Постанова № 33241572, 28.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Справа № 5017/220/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Студенця В.І. (доповідач),суддів:Жукової Л.В., Остапенка М.І.,за участю представників сторін позивача - Ковтун А.В.; відповідача - Богач Ю.В.; виконавчої служби - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Одесана постановуОдеського апеляційного господарського суду від04.06.2013та на ухвалугосподарського суду Одеської області від29.04.2013за скаргою Приватного акціонерного товариства "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів"на діїДругого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиціїу справі № 5017/220/2012за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса"доВідкритого акціонерного товариства "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" простягнення 2 939 782,29 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" (далі - ВАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів") про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05-01-16/210 від 07.05.2008 у розмірі 2 939 642,52 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.01.2012 порушено провадження у справі № 5017/220/2012 за позовом ПАТ "Промінвестбанк" до ВАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" про стягнення 2 939 642,52 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.03.2012 позов задоволено. Суд стягнув з ВАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Одеса" 1 771 642,52 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 1 168 139,77 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" (яке є правонаступником ВАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів") 17.04.2013 звернулось до господарського суду Одеської області із скаргою на дії державного виконавця в порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК України, в якій просило скасувати постанову ДВС в частині накладення арешту на все майно, що належить ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" (пункт 4) та заборони здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить заявнику.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2013 (суддя Літвінов С.В.) скаргу ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" задоволено. Постанову Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ № 37470814 від 09.04.2013 скасовано в частині накладення арешту на все майно, що належить ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" та заборони здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Лашин В.В., суддів Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л.) апеляційну скаргу ПАТ "Промінвестбанк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 29.04.2013 - без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 та ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2013, ПАТ "Промінвестбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову та ухвалу судів скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" у задоволенні заяви про скасування постанови Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції № 37470814 від 09.04.2013.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.08.2013 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 28.08.2013.

Відповідно до розпорядження в.о. Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 27.08.2013 № 05-05/979 у зв'язку з виходом судді Черкащенка М.М. у відпустку, для розгляду справи № 5017/220/2012, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 28.08.2013 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Жукова Л.В., Студенець В.І., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді Жукова Л.В., Остапенко М.І.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Господарськими судами встановлено, що на виконання рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2012 видано наказ № 5017/220/2012 від 06.04.2012.

ПАТ "Промінвестбанк" 03.04.2013 звернулося до Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із заявою про примусове виконання наказу № 5017/220/2012, виданого 06.04.2012 господарським судом Одеської області на виконання рішення цього суду від 21.03.2012. Також, в цій заяві стягувачем було заявлено про необхідність накладення арешту на кошти та на інше майно ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" в сумі 2 998 577,94 грн. для забезпечення виконання зазначеного виконавчого документа.

Державним виконавцем Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ 09.04.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищезазначеного наказу господарського суду.

Пунктами 4 і 5 цієї постанови державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" у межах суми звернення стягнення у розмірі 2 998 577,94 грн., а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" звернулось до господарського суду Одеської області із скаргою на дії державного виконавця, в якій просило скасувати постанову ДВС в частині накладення арешту на все майно, що належить ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" (пункт 4) та заборони здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить заявнику.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи вимоги ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" та скасовуючи постанову Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції № 37470814 від 09.04.2013 в частині накладення арешту на все майно, що належить ПАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" та заборони здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику виходили з того, що у відповідності до ч. 2 ст. 25, ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" накладення арешту на майно боржника та про заборону його відчуження здійснюється не у постанові про відкриття виконавчого провадження, а у відповідній окремій постанові.

Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними з таких підстав.

Статтею 121-2 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Виходячи із змісту зазначеної статті колегія суддів дійшла висновку, що за заявою стягувача державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника.

Також, в п. 3.6.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158 вказано, що за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному Законом.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку, що в постанові про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа не може прийматись рішення про накладання арешту на майно та кошти боржника, а тому не дали належної правової оцінки фактичним обставинам справи з урахуванням вимог ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 3.6.3 Інструкції про проведення виконавчих дій.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст.111-5 ГПК України).

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Одеса задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 та ухвалу господарського суду Одеської області від 29.04.2013 про скасування постанови Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції № 37470814 від 09.04.2013 у справі № 5017/220/2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Жукова Л.В.

Остапенко М.І.