Рішення № 33243181, 19.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р.Справа № 922/2531/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ковальчук Л.В.

при секретарі судового засідання Карчевської Д.Л.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "НАК "Нафтогаз України" м. Київ до КП теплових мереж Харківського району, м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Демчука О.В. дов. №14-59від 22.03.2013 року

відповіда - Литвиненко Ю.О. дов. №1248/17 від 15.08.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу №93/5-БО від 26.01.12року на суму основного боргу в розмірі 2460680,71грн., інфляційні вирати у розмірі 20820,56грн., 3% річних в розмірі 82372,88грн., пеню у розмірі 215458,74грн., сім відсотків штрафу у розмірі 189607,65грн., а також віднести на відповідача судовий збір.

Згідно витягу від 10.07.13 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №922/2531/13 призначено для розгляду судді Ковальчук Л.В.

10.07.2013 року відповідачем надано до суду клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 50%, згідно до якого: заборгованість на думку відповідача, виникла через невідповідність діючого тарифу на теплову енергію економічно обгрунтованому тарифу. Факт невідповідності діючого тарифу на теплову енергію економічно обгрунтованому тарифу підтверджується нормативно-правовими актами. Борг держави за 2011р. та за 2012 року із-за різниці в тарифах на послуги з теплопостачання перед КП теплових мереж Харківського району, м. Харків складає 4543114,46 грн., який до цього часу не відшкодовано.

Крім того, 10.07.2013 року відповідачем надано клопотання про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців, починаючи з серпня 2013 року по серпень 2014 року, шляхом щомісячної сплати боргу рівними частинами, згідно графіку, згідно до якого: заборгованість на думку відповідача, виникла через невідповідність діючого тарифу на теплову енергію економічно обгрунтованому тарифу. У зв'язку з систематичними неплатежами абонентів за надані послуги з теплопостачання, які пов'язані з інфляційними процесами в державі, відповідач знаходиться в тяжкому матеріальному становищі, має значну заборгованість перед своїми кредиторами, є збитковим (збиток складає 511100 млн.грн.), що підтверджується балансом станом на 31.03.2013р., звітом про фінансові результати за І квартал 2013р., інформацією про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість за січень -травень 2013р.

Ухвалою суду від 23.07.2013 року розгляд справи відкладено на 13.08.2013 року.

В судовому засіданні 13.08.2013 року оголошено перерву до 19.08.2013 року. Після перерви судове засідання було продовжено.

Позивач в судовому засіданні 19.08.2013 року підтримує позовні вимоги, просить суд задовольнити позов, заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 50%, також заперечує проти клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Відповідач в судовому засіданні 19.08.2013 року визнає позовні вимоги в частині основного боргу, підтримує клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 50% та наполягає на задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

26 січня 2012 року між позивачем НАК "Нафтогаз України" та відповідачем - КП теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації було укладено договір про закупівлю природного газу №93/5-БО, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору, встановлено, що позивач передає відповідачу з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року природний газ в обсязі до 9522,000 тис. куб. м.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі та поставив відповідачу природний газ протягом січня - квітня 2012 року всього на загальну суму 13655209,17грн., що підтверджуються наявними в матеріалах справи складеними між сторонами Актами приймання-передачі природного газу з посиланням на спірний договір купівлі-продажу природного газу. Вищенаведені Акти приймання-передачі природного газу підписані уповноваженими особами підприємств позивача та відповідача та скріплені печатками.

Пунктом 4.1. спірного Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов`язання за Договором виконав частково, розрахувався за поставлений природний газ у розмірі 11194528,46грн.

Станом на 19.04.2013 року сума основного боргу відповідача перед позивачем не виконана та складає 2460680,71 грн.

Факт наявності заборгованості підтверджена матеріалами справи, за таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2460680,71грн., є обгрунтованими та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.3 до спірного Договору позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка складає 215458,74грн., а за прострочення понад 30 днів додатково відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Позивач нарахував 7% штрафу від суми простроченого понад 30 днів платежу у розмірі 189607,65грн.

В ході судового розгляду представник відповідача зазначила, що заборгованість по Договору виникла через невідповідність діючого тарифу на теплову енергію економічно обгрунтованому тарифу.

Факт невідповідності діючого тарифу на теплову енергію економічно обгрунтованому тарифу підтверджується нормативно-правовими актами. Так, відповідно до п.1 Листа Міністерства регіонального розвитку, будівнитва та житлово- комунального господарства України "Про надання інформації"" від 06.07.2012 р. № 7/20- 11089 "на виконання законів України від 12.04.2012року №4647-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та від 08.06.2012року № 4961-V1 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" щодо розрахунків енергогенеруючих компаній перед державним бюджетом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11.06.2012року №517 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

В зв'язку з цим, борг держави за 2011р. та за 2012 року із-за різниці в тарифах на послуги з теплопостачання перед КП теплових мереж Харківського району, м. Харків складає 4 543 114,46 грн., який до цього часу не відшкодовано.

