Ухвала суду № 33241830, 28.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" серпня 2013 р. м. Київ К/800/39905/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Олендера І.Я.,

суддів Ємельянової В.І.

Головчук С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області щодо відмови у звільненні зі служби позивача на підставі підпункту «а» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114 (за віком, у зв'язку з наявності 20 і більше років (у пільговому обчисленні) відповідно до поданого рапорту від 07.09.2011 року;

- зобов'язати управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області звільнити зі служби позивача на підставі підпункту «а» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114 (за віком, у зв'язку з наявності 20 і більше років (у пільговому обчисленні) з дати подання позивачем рапорту про звільнення - з 07.09.2011 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області задоволено повністю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року апеляційну скаргу Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 травня 2013 року, задоволено частково, а саме:

- постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасовано;

- провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, закрито.

Не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, як таке, що винесене із порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач 07.09.2011року подав заяву про звільнення його зі служби за власним бажанням, але вважає, що відповідач своїм рішенням від 22.09.2011року безпідставно відмовив йому у звільненні, оскільки вважає, що для призначення пенсії за вислугу років в нього не достатньо пільгового стажу понад 20 років, як то було передбачено п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції яка діяла на день подання ним рапорту від 07.09.2011року

Суд першої мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо відмови позивачу у звільненні зі служби на підставі п.п.«а» п.64 зазначеного Положення (за віком, у зв'язку з наявності 20 і більше років (у пільговому обчисленні) відповідно до поданого позивачем рапорту від 07.09.2011 року відповідно до ч.2 ст.72 КАС України.

Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження в справі, мотивував своє рішення тим, що постанова Ленінського районного суду м. Луганська від 12.06.2012 року у справі № 2а-404/12/1213 є таким судовим рішенням, яке набрало законної сили, з того самого спору і між тими самими сторонами, що є підставою для закриття провадження у цій справі.

ОСОБА_2 у своїй скарзі зазначає, що зміст позовних заяв поданих до Ленінського районного суду м. Луганська та Луганського окружного адміністративного суду, зміст судових рішень за вказаними заявами не є тим самим спором між тими самими сторонами і не може бути підставою для закриття провадження в справі.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги та погоджується з рішенням суду апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

12.06.2012 року Ленінським районним судом м. Луганська (справа № 2а-404/12/1213) були розглянуті позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області:

- про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 22.09.2011 року щодо відмови звільнити його за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років на підставі рапорту від 07.09.2011 року;

- про зобов'язання прийняти рішення про включення періоду роботи до пільгового стажу та звільнення його у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років (а.с.10 зворот).

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 12.06.2012 року позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області від 22.09.2011року щодо відмови звільнити ОСОБА_2 зі служби на підставі рапорту від 07.09.2011року;

- зобов'язано відповідача занести період проходження позивачем служби на посаді начальника психіатричного відділення, лікаря-психіатра міжобласної багатопрофільної лікарні при Луганському слідчому ізоляторі, який зараховується до вислуги років для призначення пенсії на умовах один місяць служби за два місяці, до відповідного розділу службового списку особової справи ОСОБА_2 та засвідчити цей запис гербовою печаткою відповідача;

- у решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Суд касаційної інстанції звертає увагу не те, що позивач звертаючись до Луганського окружного адміністративного суду просив:

- визнати протиправними дії управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області щодо відмови у звільненні зі служби позивача на підставі підпункту «а» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114 (за віком, у зв'язку з наявності 20 і більше років (у пільговому обчисленні) відповідно до поданого рапорту від 07.09.2011 року;

- зобов'язати управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області звільнити зі служби позивача на підставі підпункту «а» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114 (за віком, у зв'язку з наявності 20 і більше років (у пільговому обчисленні) з дати подання позивачем рапорту про звільнення - з 07.09.2011 року.

Постанова Ленінського районного суду м. Луганська від 12.06.2012 року набрала законної сили.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є таке, що набрало законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції вірно закрито провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 12.06.2012 суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду в порядку ч. 9 ст. 267 КАС України.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваного судового рішення вбачається, що при його ухвалені, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, відсутні такі підстави і в обґрунтуванні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року в справі № 812/2561/13а - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Я. Олендер

Судді: В.І. Ємельянова

С.В. Головчук