «Юрківська» є майном яке знаходиться у відповідача на праві господарського відання.

Стаття 133 ГК України визначає, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно ч. 1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач має всі повноваження на укладання та підписання договору про спільне використання технологічних енергетичних мереж.

Щодо невідповідності змісту спірного договору типовому договору про спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженого постановою НКРЕ від 17.10.2005 року №910, то договір має основу типового договору та оформлений відповідно до вимог Правил користування електричною енергією. До того ж, за наявності заперечень щодо окремих умов договору відповідач, одержавши проект договору, був не позбавлений можливості скласти протокол розбіжностей та надіслати його на розгляд позивачу.

При цьому, постановою НКРЕ від 17.10.2005 року №910 (з подальшими змінами) зобов'язано суб'єктів господарювання, на яких поширюється дія Правил користування електричною енергією, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог Правил, зокрема, встановлено, що електропередавальні організації, які здійснюють діяльність на закріпленій території, зобов'язані врегулювати відносини згідно з вимогами абз. 2 п. 1.10 Правил із власниками технологічних електричних мереж, які передають електричну енергію іншим суб'єктам господарювання у визначені постановою строки в залежності від обсягів електроенергії, що передається.

Відповідно до ч.3 ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 6 ст. 179 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст.179 ГК України).

Приписами ч.3 ст. 184 ГК України встановлено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст.179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст.181 цього кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України, відповідно до якої судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.

Крім того, згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідно до чинного законодавства України, між ПАТ «Черкасиобленерго» та відповідачем повинен бути укладений договір про спільне використання технологічних мереж на основі типового договору згідно додатку № 2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за №417/1442.

Порядок укладення господарських договорів урегульований ст.181 ГПК України, відповідно до приписів якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. Відповідно до ч.2 ст.181 ГК України: у разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Із аналізу перелічених норм законодавства слідує, що обов'язковою умовою щодо зобов'язання в судовому порядку укласти договір є, зокрема, обов'язковість для сторін укладення договору, спір між сторонами щодо умов договору, тобто відмова сторони від укладення договору на умовах, запропонованих іншою стороною, чи частиною із них. При цьому законодавець передбачив строк для розгляду проекту договору іншою стороною - 20 днів.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, протягом даного встановленого законодавством строку не дав позивачу ні відповіді про згоду укласти даний договір, ні протокол розбіжностей, що свідчить про його відмову укласти договір.

У зв'язку з відмовою відповідача укласти договір про спільне використання технологічних мереж з ПАТ «Черкасиобленерго», судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне задовольнити позов частково та зобов'язати відповідача укласти договір на основі типового договору згідно додатку № 2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за №417/1442.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання укласти договір про спільне використання технологічних мереж саме на запропонованих умовах позивача, судова колегія вважає безпідставним, оскільки, закон передбачає укладення договору про спільне використанні технологічних електричних мереж саме у відповідності до типового договору затвердженого Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28. Відповідні заходи щодо погодження кошторису повинні бути здійснені відповідачем під час укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж на основі типового договору, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції помилково було відмовлено у задоволенні позову про спонукання укласти договір.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року, прийняте після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» слід задовольнити частково, оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року скасувати. Прийняти нове рішення суду, яким позов публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до державного підприємства «Центрально-західна компанія «Вуглеторфреструктуризація» про спонукання укласти договір - задовольнити частково.

Зобов'язати державне підприємство «Центрально-західна компанія «Вуглеторфреструктуризація» укласти договір про спільне використання технологічних мереж з публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго», на основі типового договору згідно додатку № 2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за №417/1442. В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року у справі № 910/6110/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року у справі № 910/6110/13 скасувати.

Прийняти нове рішення суду, яким позов публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до державного підприємства «Центрально-західна компанія «Вуглеторфреструктуризація» про спонукання укласти договір - задовольнити частково.

3. Зобов'язати державне підприємство «Центрально-західна компанія «Вуглеторфреструктуризація» після набрання рішення суду по даній справі законної сили укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж з публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» на основі типового договору згідно додатку № 2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за №417/1442.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з державним підприємством «Центрально-західна компанія «Вуглеторфреструктуризація» (03164, м. Київ, проспект Академіка Палладіна, 46/1, корпус 1, код ЄДРПОУ 32112705) на користь публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код ЄДРПОУ 22800735) 1147 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 573,50 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/6110/13 повернути до господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 16.08.2013 року