Постанова № 33243921, 30.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 серпня 2013 р. № 820/7382/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченка А.В.

При секретарі - Алавердян Е.А.

За участі сторін:

представника позивача - Качанова Є.О.

представника відповідача - Журавльової А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВС ПАК» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «СВС ПАК», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС від 14.08.2013 року №0000302201, яким позивачу донараховано податку на прибуток у розмірі 349906,00 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що винесене податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС ПАК» 31.08.2009 р. взято на податковий облік за №41432 і станом на даний час перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Дзержинському району м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області.

На підставі Наказу про проведення планової виїзної перевірки від 01.07.2013 р. №1368, направлень №1429 від 09.07.2013 р. та №1432 від 10.07.2013 р., виданих Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Фоменко М.М. та головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи, доходів і зборів фізичних осіб управління доходів і зборів оподаткування фізичних осіб Панченко А.А., проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС ПАК» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 рр., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 рр. На підставі Наказу № 82 від 23.07.2013 р. планову виїзну перевірку ТОВ «СВС ПАК» було продовжено на 5 робочих днів до 30.07.2013 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт №164/2201/36624100 від 06.08.2013 року, який було вручено директору ТОВ «СВС ПАК» ОСОБА_5 у приміщенні ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 06.08.2013 року.

У Акті перевірки №164/2201/36624100 від 06.08.2013 року зазначено, що ТОВ «СВС ПАК» порушено: пп. 138.1.1 п.138 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу.

14 серпня 2013 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000302201, яким позивачу донараховано податок на прибуток у загальній сумі 349 906 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 24238 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 106 120 грн. та 4 квартал 2011 року на суму 219548 грн.

Підставою для вказаних дій послугував той факт, що в ході проведення перевірки ДПІ встановлено, що в податковій декларації за 2 квартал 2011 року ТОВ "СВС ПАК" задекларовано суму собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) від продажу товарів на суму 569329 грн. Різниця між задекларованими показниками «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів» в податковому обліку та бухгалтерським обліком складає 105382 грн.

В податковій декларації за 3 квартал 2011 року ТОВ "СВС ПАК" задекларовано суму собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг від продажу товарів на суму 1668322 грн. Різниця між задекларованими показниками «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів» в податковому обліку та бухгалтерським обліком складає 461390 грн.

В податковій декларації за 4 квартал 2011 року ТОВ "СВС ПАК" задекларовано суму собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг від продажу товарів на суму 1890625 грн. Різниця між задекларованими показниками «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів» в податковому обліку та бухгалтерським обліком складає 954558грн.

Також, при перевірці списання матеріалів, сировини в виробництво по бухгалтерському обліку та співставленням з первинних документами - накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма N М-11) за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 встановлено розбіжності у сумі 1521330 грн. відповідно до накладної вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма N М-11), ведення яких передбачено вимогами Наказу від 21.06.1996 року N 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів») за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 списано в виробництво зі складу матеріалів, сировини на суму 3122888 грн. Розбіжність між бухгалтерським обліком та первинними документами, що підтверджують списання сировини та матеріалів в виробництво, складає 1521330 грн.

По вищезазначеній» операції здійснено наступні бухгалтерські записи: з К-т бухгалтерському рахунку №201 «Сировина та матеріали» в Д-т бухгалтерського рахунку №23 «Виробництво» списано матеріалів на суму 3122888 грн., з К-т бухгалтерському рахунку №23 «виробництво» в Д -т бухгалтерського рахунку №26 «готова продукція» списано матеріалів на суму 3122888 грн., з К-т бухгалтерського рахунку №26 «готова продукція» списано в Д -т бухгалтерського рахунку №90 «Собівартість реалізації» 3122888 грн.

Судом встановлено, що собівартість кінцевої продукції виготовленої ТОВ «СВС ПАК» складається з витрат, прямо пов'язаних с виробництвом, згідно з п. 138.8 ПК України, а саме: прямих матеріальних витрат;прямих витрат на оплату праці;амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних с виробництвом продукції;вартості виробничих послуг, прямо пов'язаних з виробництвом; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.

