Ухвала суду № 33243405, 30.08.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/2796/13-ц Провадження № 22-ц/795/1632/2013 Головуючий у I інстанції -Деркач О. Г. Доповідач - Онищенко О. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОніщенко О.І.,суддів:Зінченко С.П., Харечко Л.К.,при секретарі:Шкарупі Ю.В.,за участю:ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8 , треті особи - орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради, орган опіки та піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради про відібрання та визначення місця проживання малолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, зокрема стверджуючи те, що суд зробив безпідставний висновок про визначення місця проживання дитини за місцем проживання позивача, не врахувавши інтересів дитини та її інтересів.

Апелянт зазначає, що задовольняючи позовні вимоги суд в основу свого рішення поклав висновок служби у справах дітей та рішення виконкому Деснянської районної у м. Чернігові ради про визначення місця проживання дитини, а також судом проігноровано відсутність у справі доказів про те, що вона веде аморальний спосіб життя, притягувалась до адміністративної чи кримінальної відповідальності, перешкоджала позивачу спілкуватись з дитиною.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 про визначення місця проживання малолітньої дитини, судом першої інстанції враховані, як ті обставини, що дитина останнім часом проживає разом з батьком, який має самостійний дохід і створює усі необхідні умови для повноцінного проживання та виховання дитини, розвитку її здібностей, піклується належним чином про стан її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, так і ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я, а також, ті обставини, що відповідачка тривалий час не цікавиться дитиною, невдовзі народить другу дитину, проживає в тимчасовому помешканні без належного документального оформлення та немає постійного заробітку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відібрання дитини, суд вірно дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки дитина на час розгляду справи судом, проживала разом з батьком.

З матеріалів справи встановлено, що 19.08.2010 року рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова було розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_8, від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.( а.с.14)

Дитина проживає разом з батьком та ним опікується, що підтверджується інформацією завідувача ДНЗ №32, довідкою №3 від 10.01.2013 року з Обласної громадської організації «Федерація аеробіки Чернігівщини», довідкою вуличного комітету № 26 від 03.12.2012 року, актом обстеження житлово-побутових умов від 11.04.2013 року. (а.с. 20-23)

Виконком районної у м. Чернігові ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_5.(а.с.75-76)

Приписами ч. 1 ст. 160, ч. 1 ст.161 ЦПК України , місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько , які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Наведені положення закону знайшли своє відображення у правовій позиції Пленуму Верховного Суду України в п. 24 постанови від 12 червня 1998 року N 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року малолітня дитина не повинна , крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Таким чином, суд першої інстанції, обґрунтовано виходячи із принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дійшов правильного висновку, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на такі обставини справи апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судове рішення відповідає матеріальному та процесуальному праву, а тому відсутні підстави для його скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8, відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 червня 2013 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: