Ухвала суду № 33241703, 27.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 року м. Київ К/9991/74452/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Острович С. Е.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуБершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову та ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2012 року Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 рокуу справі№ 2а/0270/4154/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Осіївське»доБершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2012 року у справі № 2а/0270/4154/12, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби № 0000071601 від 03.05.2012 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 123.1 ст. 123, п. п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. ст. 94, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної за Бершадською міжрайонною державною податковою інспекцією Вінницької області камеральної перевірки декларації з ПДВ за лютий 2012 року, поданої TOB «Осіївське», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, складено акт № 96/152/03733683 від 17.04.2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012 року № 0000071601, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 250 596,00 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 62 649,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішеннями Державної податкової служби у Вінницькій області від 17.07.2012 року та, в подальшому, Державної податкової служби України від 16.08.2012 року № 461 10/61-12/10-2115 залишено податкове повідомлення-рішення від 03.05.2012 року № 0000071601 без змін.

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення платником пп. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. пп. 4.6.4, 4.6.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого ТОВ «Осіївське» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних (податкових) періодів по декларації з ПДВ за лютий 2012 року на 250 596,00 грн.

Положенням п 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.3 ст. 200 цього Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг (п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України).

Оскільки отриману позивачем за договором поставки № ЕО/ОСВ від 22.10.2010 року з TOB «Кернел-Трейд» нерафіновану олію придбано з метою продажу, а продаж олії нерафінованої є операцією, яка оподатковується на загальних підставах та відображається у податковій декларації з податку на додану вартість, по якій проводяться розрахунки з бюджетом, податковий кредит по придбаній олії у кількості 180 тонн на суму 1 759 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 293 250,00 грн.), відображено ТОВ «Осіївське» у червні-грудні 2011 року у податковій декларації з податку на додану вартість, по якій проводяться розрахунки з бюджетом відповідно до ст. 198.1. та ст. 198.2 Податкового кодексу України.

Жодних актів перевірок, а відповідно й повідомлень-рішень, які б свідчили про неправомірність включення до податкового кредиту податкових накладних із придбання олії нерафінованої від ТОВ «Кернел-Трейд" не складено, порушень, у тому числі і в даному акті, не зафіксовано.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що висновок податкового органу в акті перевірки щодо неправомірності заявленої ТОВ «Осіївське» суми бюджетного відшкодування у лютому 2012 року в розмірі 250 596,00 гривень, є необґрунтованим, оскільки суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на суму 250 596 грн. заявлено у декларації за лютий 2012 року, а з постачальником позивач розрахувався остаточно і в повній мірі у січні 2012 року, який є попереднім податковим періодом, що відповідає пп. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Посилання скаржника на порушення товариством п. 4.6.4 Розділу 5 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року підлягають відхиленню, оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що допущена ТОВ «Осіївське» помилка при заповненні довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не могла призвести до завищення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 6.2 Стандарту надання адміністративної послуги «Приймання податкової звітності платників податків в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку», затвердженого наказом Державної податкової служби № 187 від 30.11.2011 року, Департамент інформатизації та обліку платників податків отримує від споживача адміністративної послуги податковий документ в електронному вигляді, надісланий засобами телекомунікаційного зв'язку, проводить його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Згідно з абз. 7 пп. 6.4.2 вказаного Стандарту Департамент інформатизації та обліку платників податків формує споживачу адміністративної послуги другу квитанцію в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкового документа в електронному вигляді із зазначенням причин, якщо надісланий податковий документ сформовано з помилкою.

Судами встановлено, що між відповідачем та позивачем укладено договір про визнання електронних документів від 21.03.2011 року. Проте, відповідачем порушено зазначені вище норми Стандарту, оскільки ним було сформовано та надіслано квитанцію про прийняття податкової звітності.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не доведено правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суди дійшли вірного висновку про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 року у справі № 2а/0270/4154/12залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

С. Е. Острович