Собівартість готової продукції (в частині матеріалів) розраховується виходячи з Норм списання матеріалів, розроблених на підставі проведених технологічних випробувань до початку виробничих робіт. Норми списання затверджені ТОВ «СВС ПАК» на кожен окремий вид продукції, що виробляється.

Крім того, підтверджено, що на підприємстві розроблена форма Виробничого звіту, щодо використання матеріалів на кожний конкретний вид продукції, в якому щодня відображається: вид готової продукції;кількість готової продукції; кількість чистої ваги використаних матеріалів і кількість зворотних відходів, що утворюються при виробництві продукції та які надалі реалізуються спеціалізованим підприємствам з переробки відходів.

Вихідні дані, що відображаються у Виробничих звітах, підписуються майстром виробництва та Начальником виробництва, після чого перевіряються бухгалтерією підприємства в частині відповідності кількості списаної сировини Нормам списання матеріалів, затвердженим на підприємстві ТОВ «СВС ПАК».

Матеріалами справи підтверджено, що у 2 кварталі 2011 р. ТОВ «СВС ПАК» задекларувало суму собівартості продукції у розмірі 569 329 грн., що повністю відповідає фактичним даним та реальному відображенню собівартості готової продукції. Згідно бухгалтерського обліку, собівартість продукції у 2 кварталі 2011 р. становить 627 597 грн., що на 58 270 грн. більше, а не менше податкової собівартості.

В бухгалтерському обліку собівартість вираховувалася за виробничою собівартістю. Оскільки у відповідності до п. 138.10. 1 ПКУ, що діяв у вказаний період часу, у 2 кварталі 1011 р. загально виробничі витрати в податковому обліку не включалися в собівартість продукції, а відповідно до чинних на той час норм ПК України включалися до складу інших витрат підприємства.

Вказаний у Податковому кодексі України принцип розрахунку собівартості, значною мірою відрізняється від норм формування бухгалтерського показника собівартості продукції. Для того щоб визначити податкову собівартість, підприємство здійснювало додатковий розрахунок з вилученням із суми бухгалтерської собівартості загально виробничих витрат, що становило загальнообов'язкову вимогу для коректного розрахунку і було належним чином відображено у первинній документації ТОВ «СВС ПАК».

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що підприємство не відображало в собівартості витрати на виробництво, які на той час заборонено було включати до податкової собівартості відповідно до вимог ПКУ, а саме: придбання у платників єдиного податку виробничих запасів.

В податковій декларації за період квітень - вересень 2011 р. (2 - 3 квартали) ТОВ «СВС ПАК» задекларувало суму собівартості у розмірі 1 668 322 грн. Згідно з даними бухгалтерського обліку, собівартість продукції склала 1783 657 грн., що відповідно більше податкової собівартості на 115 335 грн.

Починаючи з 01.08.2011 р. згідно зі змінами внесеними до податкового законодавства України, виробничим підприємствам було дозволено включати в собівартість продукції загально виробничі витрати за правилами передбаченими Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Оскільки визначити загально виробничі витрати, які відносяться безпосередньо до реалізованої продукції неможливо, розподіл загально виробничих витрат здійснюється згідно коефіцієнтів, що спеціально розраховані для Декларації з прибутку за наступною формулою: Об Дт 901/О6 Дт 23.

Відповідно до вище викладеного, в податковій декларації за період квітень - грудень 2011 року (2-4 квартал) ТОВ «СВС ПАК» задекларувало суму собівартості в розмірі 3 558 947 грн., яка відображена в рядку 05.1 Декларації, до якої включені прямі виробничі витрати та загально виробничі витрати. Вказана сума підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 901 «Собівартість продукції» 3 321 905 грн. та загально виробничі витрати у розмірі 237 042 грн. (Балансовий Рахунок « 91»), відображені у рядку 05.1.16 Декларації.

Таким чином, у бухгалтерському обліку собівартість складає 3 945 133 грн., що на 386 186 грн. більше податкової, за рахунок того, що у податкову собівартість витрат не включені ті витрати, які прямо заборонено включати згідно з Податковим кодексом України.

Щодо фіксування у Акті перевірки обґрунтування порушення з боку ТОВ «СВС ПАК» тим, що мали місце за рахунок відсутності первинних документів, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «СВС ПАК» у повному обсязі надало для перевірки ДПІ у Дзержинському районі повний обсяг первинної бухгалтерської документації. Саме з неї можливо достовірно встановити, що відпуск матеріалів зі складу у виробництво відбувається по Накладний вимозі (внутрішньому переміщенню матеріалів), яка в обліку підприємства не є документом для списання матеріалів та визначення собівартості продукції. Кількість матеріалів, які безпосередньо формують собівартість продукції відображається у Виробничому звіті, згідно Специфікацій, складених за затвердженими Нормами списання матеріалів на кожну одиницю виготовленої продукції.

Цей факт не спростовано ДПІ, яка в акті перевірки перелічила документи, які були надані позивачем до перевірки, а саме: обігово-сальдові відомості;Журнали ордера та оборотні відомості по бухгалтерських рахунках: 201 «Сировина й матеріали»; 203 «Паливо»; 207 «Запасні частини»; 209 «Інші матеріали», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 23 «Виробництво»; 26 «Готова продукція», 28 «Товари»; 31 «Рахунки в банках»; 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; 372 «Розрахунки з підзвітними особами»; 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»; 66 "Розрахунки по виплатам робітникам"; 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»; 644 «Податковий кредит»; 90 «Собівартість реалізації»; 91 «Загальновиробничі витрати»; 92 «Адміністративні витрати»; 65 «Єдиний соціальний внесок»; Угоди; рахунки фактури; видаткові (прибуткові) накладні; первинні банківські документи; акти виконаних робіт податкові накладні; авансові звіти;реєстри отриманих податкових накладних.

Суд зазначає, що зазначена в Акті перевірки № 164/2201/36624100 від 06.08.2013 року сума списаних матеріалів - 3 122 888 грн., не є сумою списання для податкового обліку, а є сумою списання бухгалтерського обліку, що підтверджується оборотно-сальдової відомістю за рахунком « 201» за період квітень - грудень 2011 р. У податковому обліку сума списаних матеріалів на виготовлення та упаковку продукції дорівнює 3 001 350 грн., що на 121 538 грн. менше ніж у бухгалтерському.

Різниця у вартості списаних матеріалів (у бік зменшення в податковому обліку) сталася в наслідок виробництва продукції для покупців, щодо яких дохід у податковому обліку було відображено за першою подією (за передоплатою, яка мала місце до 01.04.2011 р.), тобто до набрання чинності відповідними нормами Податкового кодексу України. Таким чином, у зв'язку з відсутністю доходів не можуть мати місце витрати по матеріалам з яких виготовлена продукція. В собівартість продукції увійшла сума списаних матеріалів у розмірі 2 905 814 грн., що підтверджується «Аналізом рахунка « 231».

В зв'язку з цим, на думку суду, ТОВ «СВС ПАК» у повному обсязі виконало приписи податкового та бухгалтерського законодавства і правомірно включило вказані суми до складу собівартості, що у жодному випадку не призвело до завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів за вказаний звітний період. Облік списання матеріалів для формування собівартості ведеться за чітко затвердженими нормами витрат на кожну одиницю випущеної продукції.

Суд вважає за необхідним вказати, що згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.134.1.1, п.п.134.1.2 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначе них згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне винесення вищевказаного податкового повідомлення - рішення .

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СВС ПАК» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області № 0000302201 від 14 серпня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВС ПАК» (код 36624100) понесені судові витрати в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 02 вересня 2013 року.

Суддя А.В. Зінченко