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, враховуючи те, що відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір нарахування пені та 7% штрафу на 50%.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до абз. 1 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи, викладене, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 107729,37грн. та 7% штрафу у розмірі 94803,83грн. на користь позивача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 82372,88грн. та інфляційні витрати у розмірі 20820,56грн.

Розглянувши нарахування інфляційних, суд відмовляє в їх задоволенні на підставі слідуючого.

Виходячи із положень норми ст. 625 ГПК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тобто метою такого майнового захисту є компенсація втрат за увесь період користування чужими грошовими коштами, оскільки саме такий період прямо передбачений нормами ст. 625 ЦК України.

Отже, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Позивачем при розрахунку розміру інфляційних витрат позивачем невраховано дефляційні процеси за травень, червень, липень, серпень, листопад 2012 року, інфляційні процеси за вересень 2012 року та травень 2013 року.

Позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат вибірково за періоди, коли індекс інфляції становив 100%, що суперечить як чинному законодавству так і судовій практиці.

Щодо стягнення 3 % річних в розмірі 82372,88грн., то суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині є обгрутованими та підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на 12 місяців, суд частково задовольняє вказане клопотання та відстрочує виконання рішення на 6 місяців.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом (п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.96року №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України").

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

В ході судового розгляду представник відповідача зазначила, що заборгованість по Договору виникла через невідповідність діючого тарифу на теплову енергію економічно обгрунтованому тарифу.

Факт невідповідності діючого тарифу на теплову енергію економічно обгрунтованому тарифу підтверджується нормативно-правовими актами. Так, відповідно до п.1 Листа Міністерства регіонального розвитку, будівнитва та житлово- комунального господарства України "Про надання інформації"" від 06.07.2012 р. № 7/20- 11089 "на виконання законів України від 12.04.2012року №4647-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та від 08.06.2012року № 4961-V1 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" щодо розрахунків енергогенеруючих компаній перед державним бюджетом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11.06.2012року №517 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

В зв'язку з цим, борг держави за 2011р. та за 2012 року із-за різниці в тарифах на послуги з теплопостачання перед КП теплових мереж Харківського району, м. Харків складає 4 543 114,46 грн., який до цього часу не відшкодовано.

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

03.12.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ», якою запроваджені схеми проведення розрахунків комунальних підприємств (теплопостачальною організацією) за спожитий природний газ.

На виконання Постанови №1082 КП теплових мереж Харківського району, м. Харків відкрито спец. розрахунок, куди надходять всі кошти за послуги з теплопостачання та з якого банком відраховується ПАТ "ПАК «Нафтогаз України» від 82,72% до 97,20% усіх надходжень від споживачів в рахунок сплати боргу за спожитий газ, в той час як тільки від 2,80% до 17,28% надходжень залишається підприємству для забезпечення його роботи по наданню послуг з централізованого опалення та на фінансові витрати, пов'язані з основною діяльністю. Тобто, на рахунок позивача відраховується від 82,72% до 97,20% усіх надходжень від споживачів.

У зв'язку з систематичними неплатежами абонентів за надані послуги з теплопостачання, які пов'язані з інфляційними процесами в державі, відповідач знаходиться в тяжкому матеріальному становищі, має значну заборгованість перед своїми кредиторами, є збитковим (збиток складає 511100 млн.грн.), що підтверджується балансом станом на 31.03.2013р., звітом про фінансові результати за І квартал 2013р., інформацією про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість за січень -травень 2013р.

Таким чином, відповідач довів суду факт наявності виняткових випадків та обставини, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання прийнятого рішення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 612, 614, 625 ЦК України, ст. 218 ГК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, ст. 75, ст.ст.82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити. Зменшити розмір стягнення штрафних санкцій на 50%.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення задовольнити частково. Розстрочити виконання рішення суду на шість місяців, починаючи з серпня 2013 року, шляхом щомісячної виплати боргу рівними частинами, а саме:

- серпень 2013 року - 457597,80грн.;

- вересень 2013 року - 457597,80грн.;

- жовтень 2013 року - 457597,80грн.;

- листопад 2013 року - 457597,80грн.;

- грудень 2013 року - 457597,80грн.;

- січень 2014 року - 457597,80грн.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (62466, Харківська область, смт. Хорошеве, вул. Горького, 1, п/р 260383023297 у ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 33561415) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р 260053012609 в ГОУ "Промінвестбанку України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) - 2460680,71грн. основного боргу, 107729,37грн. пені, 94803,83грн. штрафу, 3% річних у розмірі 82372,88грн., 59379,00грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені у розмірі 107729,37грн. та 7%штрафу у розмірі 94803,83грн. - відмовити.

Відмовити в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 20820,56грн.

Повне рішення складено 23.08.2013 р.

Суддя Ковальчук Л.В.