Рішення № 33243531, 28.08.2013, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 254/5871/23-ц

Провадження № 2/254/1636/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючого-судді: Данилів С.В.,

за секретаря: Доброреза А.А.,

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Верещагіна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьоннівському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьоннівському районі м. Донецька про заборгованість в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві у сумі 20 000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в період з 09 серпня 1966 року по 17 травня 1998 року перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості. З них 12 років 9 місяців працював на шахті Мушкетовська комбіната "Донецьквугілля", 4 роки і 10 місяців працював в Управлінні по монтажу, демонтажу і ремонту гірнично-шахтного обладнання Донецького виробничого об'єднання, 4 роки і 5 місяців працював на ш/у Донбас Донецького виробничого об'єднання, що входили до складу комбінату "Донецьквугілля" Міністерства вугільної промисловості УРСР, який у 1975 році був реорганізований у Донецьке виробниче об'єднання з видобутку вугілля "Донецьквугілля", а у 1997 році - у ДП ДКХ "Донецьквугілля". Крім того, 7 років і 4 місяця він працював у п/о "Арктиквугілля" архіпелаг Шпіцберген на рудниках Баренцбург і Пірамида. Протягом зазначеного часу - 29 років він працював на роботах з повним підземним робочим днем. Внаслідок довготривалої роботи на вугільних підприємствах з важкими і шкідливими умовами праці. В подальшому, 5 років він ніде не працював, оскільки в нього виникло професійне захворювання, а саме: хронічний обструктивний бронхіт пальової етіології в фазі субремісії, легенева недостатність першої-другої ступені, за яким на підставі висновку МСЕК від 25 червня 2002 року було встановлено втрату професійної працездатності 50 %, та визначено 3 групу інвалідності, що підтверджується Довідкою МСЕК № 080283 та витягом з Випискою огляду у МСЕК № 111847 серія 2-18 АВ від 25 червня 2002 року.

У зв'язку з погіршенням здоров'я через довготривалу роботу на вугільних підприємствах з важкими і шкідливими умовами праці, рішенням МСЕК від 18 березня 2010 року йому повторно було встановлено втрату професійної працездатності зі ступенем 70 % безстроково, та визначено другу групу інвалідності, що підтверджується Довідкою МСЕК № 075937 серія Дон-07 та Довідкою № 021805 серія ДОН-04 від 18 березня 2010 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача ФССНВ на виробництві та професійних захворювань України у Будьоннівському районі - Верещагін А.А. проти заявлених позовних вимог заперечив повністю, вважає позовні вимоги позивача не обґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Надав суду пояснення аналогічні змісту заперечення на позовну заяву. При цьому зазначив, що позивачем не подано доказів щодо заподіяння йому моральної шкоди.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьоннівському районі м. Донецька Верещагіна А.А., з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін и інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 09 серпня 1966 року по 17 травня 1988 року перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості. Зокрема, 12 років 9 місяців ОСОБА_1 працював на шахті Мушкетовський комбінат "Донецьквугілля"; 4 роки і 10 місяців - в Управлінні по монтажу, демонтажу і ремонту гірнично-шахтного обладнання Донецького виробничого об'єднання; 4 роки і 5 місяців працював на ш/у Донбас Донецького виробничого об'єднання, що входив до складу комбінату "Донецквугілля" Міністерства вугільної промисловості УРСР, який у 1975 році був реорганізований у Донецьке виробниче об'єднання з видобутку вугілля "Донецьквугілля"; у 1997 році - у ДП ДКХ "Донецьквугілля"; 7 років і 4 місяця -у п/о "Арктиквугілля" архіпелаг Шпіцберген на рудниках Баренцбург і Пірамида (а.с. 7-10).

За період роботи на підприємствах вугільної промисловості позивач отримав професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології в фазі субремісії, легенева недостатність першої-другої ступені. (а.с. 11)

Згідно виписки з акта огляду МСЕК № 111847, позивачу встановлено вперше 50 % втрати професійної працездатності з 25 червня 2002 року (а.с. 11).

Згідно висновку МСЕК від 25 червня 2002 року позивачу встановлено третю групу інвалідності та 50 % втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 11-12).

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії ДОН-04 № 021805 від 18 березня 2010 року, позивачу встановлена друга група інвалідності та 70 % втрати професійної працездатності з 11 березня 2010 року, дата переогляду безстроково (а.с. 13-15).

З копії виписки з історії хвороби № 9031 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 19 листопада 2012 року по 04 грудня 2012 року проходив курс лікування у обласній клінічній лікарні профзахворювань. Основний діагноз хронічне обструктивне захворювання легень, пилової етіології, третя стадія, фаза загострення. Емфізема легенів. Легенева недостатність другого ступеня. Професійне захворювання - повторне (а.с. 43-44).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких, покладено на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України, передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, в разі порушення його законних прав, які спричинили моральних страждань та втраті нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно із п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, позовна давність на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю не поширюється .

Відповідно до вимог статей 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності їх сукупності", право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд вважає доведеним, що позивачу внаслідок професійного захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пильової етіології в фазі субремісії, легенева недостатність першої-другої ступені, заподіяно моральну шкоду, оскільки змінився звичний порядок його життя, він не має змоги влаштувати своє дозвілля, вимушений постійно звертатись в лікувальні установи за медичною допомогою, часто проходить курси стаціонарного та амбулаторного лікування, курси медикаментозного лікування, перебування постійно у лікувальних закладах, що завдає багато незручностей як йому так і його близьким. Його постійно турбують на кашель з мокротою, задишку при фізичному навантаженні, слабкість, підвищену втомлюваність, пітливість, болі в грудній клітці, головні болі. Тяжкість захворювання, тривалий період лікування гнітюче відображуються на його нервово-емоційному стані, він відчуває постійний дискомфорт, хвороба періодично загострюється, що приводить до порушення його нормального режиму життя. Він постійно відчуває почуття ущербності та неповноцінності, частково втратив працездатність та отримав інвалідність. Вказане вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Це підтверджується копією трудової книжки, довідками МСЕК, виписками з історії хвороби.

Доводи представника відповідача про те, що у задоволені позову слід відмовити, оскільки позивачем не доведено жодного із стверджень зазначених в позовній заяві, не подано жодних доказів наявності моральної шкоди, обґрунтування розміру, наявності порушення його прав внаслідок дій або бездіяльності відповідача, суд не бере до уваги у зв'язку з їх безпідставністю.

Судом встановлено факт заподіяння моральної шкоди позивачу і він має право на відшкодування цієї шкоди з відповідача, однак з урахуванням того, що позивач не забажав залучити до участі у справі в якості співвідповідачів інші підприємства, на яких він працював до поступлення на роботу до відповідача, тому його позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням часу роботи на підприємстві відповідача та часу коли вперше позивач звернувся до медичної установи з даним захворюванням.

Ураховуючи вищенаведене, ступінь втрати працездатності та характер моральних страждань позивача, суд вважає за можливе стягнути на його користь суму 20 000 гривень, яка буде справедливою сатисфакцією за заподіяну моральну шкоду.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст.ст.1167,1168 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьоннівському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьоннівському районі м. Донецька (ЄДРПОУ 25968814) на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1) відшкодування моральної шкоди, завданою ушкодженням здоров'я на виробництві у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Будьоннівського

районного суду м. Донецька С.В. Данилів